Рішення № 8825457, 07.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.10                                                                                           Справа№ 3/47

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів”, м. Львів

До відповідача: Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів

Про стягнення 273958,58 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Василевський Р.Є. – представник

від відповідача: не з’явився

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів” до Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” про стягнення 273958,58 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 07.04.2010 р. з мотивів, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та пояснень даних в судових засіданнях.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте позовні вимоги визнав, що підтверджується гарантійним листом № 01/2-1085 від 07.04.2010 р. (в матеріалах справи).

В судовому засіданні 07.04.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

12.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів” (Постачальник) та Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал” (Замовник) укладено договір поставки № 11-144Т.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 249422,31 грн. за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 240399,79 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 10359,44 грн. та три відсотки річних в сумі 2961,81 грн. Крім цього, відповідно до п.8.2 Договору № 11-144Т позивачем нарахована пеня в розмірі 20237,54 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 11-144Т відповідач отримав від позивача товар, а саме: труби сталеві на загальну суму 249422,31 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно п.1, п.4 Договору поставки від 12.03.2009 р. Замовник зобов’язується оплатити товар протягом 30 календарних днів після його поставки.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 240399,79 грн. за отриманий товар, що підлягає до сплати.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 2961,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 10359,44 грн. підлягають до стягнення.

Пунктом 8.2 Договору поставки № 11-144Т передбачено, що за несвоєчасну оплату товару Замовник зобов’язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що складає та підлягає до стягнення в сумі 20237,54 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується гарантійним листом № 01/2-1085 від 07.04.2010 р. (в матеріалах справи).

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 2739,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32-36,43, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів” (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1а, код ЄДРПОУ 33286209) –240399,79 грн. –основного боргу, 10359,44 грн. –інфляційних втрат, 2961,81 грн. –трьох відсотків річних, 20 237,54 грн. –пені, 2739,59 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.04.2010 р.

Суддя