Постанова № 8826740, 15.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року справа № 2-а-2106/09

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Панченко Н. Д.

при секретарі судового засідання Горбач A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «КМПП Белтехо» про стягнення заборгованості

представники:

від позивача: Невідомський О.Ю. ( довіреність від 24.03.2009 року № 2152/06)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (надалі -позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КМПП Белтехо» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) грн. 03 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області за жовтень місяць 2008 року. Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2008 року.

Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.97.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 2025, 03 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся, хоча про час. дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.

Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Роботодавцем, в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV. платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону. - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 1026031870, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV. страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до частин 6, 12 статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданого відповідачем розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень місяць 2008 року, сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем за вказаний період, становить 3210, 61 грн.

Згідно даних карток особового рахунку страхувальника (а.с. 7. 8). відповідачем здійснено часткову сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень місяць 2008 року у розмірі 1185. 58 грн.

Таким чином, станом на 20.11.2008 р. сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень місяць 2008 року становить 2025, 03 грн.

Доказів щодо погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем в самостійному порядку суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058- IV. суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону України № 1058- IV, територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі ч.3 ст.106 Закону України № 1058-IV, було направлено вимогу про сплату недоїмки від 02.12.2008 р. № Ю-2371 на суму 2 025, 03 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 09.12.2008 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на копії поштового повідомлення про вручення № 185040.

Станом на день розгляду спору доказів щодо оскарження вказаної вимоги або про сплату суми заборгованості, яка в ній зазначена, суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки встановлено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058- IV.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КМПП Белтехо» (код СДРПОУ 22205754) суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) грн. 03 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом. якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.