Постанова № 8826664, 16.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року справа № 2-а-5718/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Панченко Н. Д.

при секретарі судового засідання Горбач A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області до приватного підприємства «ІРІС» про стягнення заборгованості представники:

від позивача: Комісар А.Ю. (довіреність від 15.04.2009р. № 1101/09)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «ІРІС» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 16 коп. та пені у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 22 коп. (загальна сума - 300. 38 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 300, 38 грн. нарахованих за несвоєчасно сплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з січня місяця по березень місяць 2009 року.

Зазначена сума заборгованості підтверджується рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 24.07.2000р. № 209. № 210 та № 211 (надалі - Рішення).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, у судове засідання не з'явився, хоча про час. дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 10.24.03.279. а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV. страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частинами 6. 12 статті 20 Закону України № 1058- IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною другою статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Рішення про нарахування пені та накладення штрафів приймають посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику (абзац 1 частини 13 статті 106 Закону України № 1058- IV).

Керуючись пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України № 1058- IV. позивачем прийняті Рішення від 24.07.2008р. № 209, № 210, № 211 про застосування до відповідача фінансових санкцій та пені у розмірі, відповідно, 2.06 грн. та 0. 29 гри.. 68.40 грн. та 20, 34 грн., 68, 70 грн. та 40, 59 грн. Загальний розмір фінансових санкцій становить 61, 22 грн., пені - 239, 16 грн.

Зазначені Рішення отримані відповідачем 25.07.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на копії поштового повідомлення.

Доказів щодо оскарження відповідачем цих Рішень в судовому або адміністративному порядку, як і доказів щодо сплати фінансових санкцій та пені відповідачем, суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті фінансових санкцій та пені, відповідно до вказаних Рішень, станом на 20 лютого 2009 року, складає 300. 38 грн.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «ІРІС» (код СДРГІОУ 30456552) на користь Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області суму заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) гри. 16 коп. та пені у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 22 коп.

Постанова відповідно до частини І статті 254 Кодексу адміністративною судочинства України набирає законної сиди після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо гаку заяву не було подано

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів ч дня її складення в повному обсязі на правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може подана без попередньою подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.