Рішення № 8824314, 18.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р.Справа № 3/7 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/7

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейдінг";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 87 313 грн. 50 коп.

Представники:

позивача - у засіданні 15.03.10, 18.03.10 - директор Дубасова Н.Л..;

позивача - у засіданні 15.03.10 - Жухевич Н.А., довіреність б/н від 14.12.09;

відповідача - у засіданні 15.03.10, 18.03.10 - ОСОБА_4, довіреність № 985 від 13.03.10.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейдінг" (далі по тексту - ТОВ "Союз-Трейдінг") звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - підприємець ОСОБА_1) 87 313 грн. 50 коп., в тому числі 72 313 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, експлуатаційним витратам, електроенергії, комунальним послугам за договором оренди № 06/2009 від 02.06.09 (далі по тексту - Договір оренди), 15 000 грн. штрафу, судові витрати.

05.02.10 до господарського суду надійшла заява, в якій позивач повідомив про отримання від відповідача платежів по прибутковим касовим ордерам № 7 від 28.01.10 на суму 10 000 грн., № 9 від 29.01.10 - 1 088 грн., тому просить припинити провадження у справі на суму заборгованості за договором оренди у розмірі 11 088 грн., згідно з п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 61 225 грн. 50 коп. орендної плати, експлуатаційних витрат, електроенергії та комунальних послуг, 15 000 грн. штрафу, всього - 76 225 грн. 50 коп., судові витрати у повному обсязі.

У відзиві на позов підприємець ОСОБА_1 вимоги заявника не визнала, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що

зобов'язання по оплаті за користування приміщенням виникло з дати підписання акту прийому-передачі - з 01.07.09;

за умовами р. 3 Договору оренди сплачено 01.07.09 - 01.08.09 - 30 000 грн. в якості завдатку 1 та 30 000 грн., з яких 4 566 грн. 16 коп. - компенсація вартості експлуатаційних витрат, 25 433 грн. 84 коп. - плата за оренду приміщення, 01.08.09 - 01.09.09 - 30 000 грн. за оренду приміщення, 01.09.09 - 01.10.09 - 4 566 грн. 16 коп. - компенсацію вартості експлуатаційних витрат, 01.10.09 - 01.11.09 - зарахована за домовленістю сторін внесена як завдаток 1 сума з урахуванням зменшення плати за користування приміщенням до 25 000 грн.;

за усною домовленістю між сторонами не сплачена сума плати за користування приміщенням - 20 000 грн. (з урахуванням погашення завдатку № 1 в рахунок плати за користування приміщенням) у період з 01.09.09 - 01.10.09 має бути списаний, оскільки договір щодо користування приміщенням укладений з іншою особою;

п. 9.2 названого договору оренди в силу ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, суперечить вимогам закону, тому є нікчемним.

15.03.10 представник відповідача звернувся до господарського суду із письмовим клопотанням, в якому просив витребувати від ТОВ "Союз-Трейдінг" договір оренди нежитлового приміщення, розташованого по вул. Берковецькій у будинку № 6 в м. Києві, укладений таким товариством з новими орендарями. Безпосередньо письмове клопотання не містить викладення та доведення того, які обставини мають підтвердити докази, про витребування яких подане клопотання. При наданні усних пояснень представник підприємця ОСОБА_1 послався на те, що між сторонами в усній формі досягнуто згоди про звільнення ОСОБА_1 від обов'язкових платежів за останній місяць за Договором Оренди у випадку, коли нею будуть знайдені нові орендарі, а оскільки нові орендарі нею були знайдені і з ними позивач уклав договори оренди, то його вимоги є безпідставними.

Представник ТОВ "Союз-Трейдінг" у засіданні заперечив щодо наявності такої згоди, про яку говорить представник відповідача та наполягає на задоволенні позову.

Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів. За частиною першою ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні обставини, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі. Докази вчинення сторонами у письмовій формі правочину, що стосується зміни умов Договору оренди в частині грошових зобов'язань підприємця ОСОБА_1, зокрема звільнення її від частини сплати платежів за умов, про які зазначає представник такого підприємця у засіданні, відсутні. Знаходження у даний час орендарів у будинку № АДРЕСА_2 не впливає на спір, переданий на вирішення господарського суду, що розглядається у даній справі.

У засіданні 15.03.10 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 14:00 18.03.10.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Сторонами укладений Договір оренди, за умовами якого ТОВ "Союз-Трейдінг" - орендодавець зобов'язалося передати нежитлове приміщення загальною площею 159,60 м. кв. АДРЕСА_2, а підприємець ОСОБА_1 зобов'язалася, внести Завдаток 1 у сумі 30 000 грн. протягом 3 банківських днів від дати підписання цього Договору, прийняте приміщення за актом прийому-передачі у строк до 01.07.09, сплачувати за користування приміщенням загальною площею 159,60 м. кв. 30 000 грн. (з ПДВ), що складається з 25 433 грн. 84 коп. орендної плати, 4 655 грн. 16 коп. компенсаційної вартості експлуатаційних витрат, за один календарний місяць з урахуванням зростання індексу інфляції. а також - компенсацію вартості електроенергії та комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) у строки, встановлені п. 3.7 Договору оренди.

Відповідно до Калькуляції витрат на утримання та обслуговування об'єктів нерухомості, розташованих у АДРЕСА_2, затвердженої керівником ТОВ "Союз-Трейдінг" до компенсаційних витрат входять адміністративні витрати, МБП і матеріали, вивіз сміття, послуги по охороні прилеглої території, вартість обслуговуючого персоналу.

За умовами п. п. 3.8-3.10 договору по закінченні поточного місяця сторони складають Акт наданих послуг, який підписується їх уповноваженими представниками; такий Акт орендар отримає від орендодавця самостійно, скріплює його підписом і печаткою та не пізніше сьомого числа наступного місяця повертає орендодавцеві; у разі неповернення орендарем підписаного Акту наданих послуг та ненадання мотивованої письмової відмови від його підписання, Акт вважається підписаним, а надані послуги такими, що прийняті у повному обсязі; несвоєчасне отримання Орендарем рахунків від орендаря не звільняє його від зобов'язання сплатити передбачені Договором оренди платежі.

Нарахування плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів здійснюється по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом-приймання-передачі - плата за користування приміщенням за поточний місяць, компенсація вартості комунальних платежів (водопостачання та водовідведення) за попередній місяць - не пізніше 10-го числа поточного місяця, щомісячна компенсація вартості електроенергії відшкодовується за розцінками, які діяли на момент передплати постачальниками послуг, та сплачуються орендарем авансом до 10-го числа поточного місяця. згідно виставленого рахунку, що встановлено умовами п. п. 3, 7, 3.11 Договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто, зокрема з договорів та інших правочинів.

Як встановлено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

За актом прийому-передачі приміщенні в оренду від 01.07.09 ТОВ "Союз-Трейдінг" передало на виконання умов Договору оренди приміщення, а підприємець ОСОБА_1 приміщення прийняла, тобто орендодавець свої зобов'язання по передачі майна у користування орендарю виконав.

Докази належного виконання підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань щодо сплати сум за користування приміщенням та компенсаційних платежів відсутні.

За період з 01.07.09 по 10.11.09 сума, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача по Договору оренди складала 123 331 грн. 31 коп., що підтверджується розрахунком суми позову та письмовими доказами. Зобов'язання щодо сплати названої суми виконані відповідачем станом на день звернення ТОВ "Союз-Трейдінг" у сумі 77 451 грн. 65 коп. Борг становив 72 313 грн. 50 коп.

Спір між сторонами щодо розміру сум, які підлягають сплаті як плата за користування приміщенням та як компенсаційні платежі відсутні. Про ненадання позивачем Актів наданих послуг, наявність мотивованих відмов від підписання таких актів відповідач господарському суду не повідомляв.

Згідно з ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Господарський суд прийшов до висновку, що у ТОВ "Союз-Трейдінг" були підстави для звернення із позовом до господарського суду при тому, що відповідач на дату звернення був боржником на суму 72 31 грн. 50 коп. по невиконаних грошових зобов'язаннях. Позовна заява надійшла до господарського суду 18.01.10.

15.02.10 ТОВ "Союз-Трейдінг" повідомив господарський суд про одержання від підприємця ОСОБА_1 по прибуткових касових ордерах № 7 від 28.01.10, № 9 від 29.01.10 відповідно 10 000 грн., 1 088 грн., які зараховані в рахунок погашення боргу.

Господарський суд припиняє провадження у справі на суму 11 088 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з причин відсутності спору на таку суму на день його вирішення.

Незважаючи на те, що у позовній заяві ТОВ "Союз-Трейдінг" вказало у позовній заяві, що 11.11.09 договір було розірвано на підставі листа відповідача від 05.11.09, докази такого розірвання відсутні, як відсутні й докази повернення орендарем майна орендодавцеві, одержаного по Договору оренди за актом від 01.07.09. Згідно умов р. 10 названого Договору, дія його припиняється внаслідок: закінчення терміну дії договору; загибелі об'єкта оренди, на вимогу орендодавця. Строк дії договору - з 01.07.09 по 30.06.10. Дострокове розірвання Договору оренди з ініціативи орендаря у ньому не передбачено. Наймач має право розірвати договір найму з підстав, зазначених у ст. 784 Цивільного кодексу України. З підстав, вказаних у такій нормі договір найму не розривався.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору за згодою сторін, однак згідно з ч. 1 ст. 654 цього кодексу, така зміна вчиняється в такій саме формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту. Так як Договір оренди укладений у письмовій формі, то його розірвання за згодою сторін має бути вчинено у письмовій формі: на пропозицію орендаря достроково розірвати Договір оренди орендодавець повинний надати згоду у письмовій формі. Фактично про згоду на розірвання Договору оренди з 11.11.09 ТОВ "Союз-Трейдінг" повідомило лише у позовній заяві.

Сума 30 000 грн. як Завдаток № 1 була перерахована позивачеві на виконання умов Договору оренди відповідачем 04.06.09. 30 000 грн. не були враховані заявником при розрахунку ціни позову. Таку обставину позивач пояснює тим, що умовами п. 3.2.3 Договору оренди при достроковому розірванні такого договору з вини чи за ініціативою орендаря суми Завдатків № 1 та № 2 поверненню не підлягають. Однак, у таких умовах договору йдеться не про зарахування суми завдатку у рахунок належних з боржника за договором платежів, а про повернення завдатку. Докази того, що підприємець ОСОБА_1 вимагає повернення їй Завдатку № 1 відсутні.

Також позивач посилається й на п. 3.1 Договору оренди як на відсутність підстави врахування Завдатку № 1 у сумі платежів відповідача в рахунок виконання грошових зобов'язань. Згідно редакції п. 3.1 укладеного сторонами договору, за умови виконання всіх договірних зобов'язань за цим договором, сума Завдатку № 1 може бути зарахована в якості плати за користування приміщенням за останній місяць оренди згідно з терміном, зазначеним у цьому договорі. У названому пункті не йдеться про випадок дострокового розірвання договору за пропозицією орендаря, на яку погодився орендодавець, тому застосування його умов до тих відносин сторін, що склалися на час вирішення спору, є безпідставним.

Завдаток є одним з видів забезпечення зобов'язань відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його вимог; якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; сторона, винна в порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором, про що зазначено у ч. 1 ст. 570, ч. ч. 1, 2 ст. 571 Цивільного кодексу України.

Виходячи з викладеного, грошова сума завдатку видається боржником саме в рахунок належних за договором платежів на підтвердження зобов'язання та на забезпечення його виконання і збитки відшкодовуються кредиторові у сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку, якщо інше не встановлено договором. Договором оренди не встановлено, що збитки, завдані кредитором внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань, зокрема грошових, відшкодовуються незалежно від суми (вартості) завдатку.

Неврахування ТОВ "Союз-Трейдінг" суми 30 000 грн., одержаної ним від підприємця ОСОБА_1 в рахунок належних з неї за Договором оренди платежів у ціні позову, не ґрунтується на вищевикладених нормах матеріального права.

Приймаючи до уваги те, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено позивачеві 11 088 грн. та те, що останній безпідставно не врахував при розрахунку суми боргу 30 000 грн., одержаних 04.06.09, господарський суд задовольняє вимоги ТОВ "Союз-Трейдінг" про стягнення у примусовому порядку з підприємця ОСОБА_1 боргу частково у сумі 31 225 грн. 50 коп.

Посилаючись на п. 9.2 Договору оренди, позивач просить стягнути з відповідача 15 000 грн. штрафу. Згідно умов названого пункту договору, у разі прострочки сплати плати за користування приміщенням більше ніж за 10 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 15 000 грн.; сплата штрафу не звільняє орендаря від виконання зобов'язання по оплаті плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів у повному обсязі.

Відповідач вважає таку умову договору нікчемною, оскільки за ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсність такого правочину як договір в частині умов про сплату штрафу у твердо визначеній сумі. а не у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання законом не встановлена.

Крім того, сторони є суб'єктами господарювання, а господарська діяльність та господарські відносини регулюються нормами Господарського кодексу України, відповідно до ч. 4 ст. 231 якого розмір санкцій може бути встановлено договором у певній, визначеній грошовій сумі. Приймаючи до уваги строки, в які підприємець ОСОБА_1 зобов'язана була сплачувати по 30 000 грн. щомісячно плату за користування приміщенням, да дати, фактичної сплати нею таких платежів, в тому числі й як плата за користування приміщенням, а також те, що з 11.01.10 по теперішній час існує заборгованість за періоди, що передують даті, з якої позивач вказує як на дату розірвання договору, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог заявника позову на суму 15 000 грн. штрафу. Позов у такій частині підлягає задоволенню.

Так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті 873 грн. 14 коп. покладаються на першого у повному обсязі. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по оплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у сумі 154 грн. 91 коп.

Рішення місцевого господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строк з дня його підписання суддею, підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", і може бути оскаржене в межах названого строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: 25031, АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейдінг" (адреса: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12; і. к. 35256663) 31 225 грн. 50 коп. боргу, 15 000 грн. штрафу, 873 грн. 14 коп. державного мита, 154 грн. 91 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі за позовом про стягнення 11 088 грн.

5. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

6. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н. В. Болгар

19.03.10