Постанова № 8826670, 22.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року справа № 2-а-3543/09

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д.. при секретарі судового засідання Горбач A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 управління

державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області про стягнення заборгованості

представники:

від позивача: Невідомський О.Ю. ( довіреність від 24.03.2009 року № 2153/06)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (надалі -позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області (надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5172, 14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2008 року. Зазначена заборгованість підтверджується відповідними розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2008 року.

Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 5172, 14 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України № 105-8-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся, хоча про час. дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.

Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 1026033065, а отже, г страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058-ІV. страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду: страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з поданих позивачу відповідачем звітних документів - розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2008 року та розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із сум грошового забезпечення, що підлягають сплаті за листопад 2008 року, загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем за листопад місяць 2008 року, становить 13697, 62 грн. та 5706, 42 грн. Загальна сума - 19404, 04 грн.

Відповідно до розрахунку боргу по підприємству Білоцерківської виправної колонії № 35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області (а.с. 4), що підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника (а.с. 14, 15) станом на 31.12.2008р., відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості у розмірі 14231, 90 грн.

За поясненнями позивача, сума у розмірі 14231, 90 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості саме по страховим внескам за листопад місяць 2008 року.

Доказів про оскарження дій позивача щодо зарахування вказаних грошових коштів в рахунок погашення наявної у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків відповідачем суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості по страховим внескам, яка підлягає сплаті відповідачем за листопад місяць 2008 року становить 5172, 14 грн. (19404, 04 грн. - 14231, 90грн.).

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі, обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV направлено вимогу про сплату недоїмки від 05.01.2009 р. № Ю 92 на загальну суму заборгованості у розмірі 1049292, 42 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 09.01.2009 р., про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії поштового повідомлення про вручення № 195670.

Станом на день розгляду спору, доказів щодо оскарження вказаної вимоги або про сплату суми заборгованості, яка в ній зазначена, сторонами суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду доказів щодо сплати в самостійному порядку залишку суми заборгованості за листопад місяць 2008 року в розмірі 5172, 14 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату заборгованості, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області (код згідно з ЄДРПОУ 08680170, Київська область, м. Біла Церква, вул. Калініна, 16) на користь

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (ідентифікаційний код 2220058, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23) суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2008 року у розмірі 5172 (п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 14 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами. встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.