Постанова № 8827078, 06.04.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2010 року                               Справа № 38/76-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача:Волинець Е. О.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час слухання справи попереджений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Аріс-Франзоль”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.09р.

у справі №38/76-09

за позовом: Приватного підприємства “Парус”, м.Дніпропетровськ

до: Приватного підприємства “Аріс-Франзоль”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 55 683,26 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом ПП “Парус”, м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства “Аріс-Франзоль”, м.Дніпропетровськ про стягнення 55 683,26 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в наслідок недбалого виконання відповідачем своїх зобов”язань за договором №1.04-01 від 04.01.2008р. (недополучення грошових коштів в термін), позивач порушив календарний графік погашення заборгованості та сплати відсотків по кредитному договору №11394726000 від 17.09.08р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.09р. (суддя-доповідач Бондарів Е.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 23 000 грн. заборгованості, 7 452 грн. інфляції грошових коштів, 11 000 грн. пені, 414, 52 грн. витрат по сплаті державного мита та 175, 68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто позивачу із державного бюджету 145, 08 грн. зайво сплачених витрат на держмита по платіжному дорученню №3047 від 02.04.09р. Повернуто позивачу із державного бюджету 76, 50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по платіжному дорученню №1 від 10.06.09р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.09р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача інфляції грошових коштів та пені і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні інфляції грошових коштів та пені. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін. Представник відповідача у судове засідання не з”явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином, колегія суддів, вважає за можливе розглянути скаргу за наявними доказами в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду-зміні в частині сум інфляційних та пені, з наступних підстав.

Приватне підприємство "Парус" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Аріс-Франзоль" 23 000 грн. заборгованості за товар поставлений на підставі договору купівлі-продажу №1.04-01 від 01.01.08р. по видатковим накладним №РН-1.09-04 від 09.04.08р., №РН-1.14-08 від 14.08.08р., №РН-1.04-01 від 04.01.08р., №РН-1.14-03 від 14.03.08р., №РН-1.26-05 від 26.05.08р., №РН-1.29-08 від 29.08.08р., №РН-1.24-10 від 24.10.08р., №РН-2.10-12 від 10.12.08р., 22 999 грн. пені та 9 684, 26 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до матеріалів справи 04.01.08р. між відповідачем –приватним підприємством "Аріс-Франзоль" (покупцем) та позивачем –приватним підприємством "Парус" (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу №1.04-01 (надалі –Договір), згідно із пунктами 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування якого зазначено в п.1.2 Договору. За Договором належить до продажу наступний товар: мука житня, висівки житні.

Відповідно до пункту 3.3 Договору передача товару оформляється накладною, скріпленою підписом уповноваженої особи покупця. Право власності переходить до покупця при передачі товару постачальником покупцю.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59 580, 06 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-1.04-01 від 04.01.08р., №РН-1.14-03 від 14.03.08р., №РН-1.09-04 від 09.04.08р., №РН-1.26-05 від 26.05.08р., №РН-1.14-08 від 14.08.08р., №РН-1.29-08 від 29.08.08р., №РН-1.24-10 від 24.10.08р., №РН-2.10-12 від 10.12.08р.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору покупець зобов'язан сплатити постачальнику суму грошових коштів за фактично прийнятий товару, при умові виконання постачальником покладеного на нього зобов'язання на цим Договором, протягом 3-х банківських днів з моменту приймання товару. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар, в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у розмірі 36 580, 06 грн., що підтверджується банківськими виписками. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 23 000 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

Таким чином,судом обгрунтовано та законно стягнуто з відповідача суму осноного боргу і в цій частині рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляції грошових коштів та пені за договором, позивачем було завищено, і судом першої інстанції,хоча і зменшено,але обраховано невірно.

Відповідно до Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ,викладених у листі Верховного Суду України №62-97 від 03.04.1997р, у випадку,коли стягненню підлягає сума,яка складається з внесків,здійснених в різні періоди,кожен внесок збільшується на величину индексу відповідного періоду, а підсумки підводяться до загальної суми.

Враховуючи, що відповідно до п.41.1 договору, строк оплати складає 3 банківських дні,інфляційні повинні нараховуватись наступним чином:

-за накладною від 26.05.2008р. на суму 9800грв.,прострочення оплати з 30.05.2008р. по 04.02.2009р.-сума інфляційних-373,6грн.

-за накладною від 14.08.2008р. на суму1940грв.,прострочення оплати з 20.08.2008р.по 30.04.2009р.-сума інфляційних 191,62грн.

-за накладною від 29.08.2008р. на суму 9700грв.,прострочення оплати з 04.09.2008р. по 30.09.2009р.-сума інфляційних 1404грн.

-за накладною від 24.10.2008р.на суму 9000грв.,прострочення оплати з 30.10.2008р. по 30.09.2009р.-сума інфляційних 1143грн.

-за накладною від 10.12.2008р. на суму 9000грв.,прострочення оплати з 16.12.2008р. по 30.09.2009р.-сума інфляційних 819 грн.

А всьго сума інфляційних втрат складає 3931.22грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За прострочку по оплаті товару в договорі встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмірі пені, що підлягає стягненню не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування.

Таким чином ,підлягає нарахуванню пеня :

-за накладною від 26.05.2008р. на суму 9800грн.,з врахуванням часткового розрахунку-6800грв., за період з 28.09.2008р.по 30.11.2008р. за 64 дні, розмір пені за день 0,066%-248,29грн.

-за накладною від 14.08.2008р. на суму 1940 грн., за період з 28.09.2008р. по 20.02.2009р.за 115днів, розмір пені 0,066%-134,46грн.

-за накладною від 29.08.2008р. на суму 9700грн.,за період з 28.09.2008р. по 04.03.2009р. за 158днів, рормір пені 0,066%-1011,52грн.

-за накладною від 24.10.2008р. на суму 9000грв. за період з 30.10.2008р. по 30.04.3009р. за 183 дні, розмір пені 0,066%-1087,02грн.

-за накладною від 10.10.2008р. на суму 9000грв.за період з 16.12.2008р. по 14.06.2009р. за 181 день,розмір пені 0,066%-1075,14грн. та за період з 15.06.2009р.по 16.06.2009р. за 2 дні ,розмір пені 0,060%-10,8грн.

Всьго розмір пені складає 3567,23грн.

Таким чином,рішення суду необхідно змінити, так як розмір пені та інфляційних, що стягнуті за рішенням суду, розраховані невірно, тобто висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судові витрати необхідно стягнути пропорційно задоволених позовних вимог-держмито в сумі 304,98грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ПП”Аріс-Франзоль”,м.Дніпропетровськ,задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.09р. у справі №38/76-09- змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Аріс-Франзоль" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100, р/р2600130135519 в філії ДЦО "ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13459088) на користь приватного підприємства "Парус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32/165, р/р26002054215600 в АКБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31576681) суму основного боргу-23 000 грн.

суму інфляційних втрат - 3931,22грв.

суму пені- 3567,23грв.

витрат по сплаті державного мита –304.98 грв.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-118грв.

Повернути приватному підприємству "Парус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32/165, р/р26002054215600 в АКБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31576681) із державного бюджету 145, 08 грн. зайво сплачених витрат на держмита по платіжному дорученню №3047 від 02.04.09р., яке залишено в матеріалах справи, про що видати довідку.

          Повернути приватному підприємства "Парус"(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32/165, р/р26002054215600 в АКБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31576681) із державного бюджету 194, 50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по платіжному дорученню №1 від 10.06.09р., яке залишено в матеріалах справи, про що видати довідку.

В решті позовних вимог відмовити.”

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

           Головуючий І.М. Герасименко

          Судді В.В. Прудніков

Л.О. Ясир