Вирок № 88253383, 17.03.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 624/799/19

Провадження № 1-кп/626/30/2020

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

17 березня 2020 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: судді Гусара П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.

прокурора Явдокименка Д.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Синєпольскої О.В.

захисника обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_7 - адвоката Бухольського М.І.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, працював формувальником в ПП «ЗБК БУДДЕТАЛЬ», розведеного, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 2013 року народження, не судимого, так як судимість за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 06.12.2016 року за ч.3 ст. 185 КК України згідно положень ст. 89 КК України погашена, перебував під вартою 08.08.2019 по 07.10.2019 року; в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, українця, громадянина України, має повну загальну середню освіту, розведеного, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 2008 року народження, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 , під вартою з 08.08.2019, раніше судимого:

- вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 10.03.2009 року за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу до 1190 гривень;

- вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 27.10.2009 року за за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 277, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України та з призначенням іспитового строку на 3 роки;

-вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 13.10.2010 року за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 121, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років та шість місяців із конфіскацією майна, постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 року звільнений умовно-достроково на 11 місяців 15 днів; в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, українця, громадянина України, має повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 , під вартою з 08.08.2019, раніше судимого:

- вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 21.07.2008 року за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 122, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України та з призначенням іспитового строку на 2 роки;

- вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 27.10.2009 року за за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 277, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та три місяці із застосуванням ст. 75 КК України та з призначенням іспитового строку на 3роки;

- вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 13.10.2010 року за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 121, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років та шість місяців із конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 01.12.2017 року; в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним:

07.08.2018 о 14:17 години, ОСОБА_1 , попередньо вступивши в злочинну змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), зателефонував потерпілому ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , який займається скупкою свиней для власних потреб та, ввівши в оману останнього, запропонував придбати у нього свиней за обумовлену суму в с. Лозова Кегичівського району Харківської області.

Потерпілий ОСОБА_3 погодився на вказану пропозицію та 07.08.2019 виїхав за вказаною адресою на своєму автомобілі, марки ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_1 , взявши при цьому з собою грошові кошти у сумі 79 000 гривень.

07.08.2019 близько 18:24 години потерпілий ОСОБА_3 приїхав до обумовленого місця по АДРЕСА_4 та зупинився біля лісопосадки в безлюдному місці біля електроопори №34, де знаходилися лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , які були раніше незнайомі потерпілому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на вищезазначеному місці, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів здійснили напад із насильством, небезпечним для здоров`я ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном при таких обставинах.

Прибувши на обумовлене із ОСОБА_1 під час телефонної розмови місце, ОСОБА_3 на жест ОСОБА_1 , який вийшов із лісопосадки зупинив свій автомобіль. ОСОБА_1 запропонував за автомобілі потерпілого проїхати та оглянути свиней. ОСОБА_3 відмовився від такої пропозиції, залишив свій автомобіль та вони пішки пішли до місця, яке повинен був показати ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_3 відчув небезпеку, так як стежка вела в чагарники і повернувся до свого автомобіля. В цей час почув, як позаду ОСОБА_1 сказав: «Де ви є?». Після цих слів до них зі сторони лісопосадки підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , який став пред`являти потерпілому претензії, що начебто він приїхав красти їх худобу і раптово наніс останньому один удар правою ногою в область верхніх зубів, після чого одразу дістав з лівого рукава своєї спортивної кофти бейсбольну биту, якою спричинив близько трьох ударів по руках потерпілого, який захищав голову від ударів, затуляючись обома руками. Потерпілий переживаючи за своє життя та здоров`я, став тікати. Однак ОСОБА_7 почав його наздоганяти, тоді потерпілий присів, а коли той підбіг ближче, різко встав, і перекинув його через себе і ОСОБА_7 опинився на землі, а ОСОБА_3 поверх нього і вони почали боротися та потерпілий намагався забрати у останнього бейсбольну биту. Йому це не вдалося зробити, так як ОСОБА_2 відтягнув його з брата ОСОБА_9 і вони пішли до автомобіля ГАЗ 3302, де знаходився ОСОБА_1 . Підійшовши до свого авто, ОСОБА_3 мав намір сідати в салон, але ОСОБА_1 з метою заволодіння грошовими коштами останнього, спочатку наніс ОСОБА_3 один удар вищевказаною бейсбольною битою по голові в область правої скроні, після чого наніс ще близько трьох ударів битою по руках та тулубу потерпілого, при цьому потерпілий ОСОБА_3 захищався, виставляючи руки перед собою. Після цього ОСОБА_3 оббіг спереду своє авто, щоб відкрити двері автомобіля, однак не встиг цього зробити, бо його наздогнав ОСОБА_1 та знову наніс потерпілому близько 5-ти ударів бейсбольною битою по руках та тулубу зліва та справа. Далі ОСОБА_3 схватився за бейсбольну биту та разом з ОСОБА_1 впав на землю, де вже в лежачому положенні ОСОБА_7 наніс потерпілому один прямий та один тичковий удар ногою в голову та близько 3 ударів ногами в область тулубу зліва та права.

Після чого, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направленого на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вирвав з рук потерпілого барсетку з грошима в розмірі 79 000,00 гривень та потім нападники зникли з місця скоєння злочину і розпорядилися викраденими коштами на власний розсуд, завдавши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Під час розбійного нападу потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, які відповідно до п. 2.3.2а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також синці, подряпини волосистої частини голови, обличчя, численні синці грудної клітини, верхніх кінцівок, численні садна та подряпини верхніх кінцівок, які відповідно до п. 2.3.2б, 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень,

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

До висновків щодо доведеності винуватості обвинувачених суд дійшов, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні розбійного нападу не визнав. Однак визнав себе винуватим у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому та пояснив таке.

07.08.2019 року на прохання ОСОБА_7 побачитися із своєю дівчиною він повіз його з братом ОСОБА_2 на своєму автомобілі ВАЗ-2106 бежевого кольору з красним капотом ввечері в село Лозова Кегичівського району. Однак коли приїхали в с. Лозова, то будинок цієї дівчини вони проїхали і тоді він заїхав до своїх знайомих, де вжили спиртні напої. Далі ОСОБА_9 хтось зателефонував і вони на його прохання втрьох поїхали за село, заїхали у просіку між лісопосадками. ОСОБА_9 попросив, щоб він зустрів чоловіка, який зараз під`їде на автомобілі, відвів його вниз і показав йому начебто якийсь сарай. Він вийшов на дорогу, під`їхав до нього автомобіль, зупинився біля нього, вийшов водій і попросив його показати сарай. Вони пішли вниз, ніякого сараю не було видно, тоді вернулись до автомобіля цього чоловіка. В цей момент стали підходити брати ОСОБА_2 і ОСОБА_9 водію почав пред`являти претензії, що він приїхав красти його телят. Водій сказав, щоб йому нічого невідомо про крадіжку, розбирайтеся з ним ( ОСОБА_1 ). Тоді ОСОБА_9 наніс удар ногою водію в обличчя, дістав бейсбольну биту та ударив його по голові, той захищався, вихватив биту у ОСОБА_9 і викинув. Водій почав тікати, ОСОБА_9 його наздогнав, вони почали битися, підбіг ОСОБА_2 зняв водія з брата. В цей момент він підняв із землі бейсбольну биту. Потім вони пішли в його сторону, були злі. Він подумав, що водій буде бити його і тому вирішив першим йому нанести удар в той момент, коли вони знаходилися один проти одного і вдарив його по голові та по руках. Водій забрав у нього биту, вони схопилися і впали на землю. Барсетка постійно була у потерпілого, він тримав її за ручку. Потім вони підвелися, брати ОСОБА_2 побігли, потерпілий їм пропонував домовитися. Потім сів у свій автомобіль і поїхав, а він поїхав на своєму автомобілі. Далі зустрів братів ОСОБА_2 і з ними приїхали в с. Чапаєво, де з переляку заховали автомобіль, тому що розуміли, що незаконно побили людину. Дома ОСОБА_9 запропонував йому поїхати в м. Харків, повеселитися та погуляти, дав йому 2000 грн, за те що він його звозив у с. Лозову, що це за кошти і де їх взяв ОСОБА_9 йому невідомо. Його здивувало, чому так багато дав грошей ОСОБА_2 за поїздку, але він їх узяв. Вони спочатку поїхали в Нову Водолагу , потім в Харків, де в готелі були затримані поліцією. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що готовий понести покарання за спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень, просить у нього вибачення, також може йому сплатити майнову та моральну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав, вказав, що він не знав дійсну мету з якою брат ОСОБА_9 і ОСОБА_1 приїхали в село Лозова, він хотів випити пива. Коли брат йому повідомив, що бажає викрасти гроші із автомобіля, він відмовився йому допомагати і пішов з місця вчинення злочину. Однак відійшовши недалеко почув крики, вирішив повернутися і побачив, що потерпілий з братом схопилися та лежать на землі. Тоді зі словами: «Що Ви робите, хлопці?», він стягнув потерпілого з брата і вони пішли до автомобіля «Газель». Там ОСОБА_1 почав бейсбольною битою наносити удари потерпілому, він не втручався, стояв осторонь, потерпілий з ОСОБА_1 впали на землю, він почав від них іти, в цей момент його наздогнав ОСОБА_9 . Потім вони сіли на автомобіль ОСОБА_1 , приїхали в с. Чапаєво, де заховали авто, а вдома брат йому віддав для зберігання 17 000 гривень, а сам із ОСОБА_1 поїхали гуляти в м. Харків, він відмовився з ними їхати , так як у нього сім`я.

Обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав повністю та вказав, що використовував свого брата ОСОБА_2 та знайомого ОСОБА_1 без їх відома.

Під час допиту в суді пояснив, що 07.08.2019 року він вирішив заволодіти грошима покупця, який скупає свиней. Для цієї мети він знайшов номер телефона потерпілого ОСОБА_3 , якого раніше не знав і домовився з ним про зустрів в 19:00 в с. Лозовенька чи Лозова Кегичівського району, збрехавши останньому, що начебто у нього є дев`ять свиней. Для цієї мети він попросив ОСОБА_1 підвезти його на своєму автомобілі в с. Лозовеньку. З ними поїхав також брат ОСОБА_2 попити пива, а ОСОБА_1 сказав, що начебто треба побачити його дівчину. З собою він взяв на всяк випадок бейсбольну биту, яку поклав в салоні автомобіля. Приїхавши в дане село, вони заїхали до знайомих ОСОБА_1 де пили горілку. Потім побачили автомобіль «Газель», яка проїхав повз них, він зателефонував водію і вказав йому місце куди необхідно проїхати начебто подивитись свиней. Далі вони втрьох сіли на автомобіль ОСОБА_1 і поїхали до цього місця, яке було в лісопосадці. Він ОСОБА_1 сказав, щоб зустрів водія на дорозі і повів його вниз до сараю, де начебто знаходяться свині, а він в цей час викраде із його автомобіля кошти, які взяв потерпілий для закупки свиней. Брат ОСОБА_2 не захотів приймати участь у крадіжці і пішов. Оглянувши автомобіль потерпілого, грошей не виявив. Тоді він зрозумів, що гроші в барсетці з якою водій пішов з ОСОБА_1 начебто оглядати свиней. Далі він відійшов від автомобіля в бік с. Берестовеньки і коли потерпілий з ОСОБА_1 повернулися до автомобіля «Газель», то також підійшов з братом, який йшов з іншої сторони та почав пред`являти претензії потерпілому, що начебто той приїхав красти биків і наніс йому удар ногою в обличчя, далі з метою заволодіння грошима з під куртки дістав бейсбольну биту і ударив нею потерпілого по голові, той почав захищатися і побіг, він за ним погнався. Потерпілий присів, різко піднявся, він через нього перелетів, впав, потерпілий, придавив його з битою до землі. Підбіг брат ОСОБА_2 і стяг потерпілого зі словами: «Що ви робите?». Далі вони втрьох пішли до «Газелі», біля якої був ОСОБА_1 , бейсбольна бита була з ним. Коли підійшли до автомобіля, він не пам`ятає, як биту взяв ОСОБА_1 і почав наносити удари потерпілому по голові, в нього побігла кров. ОСОБА_3 хотів оббігти автомобіль, що відкрити двері, але ОСОБА_1 наніс йому ще удари битою, і не дав цього зробити, вони схопилися, впали на землю. ОСОБА_1 був зверху, він наніс потерпілому пару ударів ногою, вихопив барсетку з його рук і побіг, ОСОБА_2 побіг за ним і вони заховалися в посадці, а потім він забрав биту, зустрілися з ОСОБА_1 , поїхали в с. Чапаєве, де за ставком сховали автомобіль ОСОБА_1 , а биту він закинув. Гроші забрав з документами, а барсетку також викинув, документи залишив на зупинці, коли їхали в Нову Водолагу . Потім він ОСОБА_1 віддав 2000 грн за послуги доставки до місця вчинення злочину, а брату для зберігання 17 000 гривень, собі залишив біля 60 000 грн і поїхали на таксі в м. Харків погуляти декілька днів, щоб усе утряслося. Однак в Харкові їх затримала поліція, він дав пояснення, що розбійний напад вони скоїли втрьох, тому що треба було казати правду, так як їх затримали спецпідрозділ і коли б сказав по іншому, то для них тоді були серйозні проблеми. Брат ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не знали дійсну його мету приїзду в с. Лозова. Він не може сказати з яких причин ОСОБА_1 почав наносити потерпілому удари битою.

Після допиту обвинувачених ОСОБА_7 змінив покази та пояснив, що вперше до потерпілого він підходив самостійно, брата не було, а після нанесення ударів, він бейсбольну биту кинув біля автомобіля потерпілого і уже без неї погнався за останнім. Тобто ОСОБА_7 став в цій частині давати покази відповідно з показами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_7 вказав, що щиро кається у вчиненому злочині, просить вибачення у потерпілого, просить врахувати при ухваленні вироку, що у нього є малолітня дитина та батьки похилого віку.

Вказані показання обвинувачених суд визнає належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, а також визнає такі докази допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку, встановленому КПК України.

Тобто, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, у взаємозв`язку із ст. 95 КПК України, підтверджуються обставини, визначені ст. 91 даного Кодексу.

Водночас, суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_7 , який всю винуватість у вчиненні вищевказаного злочину бере на себе, намагаючись таким чином допомогти уникнути кримінальної відповідальності рідному брату та ОСОБА_1 .

На думку суду покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про невинуватість у вчиненні розбійного нападу також не викликають довіру, вони спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, будучи допитаним в судовому засіданні відповідно до ст. 353 КПК України, у взаємозв`язку із ч. 2, 3, 5 - 14 ст. 352 КПК України, потерпілий ОСОБА_3 надав показання, що07.08.2019 року вдень йому зателефонував невідомий та пояснив, що він має трьох свиней по 130 кг та шістьох по 170 кг, домовились, що в цей же день в 19:00 годин він приїде в с. Лозову Кегичівського району Харківської області і подивиться свиней і якщо, все його задовольнить, то купить їх за ціною 40 грн за 1 кг живої ваги. Біля 16:00 годин він виїхав із дому на автомобілі «Газель» з бортами. Із собою взяв біля 80 000 грн, які поклав в барсетку, також у барсетці були посвідчення водія, пенсійне посвідчення та технічний паспорт на автомобіль. Перед с. Лозова він проїхав с. Берестовенька, йому зателефонували, він відповів, що уже в с. Берестовенька. Там бачив автомобіль ВАЗ 2106, світло-бежевого кольору із коричневим капотом, біля нього знаходилися четверо чоловіків, які вживали спиртні напої, одного з них він упізнав, це був ОСОБА_7 , прізвище якого йому стало відомо пізніше. Коли заїхав с . Лозову, то зателефонував продавцю, той повідомив маршрут, але він поїхав невірно, знову зателефонував, йому відповіли, що потрібно розвернутися та їхати назад. Коли він поїхав в зворотному напрямку, то виїхав вже за село, знову зателефонував, з лісопосадки вийшов, як пізніше взнав його прізвище- ОСОБА_1 з телефоном в руці біля вуха і сказав, що ось виходить на дорогу, тому він зрозумів, що весь час спілкувався саме з ним. ОСОБА_1 вказав, щоб він їхав автомобілем донизу. Однак він вирішив залишити автомобіль та пройти пішки, щоб подивитися на свиней та вирішити як краще до них під`їхати. Двері автомобіля на ключ не закривав, так як нікого не було, а ключ із замка запалення та барсетку із грошима взяв із собою. ОСОБА_1 повів його вниз, знаходився постійно позаду. Через деякий час стежка вже закінчилася, почалися чагарники, він зрозумів, що відбувається щось не так і пішов назад до свого авто. Коли підходили до автомобіля, то почув, як позаду ОСОБА_1 комусь каже : «Де ви є?». Через декілька секунд побачив, як з боку с. Берестовенька йшли брати ОСОБА_2, прізвища яких він взнав пізніше, ОСОБА_9 йшов спереду, а ОСОБА_2 позаду. ОСОБА_9 в грубій нецензурній формі почав звинувачувати у крадіжці його биків. Він став заперечувати, тоді ОСОБА_9 вдарив його ногою по зубам, потім з під одягу дістав бейсбольну биту та вдарив його битою по голові, він утримався на ногах, почав захищати голову від наступних ударів. Зрозумів, що їх троє, а він один, то треба тікати в село, а то його вб`ють і він побіг в напрямку с. Лозова. За ним погнався ОСОБА_7 , почав наздоганяти, тоді він присів, різко встав і ОСОБА_9 , налетівши на нього, впав на землю і він скочив на нього. В цей момент підбіг ОСОБА_2 зі словами: «Що виробите хлопці!», стягнув його з брата, тим самим, допоміг брату, тому що він його вже перемагав і мав можливість забрати бейсбольну биту. Далі вони втрьох пішли до його автомобіля, бейсбольна бита залишалась у ОСОБА_7 . ОСОБА_1 стояв осторонь авто з лівого боку, він ішов у бік свого авто та не бажав з ним зустрічатися. Підійшовши до автомобіля, хотів відкрити дверці та їхати. Однак почув позаду від ОСОБА_1 лайку, повернув вправо голову і отримав від нього бейсбольною битою удар у праву скроню. Удар був сильний, побігла з голови кров, він почав захищати голову руками від наступних ударів, хотів із салону автомобіля взяти для захисту монтировку чи молоток. Однак ОСОБА_1 не давав йому це зробити, продовжуючи наносити удари битою. Тоді йому вдалося схватитися за бейсбольну биту, і він з ОСОБА_1 упали на землю. При цьому він лежав спиною на землі, ОСОБА_1 знаходився зверху на ньому обличчям до нього, бита була між ними. В цей момент його почали бити ногами, по голові та тілу, потім вирвали барсетку з грошима і втекли. Він зателефонував в поліцію та повідомив, що троє осіб на нього здійснили напад і заволоділи його грошима та документами. Пізніше документи працівники поліції повернули.

Вважає, що тільки брати ОСОБА_2 могли бити його ногами і вирвати барсетку з грошима, можливо це був і ОСОБА_7 , обличчя було в нього в крові і він точно сказати не може хто це зробив. Коли барсетку вирвали, він підняв голову, то побачив, що брати вдвох швидко пішли в сторону лісопосадки.

Вважає, що ОСОБА_2 також був співучасником нападу, він потрібен був для підстраховки, якщо піде щось не так як заплановано, а приймаючи до уваги удари, які наніс бейсбольною битою ОСОБА_1 , нападникам вдалося заволодіти його грошима.

Вказані показання потерпілого суд визнає належними оскільки, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також підтверджують достовірність і можливість використання інших доказів. Також суд визнає вказані показання потерпілого допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку, встановленому КПК України.

Тобто, цими показаннями, які є процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК України, підтверджується час, місце та спосіб вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

Крім показань потерпілого , винуватість обвинувачених встановлена і фактичними даними, зафіксованими у протоколах слідчих дій, висновках експертиз та речовими доказами.

Так, із даних протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 23 серпня 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_3 під час якого були відтворені обстановка та обставини вчинення на нього розбійного нападу, слідує, що покази потерпілого в суді не суперечать цим даним ( т.2, а. с. 153 -181).

Сторона захисту заявила клопотання про визнання цього доказу не допустимим, так як слідчий експеримент проведений із порушенням встановленого порядку, без трьох статистів та бейсбольної бити.

Суд вважає цей доказ допустимим з таких підстав.

Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура) - це певна послідовність (черговість) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (висновки Верховний Суд України у постанові від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).

Так, ст. 240 КПК України передбачено, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров`я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Таким чином, даною нормою не передбаченого в обов`язковому порядку наявність декількох статистів, сторона захисту заперечуючи проти цього доказу, в своїх доводах не послалася на відповідний нормативний акт, а замість бейсбольної бити при слідчому експерименті застосовувалася дерев`яна палиця, що також не суперечить вимогам ст. 240 КПК України.

Продовжуючи аналізувати надані прокурором докази суд зазначає, що із даних протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 серпня 2019 року встановлено, що потерпілий впізнав осіб, які на нього напали, а саме, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ( т.2 а.с. 93-101).

Також, висновком судово медичної експертизи №12-14/119-КР/19 від 25.09.2019, підтверджено, що потерпілому ОСОБА_3 спричинені такі тілесні ушкодження: забійні рани, синці, подряпини волосистої частини голови, обличчя; численні синці грудної клітини, верхніх кінцівок, численні садна та подряпини верхніх кінцівок. З приводу забійної рани голови проведена операція -первинна хірургічна обробка рани в правій тім`яній ділянці з накладенням хірургічних швів.

Синці, забійна ранка нижньої губи утворились віл прямої травматичної дії тупих твердих предметів, садна утворилися по механізму удар-тертя, тертя-ковзання. Подряпини утворилися від дії предметів із загостреною поверхнею, яким міг бути грунт з рослиною.

Всі тілесні ушкодження могли утворитися в термін, вказаний освідуваним.

Забійна рана із накладенням хірургічних швів по ступеню тяжкості відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я згідно до п. 2.3.2а, 2.3.3. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2б, 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»,затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6.

Покази, дані гр. ОСОБА_3 у протоколі допиту та при проведенні слідчого експерименту про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень гр-ном ОСОБА_1 не суперечать даним, отриманим при судово-медичній експертизі.

Покази, дані гр. ОСОБА_3 у протоколі допиту та при проведенні слідчого експерименту про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень гр- ном ОСОБА_7 , не суперечать даним, отриманим при судово-медичній експертизі.( т.2. а.с. 182-185).

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 заявив про здійснений на нього напад трьома особами та заволодіння його 79 000 гривень. Під час складання заяви потерпілий був ознайомлений з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки. ( т.2 а.с. а.с. 68-69 ).

Даними протоколу огляду місця події від 07.08.2019 року та фототаблицею до нього у с. Лозова Кегичівського району Харківської області, коли за участі потерпілого було оглянуто місце здійснення на нього нападу, встановлено, що дійсно місце вчинення злочину знаходиться на краю села між лісопосадками ( т.2 а.с.70-74).

Даними протоколу огляду місця події від 08.08.2019 року у с. Просяне, Нововодолазького району Харківської області та фототаблицею до нього підтверджено, що на автобусній зупинці оглянуто та вилучено гаманець коричневого кольору всередині якого знаходились документи на ім`я ОСОБА_3 : посвідчення водія, пенсійне посвідчення ( т.2, а.с.75-79 ).

Відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в сел. Слобожанське від 08.08.2019 року ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки. Під час затримання особи одразу було проведено обшук домоволодіння, де він проживав, виявлено та вилучено кошти в сумі 17 387,00 грн, які належать потерпілому ОСОБА_3 ( т.2, а.с. 84-86; 141-152).

Дозвіл на проведення обшуку було надано ухвалою слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 09.08.2019 року. (т.3, а.с. 59).

Відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в м. Харків від 08.08.2019 року затримано ОСОБА_7 , йому роз`яснено його права та обов`язки. Під час особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон «Bravis», гаманець чорного кольору в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1 100 грн купюрами номіналом по 50грн - 18 шт та по 100 грн - 2 шт, в кишені знаходилися кошти в сумі 4 000 грн, купюрами номіналом по по 100 грн - 2 шт та по 200 грн 19 шт, в лівій кишені штанів вилучено 21 купюру по 500 грн та 28 купюр по 200 грн, а всього 21200 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_3 ( т.2, а.с. 90-92).

Відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в м. Харків від 08.08.2019 року затримано ОСОБА_1 , йому роз`яснено його права та обов`язки. Під час особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон «Sigma» та грошові кошти: 1 купюра 500 грн, 5 купюр номіналом по 200 грн, 4 купюри - 100 грн, 1 купюра - 50 грн, 1 купюра - 10 грн та 1 купюра -5 грн на загальну суму 1965 грн, які належать потерпілому ОСОБА_3 ( т.2 а.с. 87-89).

Даними протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 08.08.2019 року в с. Слобожанське та с. Козацьке встановлено, що в лісосмузі між с. Козацьке та смт. Слобожанське Кегичівського району Харківської області виявлено автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , бейсбольну биту із нашаруванням речовини бурого кольору та слідами пальців рук, рукавичку жовтого кольору та рукавичку чорного кольору. В салоні автомобіля виявлені пляжні капці з нашаруванням бурого кольору.( т.2, а.с. 102-112 ).

Згідно висновку експерта від 30.09.2019 № 2/963СЕ-19 на п`яти відрізках липкої стрічки відкопійованих з дерев`яної бейсбольної бити, вилученої поблизу автомобіля ВАЗ 2106 днз НОМЕР_2 виявлені сліди пальців рук та сліди ділянок долонь, які відповідають дактилокарті наданої на дослідження та заповненої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дактилокарті наданої на дослідження та заповненої на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.2, а.с. 115-127).

Згідно висновку експерта № 14/1978-Дм-19 від 27.09.2019 р., кров потерпілого ОСОБА_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. ( т.2 а.с. 129-131).

У висновку експерта № 15/719-Дм 2019р. від 01.10.2019 р. зазначено, що при проведенні судово-медичної експертизи дерев`яної бити, вилученої поблизу автомобіля ВАЗ 2106 днз НОМЕР_2 , знайдені сліди крові, в який виявлений антиген А. Таким чином, сліди крові могли походити від людини з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого громадянина ОСОБА_3 ( т.2, а.с.133-136 ).

Відповідно висновку експерта № 14/1979-Дм/19 від 28.09.2019 на капцях пляжних, вилучених з салону автомобіля ВАЗ 2106 днз НОМЕР_2 , виявленого в лісосмузі між с. Козацьке та смт. Слобожанське Кегичівського району Харківської області, знайдена кров людини і виявлений тільки антиген А. Походження цієї крові від людини з групою А з ізогемаглютиніном анти-В, яким може бути потерпілий ОСОБА_3 , не виключається.( т.2, а.с. 139-140).

Судом також були оглянуті речові докази, а саме рукавички та бейсбольна бита, застосування якої під час розбійного нападу не заперечувалося обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Вищезазначені докази суд вважає належними, допустимими та в сукупності достатніми для визнання обвинувачених винуватими у вчиненні злочину поза розумним сумнівом.

По суті, досліджені судом докази, повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, що стосується обставин, способу та знарядь, які застосовувалися обвинуваченими при нападі, та спростовують свідчення обвинувачених, які суд вважає неправдивими, направленими на введення в оману суд та розцінює як спробу уникнути передбаченої законом відповідальності.

Визнаючи обвинувачених винуватими у вчиненні розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб, суд приймає до уваги таке.

Згідно положень ч. 2 ст. 28 КК України вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення його декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовилися про такі дії. Домовитися про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди про скоєння відповідного діяння до моменту виконання його об`єктивної сторони. Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій). Така домовленість може відбуватись у будь-якій формі - як у вербальній, так і за допомогою конклюдентних дій.

Крім того, згідно п.п. 6,9 Пленуму Верховного суду України за №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності-це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства.

Небезпечне для життя та здоров`я насильство (стаття 187, ч.3 ст. 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Як зазначено у висновку судово-медичної експертизи №12-14/119-КР/19 від 25.09.2019, потерпілому ОСОБА_3 заподіяно саме легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, розбій відноситься до складів злочину з усіченим складом, тобто для виконання об`єктивної сторони достатньо факту нападу з метою заволодіння чужим майном.

На думку суду, про попередню змову та участь у розбійному нападі усіх трьох обвинувачених свідчить те, що вони знаходились в одному місці та в один час; всі застосовували фізичну силу до ОСОБА_3 , завчасно було придбано предмет для нанесення ушкоджень, а саме бейсбольна бита, яка відкрито знаходилася у салоні їх автомобіля і всі учасники групи були обізнані про її наявність; місце скоєння нападу було обрано за селом у безлюдному місці серед дерев та узгоджені дії обвинувачених під час нападу, зокрема: надання потерпілому недостовірної інформації про наявність свиней на продаж, а в подальшому застосування бейсбольної бити ОСОБА_7 , застосування фізичної сили до потерпілого ОСОБА_2 , коли той побачив, що його подільнику потрібна допомога звільнитися від захвату потерпілого ОСОБА_3 та можливого заволодіння ним бейсбольною битою; застосування бейсбольної бити ОСОБА_1 , що привело до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та послідуючого заволодіння його грошима.

Розуміючи, що за вчинений злочин потрібно буде відповідати перед Законом, всі учасники розбійного нападу приховали сліди злочину, а саме: автомобіль на якому прибули до місця його вчинення, бейсбольну биту, рукавички та поділили кошти потерпілого.

Суд вважає, що ОСОБА_2 дає неправдиві свідчення, коли вказує, що вилучені під час обшуку кошти належать брату ОСОБА_7 , так якби це було насправді, то останньому не було ніяких перепон залишити їх у себе дома чи заховати в іншому місці.

Вилучення у обвинуваченого ОСОБА_1 тільки 1965,00 гривень, які належать потерпілому, суд оцінює таким чином, що ОСОБА_1 із ОСОБА_7 поїхали тратити кошти ОСОБА_3 разом в м. Харків. ОСОБА_7 розраховувався за обох і тому не було у нього необхідності передавати всю належну ОСОБА_1 частку від награбованого. Також суд критично сприймає покази обвинувачених, що ця сума є розрахунком за послуги користування автомобілем, так як навіть сам ОСОБА_1 зазначає, що оплата була явно завищена, тому на думку суду 2000, 00 гривень - це саме частина частки, яку отримав ОСОБА_1 від загальної суми, якою заволоділи під час розбійного нападу.

Крім того, про попередню змову свідчить і той факт, що ОСОБА_7 , який на себе взяв усю відповідальність за вчинений розбійний напад, саме з метою уникнення кримінальної відповідальності братом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час судового розгляду змінював свої покази.

Так, він даючи перші покази поясняв, що обоє з братом підійшли до автомобіля потерпілого, але з різних сторін. Після допиту ОСОБА_2 змінив свої покази та почав підтверджувати в цій частині покази брата, пояснивши, що брат появився тільки тоді, як він наздогнав потерпілого і став з ним боротися.

Також спочатку ОСОБА_7 поясняв, коли вони боролися з потерпілим бейсбольна бита була з ним, а потім змінив покази і вказав, що биту кинув після нанесення ударів потерпілому і погнався за ним уже без неї.

Потерпілий ОСОБА_3 вказав у судому засіданні, що коли він під`їхав до місця зустрічі, то він чітко бачив, що по телефону з ним розмовляв саме ОСОБА_1 , який вийшов до нього з лісопосадки з телефоном біля вуха та сказав, що ось він виходить на дорогу. Голос особи, яка домовлялась про продаж свиней та особи, яка розказувала куди їхати при розмовах телефоном не змінювався. Це вказує та те, що ОСОБА_1 до початку нападу на потерпілого був обізнаний про відсутність свиней на продаж, та навмисно спочатку хотів на автомобілі потерпілого заїхати в безлюдне місце, а після його відмови намагався це зробити пішки. Коли потерпілий відмовився йти далі в чагарники та повернув до свого автомобіля, то ОСОБА_1 задавав питання «Де ви є?». Це питання він міг задати тільки братам ОСОБА_2 , тобто він був обізнаний про групу осіб. Після його слів, як вказав потерпілий, брати зразу появилися, підійшли до них вдвох і ОСОБА_7 почав наносити удари ногою, а потім бейсбольною битою.

Крім того, потерпілий вважав, напад на нього здійснюється групою осіб, він реально переживав за своє життя та здоров`я, так як нападниками застосовувалася бейсбольна бита.

Щодо показань ОСОБА_2 , що він не приймав участі у розбійному нападі, суд зазначає, що він застосував фізичну силу до потерпілого, коли той притиснув його брата до землі та хотів забрати бейсбольну биту, чим допоміг здолати супротив ОСОБА_3 .

Його пояснення, що він хотів розборонити ОСОБА_7 та потерпілого, і начебто допомогти останньому ніякими його діями в подальшому не підтверджуються.

Так, навіть з його показів витікає, що в його присутності ОСОБА_1 наносив ударами бейсбольною битою по потерпілому, брат ОСОБА_9 бив його ногами, забрав у нього кошти, потім він разом з усіма приймав участь у замітанні слідів злочину та отримав кошти потерпілого.

Таким чином, слова: «Хлопці, що Ви робите?» були сказані ним не з метою допомоги потерпілому, а навпаки, в адресу ОСОБА_3 , який уже брата перемагав і мав можливість заволодіти бейсбольною битою, тобто з цих слів витікає, що начебто ОСОБА_3 здійснив напад на ОСОБА_7 .

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 тільки тоді можливо було б визнати направленими на примирення, якби ОСОБА_7 знаходився зверху потерпілого і ОСОБА_2 стягнув саме брата, не ОСОБА_3 .

Крім того, потерпілий категорично в суді стверджував, що ОСОБА_2 ОСОБА_2 підійшов до нього та ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_9 , який зразу почав наносити йому удари ногою, а потім битою, тобто ОСОБА_2 був членом злочинної групи, інакше він би залишився в с. Лозова і не поїхав би разом з усіма нападниками до місця вчинення злочину.

Про його участь у вчинені розбійного нападу свідчить і те, що під час обшуку в нього на подвір`ї знайдено заховані за будинком грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_3 . Покази ОСОБА_2 , що ці гроші він отримав для зберігання суд приймає критично і вважає, що останній їх дає з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, його покази, що він їхав пити пиво не підтверджуються навіть іншими обвинуваченими, так як ОСОБА_1 і ОСОБА_7 вказали, що у знайомих ОСОБА_1 вживали горілку і до цих знайомих вони заїхали незаплановано, тобто нідоякого місця, де вживають пиво в с. Лозова обвинувачені не збиралися їхати.

Суд вважає, що неповна узгодженість дій обвинувачених під час нападу виникла у зв`язку з тим, що із самого початку був зірваний запланований ними план дій, так як потерпілий відмовився їхати на автомобілі із ОСОБА_1 до сараю, як останній йому запропонував і вони пішли пішки. Крім того, як пояснили обвинувачені, вони перебували у стані алкогольного сп`яніння і тому на думку суду не могли зразу приймати адекватні рішення для виконання запланованого нападу.

Також покази ОСОБА_1 , що він не розумів мету спілкування з потерпілим, не знав в яке місце його необхідно відвести, що він невідомо чомусь вимушений виконувати вказівки ОСОБА_7 є не переконлив та позбавлені здорового глузду.

Крім того, покази ОСОБА_1 , що він наніс удари бейсбольною битою потерпілому, так як останній йшов до нього з гнівним виразом на обличчі, суперечать показам потерпілого, який вказав, що він злякався за своє життя і тому хотів сісти в автомобіль та поїхати, ішов він не до ОСОБА_1 , який стояв зліва від його автомобіля, а до кабіни свого авто. Однак ОСОБА_1 підійшов ззаду і обізвавши його нецензурно, почав бити по голові бейсбольною битою. Крім того, дані покази ОСОБА_1 суперечать і самій обстановці вчиненого злочину, так як після нанесення ударів ОСОБА_1 у потерпілого була вилучена барсетка з грошима.

Таким чином, удари бейсбольною битою ОСОБА_1 наносив саме із метою заволодіння майном ОСОБА_3 .

Приймаючи до уваги вищевикладене, позицію обвинувачених про відсутність попередньої змови суд сприймає критично та розцінює як спробу зменшення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 . Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 мають судимість за розбій, тобто для них це знайомий спосіб отримання матеріальних цінностей.

Достовірних даних, які б указували на протилежне, у ході судового слідства не встановлено.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було. При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд вважає доводи сторони захисту про невинуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 непереконливими та такими, що суперечать фактичним обставинам кримінального провадження та спростовуються вищенаведеними доказами .

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за обставин, встановлених судом.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні яких визнаються обвинувачені.

З огляду на наведене та зважаючи на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_7 також особою, яка раніше вчинила розбій.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_7 суд визнає наявність у них малолітніх дітей. Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено. Суд не визнає такої обставиною, як щире каяття відносно усіх трьох обвинувачених, так як розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, а саме таких дій з боку обвинувачених суд не вбачає.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 67 КК України судом відносно усіх трьох обвинувачених також не встановлено, так як такі обставини, як вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів, суд не може застосувати, тому що в обвинувальному акті ці обставини не зазначені.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, (злочину), особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання. Так, згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тож, суд враховує, що усі троє обвинувачених на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, мають постійне місце реєстрації, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 згідно наданих характеристик за місцем проживання характеризуються негативно, а ОСОБА_1 задовільно. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 раніше неодноразово судимі за корисливі злочини, в тому числі і за розбій. ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна. Судимість згідно положень ст. 89 КК України погашена.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, який вчинили обвинувачені відноситься до тяжких.

Судом також враховуються і обставини вчиненого злочину, а саме, що був вчинений розбійний напад за попередньою змовою трьох осіб на одну особу із застосуванням бейсбольної бити та з спричиненням потерпілому легких тілесних ушкодженням, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 68 КК України, при призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

Приймаючи до уваги, вищевикладене, виправлення обвинувачених можливе лише в їх ізоляції від суспільства з призначенням їм покарання у виді позбавлення волі із урахуванням санкції ч.2 ст. 187 КК України, яка передбачає покарання від семи до десяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Так, обвинуваченому ОСОБА_2 можливо призначити мінімальну міру покарання, яка встановлена санкцією ч.2 ст. 187 КК України, обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити найбільш суворе покарання порівняно із іншими співучасниками, а обвинуваченому ОСОБА_1 неможливо призначити мінімальне покарання, так як він приймав активну участь у вчиненні злочину, щиро не розкаявся.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до усіх трьох обвинувачених суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Дане остаточне покарання у виді позбавлення волі відносно обвинувачених, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , враховуючи вимоги ст. 131-132, 177, 178 КПК України, тяжкість призначеного покарання та дані про них як осіб, у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_1 враховуючи вимоги ст. 131-132, 177, 178 КПК України, тяжкість призначеного покарання та дані про особу необхідно змінити на тримання під варту до набрання вироком законної сили.

Рішення суду про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу узгоджується із положеннями п.п. «а», п.1 ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини, згідно якого відносно особи допускається її ув`язнення після засудження компетентним судом.

Згідно вимог ст. 96-1, ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація до обвинувачених не застосовується.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта необхідно стягнути із обвинувачених .

Цивільний позов потерпілим не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 визнати винуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 187 КК України та призначити їм таке покарання:

ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відраховувати з 08.08.2019 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту змінити на тримання під вартою в залі суду до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 17.03.2020 року із зарахуванням до строку покарання терміну попереднього ув`язнення за період з 08.08.2019 по 07.10.2019 року.

Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 21.08.2019 року на речові докази: автомобіль ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 , на мобільний телефон «Bravis», сімкарту «Київстар», сім-карту Vodafon, карту пам`яті 4 Gb,» на мобільний телефон «Sigma», сімкарту МТС, сімкарту МТС, карту пам`яті на НОМЕР_3 на передати вказане майно власникам чи законним володільцям.

Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 21.08.2019 року на речові докази: предмет чорного кольору (биту), рукавиці жовтого кольору, шерстяну рукавицю чорного кольору та знищити їх.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві ) грн 06 коп які перерахувати на р/р UA 548999980000031116115020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680 МФО 899998 отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві ) грн 06 коп які перерахувати на р/р UA 548999980000031116115020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680 МФО 899998 отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві ) грн 06 коп які перерахувати на р/р UA 548999980000031116115020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680 МФО 899998 отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд протягом 30 днів з дня його оголошення, а особою, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту їй вручення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Суддя