Рішення № 88279098, 17.03.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3837/19

Провадження №2/0203/271/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивача ОСОБА_1 ;

-представника відповідача Трошина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

1. 25 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.10.2018 на вул. Набережній Заводській АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_2 , біля будинку № НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса №1558 під керуванням третьої особи, та автомобіля марки «MAN» (реєстраційний номер – НОМЕР_2 ), який належить позивачеві. Під час керування тролейбусом третя особа перебувала у трудових відносинах з відповідачем, який і є власником тролейбуса. Пригода відбулася через те, що стався схід лівого струмоприймача (штанги), який і пошкодив автомобіль позивача. Згідно з висновком експерта матеріальна шкода, заподіяна позивачеві, становить 58 734,12 грн. Дотепер відповідач не відшкодував позивачеві заподіяну шкоду, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 58 734,12 грн., витрат з проведення дослідження в сумі 2 500,00 грн., а також судових витрат (а.с.а.с. 2 – 7).

2. 10 грудня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, зазначивши, що за фактом вказаної пригоди судом було ухвалено постанову про закриття провадження у справі відносно третьої особи у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, отже підстав для задоволення позову немає (а.с.а.с. 48 – 50).

3. 03 лютого 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що, незважаючи на відсутність у діях третьої особи вини, наявність вини відповідача підтверджується актом, складеним останнім, згідно з яким пригода сталася через незадовільний технічний стан тролейбуса (а.с.а.с. 65 – 69).

4. 21 лютого 2020 року відповідач подав до суду заперечення, у яких зазначив, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів винуватості відповідача у пошкодженні автомобіля позивача.

5. Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, пояснивши, що 05.10.2018 на вул. Набережній Заводській в м. Дніпрі, біля будинку № НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса №1558 під керуванням третьої особи, та автомобіля марки «MAN» (реєстраційний номер – НОМЕР_2 ), який належить позивачеві. Під час керування тролейбусом третя особа перебувала у трудових відносинах з відповідачем, який і є власником тролейбуса. Пригода відбулася через те, що стався схід лівого струмоприймача (штанги), який і пошкодив автомобіль позивача. Згідно з висновком експерта матеріальна шкода, заподіяна позивачеві, становить 58 734,12 грн. Незважаючи на відсутність у діях третьої особи вини, наявність вини відповідача підтверджується актом, складеним останнім, згідно з яким пригода сталася через незадовільний технічний стан тролейбуса.

6. Представник відповідача у суді заперечував проти позову, пояснивши, що за фактом вказаної пригоди судом було ухвалено постанову про закриття провадження у справі відносно третьої особи у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, отже підстав для задоволення позову немає. Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів винуватості відповідача у пошкодженні автомобіля позивача.

7. Третя особа до суду не з`явилася, була повідомлена належним чином.

8. Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

9. Судом встановлено, що 05.10.2018 на вул. Набережній Заводській в м. Дніпрі, біля будинку № НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса №1558 під керуванням третьої особи, та автомобіля марки «MAN» (реєстраційний номер – НОМЕР_2 ), який належить позивачеві. Під час керування тролейбусом третя особа перебувала у трудових відносинах з відповідачем, який і є власником тролейбуса. Пригода відбулася через те, що стався схід лівого струмоприймача (штанги), який і пошкодив автомобіль позивача (а.с. 9).

10. Згідно з актом перевірки технічного стану трамвайного вагона (тролейбуса) від 05.10.2018 №14 схід лівої штанги струмоприймача та деформація штанги виникли внаслідок руйнування зовнішньої щоки голівки струмоприймача. Причина руйнування: раковина всередині металевого сплаву тіла щоки. Заводський брак виробника матеріалу щоки (а.с. 10).

11. 11 жовтня 2018 року відповідачем було складено акт службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди, згідно з яким схід лівої штанги струмоприймача стався внаслідок руйнування під час руху зовнішньої щоки голівки струмоприймача, що потягло за собою припинення живлення ланцюга високої напруги тролейбуса. За відсутності напруги спрацював безконтактний датчик контролю верхнього положення штанги, автоматично увімкнувся пневмопривід ТПП: пневмоциліндр 1 почав примусове опускання штанги, одночасно пневмоциліндр 2 забезпечив поворот штанги в горизонтальній площині, але зайняти положення уздовж подовжньої осі тролейбуса ліва штанга не встигла по причині контакту з автомобілем, який рухався в попутному напрямку по суміжній смузі ліворуч (а.с.а.с. 11, 12).

12. 07 листопада 2018 року постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, ухваленою за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди, провадження у справі було закрите за відсутністю у діях третьої особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (а.с.а.с. 13 – 15).

13. Згідно з висновком експертного дослідження автотоварознавця від 08.11.2018 №187/18А, складеним експертом-автотоварознавцем Пилипенком О.С., матеріальна шкода, заподіяна позивачеві, становить 58 734,12 грн. (а.с.а.с. 16 – 39).

14. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

15. Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

16. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

17. Статтею 76 ЦПК визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

18. За змістом частин 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

19. Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

20. Згідно з частинами 1 – 3 статті 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

21. За правилами, встановленими частиною 1 статті 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

22. Частиною 2 статті 1187 ЦК визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

23. За змістом пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

24. Відтак, зважаючи на зміст приведених норм, процесуальним завданням позивача було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотриманням їх достатності, факту заподіяння йому майнової шкоди, винуватості третьої особи у дорожньо-транспортній пригоді та наявності між діями (бездіяльністю) відповідача та наслідками, що настали, причинно-наслідкового зв`язку.

25. На думку суду, позивач зазначене завдання не виконав, оскільки обмежився лише доведенням факту заподіяння йому майнової шкоди та її розміру.

26. Належними доказами винуватості третьої особи, а отже й відповідача, у заподіянні шкоди, відповідно до закону та сталої судової практики, могли б бути рішення суду у справі про адміністративне правопорушення, висновок судової авто-технічної експертизи тощо.

27. Між тим, матеріали справи свідчать про той факт, що суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно третьої особи дійшов протилежного висновку – про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

28. При цьому висновок судової авто-технічної експертизи, який би довів винуватість третьої особи (відповідача) у заподіянні позивачеві шкоди, останній не надав, як і не звернувся з відповідним клопотанням до суду.

29. Решта доводів позовної заяви зводиться лише до оцінки змісту акту перевірки технічного стану трамвайного вагона (тролейбуса) від 05.10.2018 №14 та акту службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди від 11.10.2018, що, на думку суду, відноситься до виключної компетенції відповідного фахівця, яким є судовий експерт.

30. Крім того, суд бере до уваги й те, що позивачем не було вжито заходів щодо звернення до відповідного страховика, який застрахував ризики відповідача перед третіми особами.

31. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

32. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) у позові до комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 32616520; 49038, Україна, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 119А) , третя особа – ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18 березня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян