Постанова № 8828213, 16.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 р. Справа № 2-а-457/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні

за участю представників сторін:

прокурора: Сокольвяк Я.А.,

позивача: Мельника Володимира Івановича,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави - в особі Мурованокуриловецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до: ОСОБА_3

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

до суду надійшла позовна заява прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави - в особі Мурованокуриловецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення з останньої незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 5152,11 гривень.

Позов мотивовано тим, що Мурованокуриловецьким районним центром зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Центр зайнятості) відповідачу, на підставі її заяви від 24.03.2008, надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Однак, в ході перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, проведеної посадовою особою позивача встановлено, що ОСОБА_3 в період отримання допомоги по безробіттю надавала послуги страхового агента закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (далі - ЗАТ "СК Провідна"), про що не повідомила Центр зайнятості. Вказане призвело до не дотримання відповідачем вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо подання особою до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Оскільки кошти відповідачем в добровільному порядку не повернуті, прокурор Мурованокуриловецького району в інтересах держави - Центру зайнятості, керуючись ст. 60 КАС України, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Згідно ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 згаданого Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення та може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.

Частиною 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказавши, що дані, отримані Центром зайнятості від ЗАТ "СТ Провідна", не стосуються ОСОБА_3, оскільки, в них зазначена особа, прізвище, ім'я, по батькові, якої співпадає з відповідачем, про те рік народження інший.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.03.2008 громадянка ОСОБА_3 звернулась до Центру зайнятості з заявою про працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в якій зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_3, на дату звернення до Центру зайнятості, посада, яку вона займала за останнім місцем роботи, - страховий агент.

Як вбачалося на момент звернення до Центру зайнятості відповідача, остання при звільненні з свого основного місця роботи набула право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття згідно ст. 6 Закону України "Про загальнообовязкове загальне державне соціальне страхування на випадок безробіття" та вирішила скористатися даним правом.

Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000, Центром зайнятості призначено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю.

Посадовою особою позивача, на виконання положень Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим спільним наказом Мінпраці та ДПА України від 12.07.2006 №259/407, проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, в ході якої направлено запит до Державної податкової адміністрації України. На вказаний запит позивачем отримано відповідь про те, що відповідач, в період отримання допомоги по безробіттю одержувала заробітну плату від ЗАТ "СК Провідна". Для підтвердження даної інформації позивачем направлено запит на ЗАТ "СК Провідна" та отримано лист-відповідь від 29.10.2009 №22-19/10681, в якому повідомлялось про те, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, надавала послуги страхового агента згідно договору-доручення №50015/2605/08 від 14.04.2008 ЗАТ "СК Провідна". Крім того, у вказаному листі-відповіді зазначено, що згідно п. 9.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 13.04.2009, додаткових угод до договору-доручення щодо дострокового припинення дії договору не було.

04.11.2009 посадовою особою Центру зайнятості складено акт №154 перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з ЗАТ "СК Провідна" в період отримання допомоги по безробіттю.

Згідно з п.п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357, у разі встановлення центрами зайнятості недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів приймається директором центу зайнятості і оформляються наказом.

З метою недопущення нецільового використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, керуючись ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", директором Центру зайнятості прийнято наказ від 04.11.2009 №179 про відшкодування коштів, виплачених відповідачу за період перебування ОСОБА_3 на обліку в Центрі зайнятості за період з 14.04.2008 по 13.04.2009 у загальній сумі 5152,11 грн., зокрема: 4808,89 грн. - кошти, виплачені як допомога по безробіттю, та 343,22 грн. - вартість наданих соціальних послуг (оплачувані громадські роботи у Жванській сільській раді). Вказаний наказ відповідачем не оскаржено.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а статтею 39 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Суд не погоджується з думкою представника відповідача про те, що відомості зазначені у листі-відповіді ЗАТ "СТ Провідна" не стосуються відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дані ідентифікаційного коду (ІНН НОМЕР_1) особи, яка отримувала допомогу по безробіттю та надавала послуги страхового агента ЗАТ "СК Провідна" співпадають та належать відповідачу. Крім того, Державною податковою адміністрацією України підтверджено факт одержання ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1), в період отримання допомоги по безробіттю, заробітної плати від ЗАТ "СК Провідна".

Позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 державного мита, суд вважає безпідставними, оскільки позивач та прокурор, які звільненні від сплати державного мита, згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 №7-93, не надали суду правового обґрунтування такої позовної вимоги.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи підтвердження обставин, на які посилається позивач, а також те, що на момент винесення судом рішення у матеріалах справи відсутні відомості про добровільну сплату відповідачем коштів у сумі 5152,11 грн. на рахунок Центру зайнятості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави - в особі Мурованокуриловецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Мурованокуриловецького центру зайнятості (р/р 37175304900354, МФО 802015, ЄДРПОУ 34701188 ГУДКУ у Вінницькій області, одержувач: держбюджет 50040400) - 5152,11 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні одинадцять копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.03.10

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович

16.03.2010