Ухвала суду № 88279096, 17.03.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/894/20

Провадження № 2-з/0203/29/2020

УХВАЛА

17 березня 2020 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву адвоката Трач Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець Ксенія Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання,

у с т а н о в и в:

До суду звернулася адвокат Трач О.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , Приватний нотаріус дмно Михайлець К.О., про розірвання договору довічного утримання.

13 березня 2020 року подано заяву про забезпечення зазначеного позову, в якій заявник просить накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі оспорюваного договору довічного утримання, укладеного 23 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Михайлець К.О. до розгляду зазначеного позову. Заяву обґрунтовано тим, що між позивачкою та відповідачкою укладено договір довічного утримання, при посвідченні якого приватним нотаріусом ДМНО накладено заборону відчуження 1/2 зазначеної квартири до припинення договору. Однією умовою припинення дії договору, зокрема, є припинення договору зі смертю відчужувача. Тобто, у разі настання цієї події до ухвалення рішення у справі, відповідачем можуть бути вчинені дії, на подальше відчуження набутої частки квартири за згаданим договором. Ураховуючи той факт, що на момент звернення з даним позовом до суду позивачці виповнилося 92 роки та в неї слабке здоров`я (підтверджено медичними довідками, доданими до позову), у зв`язку із чим вона потребує призначення офіційного представника.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні цього клопотання суд виходить з того, що вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Це положення також закріплено у статтях 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно з ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як розяснено в п. 1, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Так, позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та на даний час відповідачка ОСОБА_2 значиться в єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно як власник 1/2 частки зазначеної спірної квартири, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Фактично, з можливим відчуженням спірного майна, позивач повністю позбавляється можливості відновити свої права, втрачається як такий правовий сенс звернення до суду, порушується гарантований Конституцією України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року принцип ефективного захисту прав громадян.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, мають бути задоволені, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист оспорюваних прав позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 157, 258 – 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Накласти арешт на 1/2 частку квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на підставі договору довічного утримання від 23 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець Ксенією Олександрівною, зареєстрованого в реєстрі за №2113 (номер запису про право власності: 33811181).

Направити копію ухвали сторонам у справі, до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох років від дня її постановлення.

Ухвала набрала законної сили:

Суддя М.О. Католікян