Постанова № 8826655, 07.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2009 року справа № 2-а-2618/09

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Панченко Н. Д.

при секретарі судового засідання Горбач A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО» про стягнення заборгованості

представники:

від позивача: Вітер І.О. (за довіреністю)

від відповідача: Іванченко І.М. (за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО» (надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 124112, 53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень місяць 2008 р. в розмірі 124112, 53 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за жовтень місяць 2008 року.

Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 124112, 53 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-1V та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, заявник просить стягнути її у судовому порядку.

В ході судового розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вересень, жовтень та грудень місяці 2008 р. у

розмірі 257691, 71 грн., у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень місяць 2008 р. у розмірі 55614, 63 грн. за жовтень місяць 2008 р. в розмірі 124112, 53 грн. та грудень місяць 2008 року у розмірі 77964, 55 грн.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог, оскільки, відповідачем було здійснено часткову сплату грошових коштів 17.02.2009 p., 18.03.2009 p., 18.02.2009 р. та 20.03.2009 р. на загальну суму 94380, 53 грн. і просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаний період у розмірі 163311, 18 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти наявності у нього заборгованості перед позивачем не заперечив, однак, зазначив, що вказаний у позові розмір наявної заборгованості не є встановленим та доведеним, оскільки йому невідомо яким чином були зараховані грошові кошти, що були сплачені ним 17.02.2009 p., 18.03.2009 p., 18.02.2009 р. та 20.03.2009 р. на загальну суму 94380, 53грн. У зв'язку з цим просив суд, з урахуванням зазначеного, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.

Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 09.10-082, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058- IV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника (частини 6, 12 статті 20 Закону України № 1058- IV).

Судом встановлено, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області було подано розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень, жовтень та грудень місяці

2008 року із самостійно визначеною сумою страхового внеску, що підлягає сплаті, а саме: за вересень місяць - 125714, 09 грн., за жовтень місяць - 124112, 53 грн., за грудень місяць - 77964, 55 грн.

Наведенні розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем страхових внесків його заборгованість за вересень місяць 2008 р. становить 55614, 63 грн. та не заперечується сторонами.

Таким чином, згідно розрахунків сум страхових внесків за вересень, жовтень та грудень місяці 2008 р. з врахуванням їх часткової сплати, розмір заборгованості у відповідача станом на 09.02.2009 р. (дата останньої сплати грошових коштів з призначенням платежу за вересень місяць 2008 р. в розмірі 2000 грн., згідно банківської виписки від 09.02.2009 р. а.с. 64) за вересень, жовтень та грудень місяці 2008 р. становив 257691, 71 грн.

17.02.2009 p., 18.02.2009 р. та 20.03.2009 p. відповідачем, що підтверджується копіями банківських виписок, сплачено грошові кошти у розмірі, відповідно, 40000, 00 грн., 41848, 33 грн., 6 163, 26 грн. з визначенням призначення платежу «відрахування до ПФУ січень місяць

2009 р.» та 6 368, 94 грн. з визначенням призначення платежу «відрахування до ПФУ лютий 2009 р.» (загальна сума - 94380, 53 грн.).

У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми, відповідно до пункту 10.11 Інструкції, зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

За поясненнями позивача, сплачені відповідачем кошти у розмірі 94380, 53 грн. на підставі пункту 10.11. Інструкції зараховані в рахунок погашення заборгованості саме по страховим внескам за вересень місяць повністю та частково за жовтень місяць 2008 року.

Доказів щодо оскарження дій позивача щодо зарахування вказаних грошових коштів в рахунок погашення наявної у відповідача заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості по страховим внескам, яка підлягає сплаті відповідачем за жовтень та грудень місяці 2008 року складає 163311, 18 грн. (257691, 71 грн. -94380, 53 грн.).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, згідно з частиною 3 статті 106 Закону України № 1058- IV, вимогу про її сплату.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV, було направлено вимогу про сплату недоїмки від 02.02.2009 р. № Ю-12 на суму 336560, 42 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 02.02.2009 р., про що свідчить підпис її уповноваженої особи на корінці вимоги.

Станом на день розгляду спору доказів щодо оскарження вимоги 02.02.2009 р. № Ю-12 на суму 336560, 42 грн. або про сплату суми заборгованості, яка в ній зазначена, в повному обсязі, відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058- IV.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних матеріалів справи та беручи до уваги те, що заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 163311, 18 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашена, наявність у нього цієї заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО» (ідентифікаційний код 3421667, 07544, Київська обл., Баришівський район, с Коржі, вул. Промислова, 40/1, п/р 26045001017693 в АБ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (ідентифікаційний код 22200194, 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, 48, р/р в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669 ) суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 163311 (сто шістдесят три тисячі триста одинадцять) грн. 18 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.