Рішення № 88267496, 17.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 р. справа № 400/944/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030 треті особи:ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 про:скасування заборони на житловий будинок,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)за участю третьої особи – ОСОБА_2 , в якому просить скасувати заборону на житловий будинок АДРЕСА_2 , накладену постановою РВВС Центрального району від 13.12.1985 року, реєстраційнй номер обтяження №3496071.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є власником житлового будинку на підставі свідоцтва про придбання будинку з публічних торгів, однак на даний час на підставі листа РВВС Центрального району від 13.12.1985 року, виданого на попереднього власника, на даний будинок накладено обтяження у вигляді заборони, що порушує право позивача на розпорядження своєю власністю.

Ухвалою від 02.03.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача та третьої особи відзив не надходив, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших процесуальних дій судом не вчинялось.

Інших клопотань від учасників справи не надходило.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно свідоцтва про придбання будинку з публічних торгів від 01.03.1985 р., позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі листа РВВС Центрального району від 13.12.1985 року, реєстраційнй номер обтяження №3496071, накладено обтяження у вигляді заборони на житлового будинку АДРЕСА_2 .

Листом від 14.01.2020 р. відповідач відмовив позивачу у знятті арешту, у зв`язку із відсутністю у відділі ДВС виконавчих поводжень відносно попереднього власника житлового будинку, ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановами державного виконавця може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 59 Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.

Згідно п. 29 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах або після його передачі стягувачу.

Таким чином, відповідачем протиправно не знято заборону з житлового будинку, придбаного позивачем на публічних торгах.

Відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Зважаючи на інформацію яка міститься в листі-відповіді відповідача від 14.01.2020 р., суд дійшов висновку, що відсутні будь-які документи виконавчого провадження, які б свідчили, що позивач є учасником виконавчого провадження боржником, але при цьому питання про зняття арешту з майна не було вирішено, що зумовлює необхідність зняття заборони з житлового будинку АДРЕСА_2 , оскільки вказані обмеження створюють перешкоди у реалізації позивачем свого права на вільне володіння та розпорядженням майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідач не надав жодного доказу, який спростував би доводи позивача.

Позов задовольнити.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно квитанції №55 від 24.02.2020 р. Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030 35065742) задовольнити.

2. Скасувати заборону на житловий будинок АДРЕСА_2 , накладену постановою РВВС Центрального району від 13.12.1985 року, реєстраційнй номер обтяження №3496071.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Државної вконавої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрства юстиції (м. Одеса) (вул. Артилерійська, 18, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 3506542) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич