Рішення № 88264768, 16.03.2020, Подільський районний суд міста Києва

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15507/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 березня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Корнілової Ж. О. ,

за участю секретаря судового засідання Шарупи В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулося Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 34550,45 доларів США трьох процентів річних, 3344,03 грн. трьох процентів річних та 15181,74 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.2014 Апеляційним судом м. Києва у справі № 2-4952/11 за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 прийнято рішення, яким стягнуто на користь ПАТ «ПроКредит Банк» із ОСОБА_2 в солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за рамковою угодою № 9 від 12.10.2007 та договором про надання траншу № 20.1215/9 від 12.10.2007 у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2968854 грн. 22 коп. боргу з капіталу, 12 111,83 доларів США, еквівалент суми 96773 грн. 52 коп. боргу з процентів згідно з графіком та 37122 грн. 01 коп. пені.

Рішення суду не виконано, тому позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних від простроченої суми заборгованості та інфляційні втрати відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України.

Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимоги, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 34 417,98 доларів США трьох процентів річних, 15181,74 грн інфляційних втрат та 3344,03 грн. трьох процентів річних.

До початку судового засідання позивач подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час і місце судового засідання судом повідомлявся за місцем реєстрації. Із довідки Укрпошти від 04.03.2020 вбачається, що адресат ОСОБА_1 за вказаною адресою відсутній.

Крім цього, складений секретарем судового засідання Шарупою В.А. складений акт від 02.03.2020 про відмову в отриманні ОСОБА_1 судової повістки на 16.03.2020 о 16:00. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 233, 280 ЦПК України, суд 16.03.2020 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання траншу - задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 371431, 78 доларів США, еквівалент суми 2967739, 92 грн. боргу з капіталу, 12111, 83 дол. США, еквівалент суми 96773, 52 грн. боргу з процентів по графіку, 142,41 грн. комісії за управління кредитом, 37122, 01 грн. пені. Вирішено питання про стягнення судового збору. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь АТ «ПроКредит Банк» 1700 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненими, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_2 про визнання договору про надання траншу недійсним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.06.2014, вказане рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 в частині первісних позовних вимог скасовано, ухвалено нове, яким позов Публічного акціонерного товариства «Прокредит банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Солідарно із ОСОБА_2 стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою № 9 від 12.10.2007 та договором про надання № 20.1215/9 від 12.10.2007 (із змінами та доповненнями) у розмірі 371431,78 доларів США, еквівалент суми 2968 854 грн. 22 коп. боргу з капіталу, 12111, 83 доларів США, еквівалент суми 96773 грн. 52 коп. боргу з процентів згідно з графіком та 37122 грн. 01 коп. пені; солідарно із ОСОБА_2 стягнуто із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою № 9 від 12.10.2007 року та договором про надання №20.1215/9 від 12.10.2007 (із змінами та доповненнями) у розмірі 371431,78 доларів США, еквівалент суми 2968854 грн. 22 коп. боргу з капіталу, 12111, 83 доларів США, еквівалент суми 96773 грн. 52 коп. боргу з процентів згідно з графіком та 37122 грн. 01 коп. пені;

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду Подільським районним судом м. Києва у справі №2-4951/11 06.08.2014 видано виконавчі листи.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 26.08.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44453918 про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача на підставі виконавчого листа у справі № 2-4952/11.

Відділом примусового виконання рішень Управління Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 25.07.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51748837 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості на підставі виконавчого листа у справі №2-4952/11, в межах якого винесено постанову про стягнення грошових коштів із заробітної плати ОСОБА_3 .

Станом на дату звернення позивачем до суду -26.11.2018 рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 з урахуванням рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.06.2014 у справі №2-4952/11 заборгованість позивачу не сплачено.

Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 17 липня 2003 року № 1078.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

В ході судового розгляду справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, зазначив, що у виконавчому провадженні № 51748837 з виконання виконавчого листа № 2-4952/11 про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість стягується з заробітної плати ОСОБА_3 , внаслідок чого 28.12.2017 грошові кошти в сумі 535,17 доларів США зараховано позивачем у рахунок погашення заборгованості з процентів за рамковою угодою № 9 від 12.10.2007, договором про надання траншу № 20.1215/9 від 12.10.2007 та 23.06.2018 грошові кошти у сумі 935,30 доларів США зараховано позивачем у рахунок погашення заборгованості з капіталу за рамковою угодою № 9 від 12.10.2007 року, договором про надання траншу № 20.1215/9 від 12.10.2007.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку три проценти річних від простроченої суми заборгованості з капіталу в розмірі 370496,48 доларів США за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 становить 33375,13 доларів; три проценти річних від простроченої суми заборгованості з процентів у розмірі 11576,66 доларів США за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 становить 1042,85 доларів США; інфляційні втрати нараховані на прострочену суму заборгованості з оплати пені в розмірі 37122,01 грн. за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 становить 15181,74 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості з оплати пені в розмірі 37122,01 грн. за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 становить 3344,03 грн.

Розрахунок позивача є правильним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства.

Слід зазначити, що наявність судового рішення про задоволення вимог стягувача, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що позивачем надано суду належні і достатні докази в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем не спростовано доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що боржником порушено грошове зобов`язання, прострочено його виконання, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми заборгованості з капіталу в розмірі 370496,48 доларів США за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 в сумі 33375,13 доларів;три проценти річних від простроченої суми заборгованості з процентів у розмірі 11576,66 доларів США за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 в сумі 1042,85 доларів США; інфляційні втрати, нараховані на прострочену суму заборгованості з оплати пені в розмірі 37122,01 грн. за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 в сумі 15181,74 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості з оплати пені в розмірі 37122,01 грн. за період з 13.11.2015 по 13.11.2018 в сумі 3344,03 грн.

Позиція суду підтверджується практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2019 у справі № 201/7148/16-ц, у постанові від 11.12.2019 № 524/9633/14-ц, у постанові від 29.08.2018 № 212/8423/15-ц, Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача 14614,69 грн. судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 524, 533-535, 625 ЦК України, ст. 1, 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 17.07.2003 № 1078, ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 34 417,98 доларів три проценти річних, 3344,03 грн три проценти річних та 15181,74 грн. інфляційних втрат.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 14614,69 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Корнілова Ж.О.