ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" березня 2010 р.Справа № 15/6 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТОВ "ПЕТРОМЕТАЛ УКРАЇНА" м. Харків
до відповідача: ТОВ "Промтехресурс" м. Кіровоград
про стягнення 287496 грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
В судовому засіданні 16.03.10р. оголошувалась перерва до 18.03.10р. на 17 год. 30 хв.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 220500 грн. боргу по договору від 14.05.08р., 7200 грн. боргу по договору від 01.10.08р. та 59796 грн. пені.
В судовому засіданні 23.02.10р. представник позивача підтримав позовні вимоги. В судовому засіданні 16.03.10р. представник відповідача в усній формі позов заперечила і не погодилась на оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду в зв'язку з чим була оголошена перерва по справі.
В дане засідання суду представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомлені, ніяких клопотань не подавали, хоча належним чином сповіщені про час і місце розгляду справи: позивач - телефонограмою від 16.03.10р., відповідач - власноруч написаною його представником заявою від 16.03.10р. про оголошення перерви по справі.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.
Вивчивши матеріали справи господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладений договір № 12/05 від 14.05.08р. За умовами договору продавець /позивач/ зобов'язується виготовити та поставити резервуари стальні в строки і на умовах даного договору, а покупець /відповідач/ зобов'язується оплатити і прийняти продукцію (товар), у відповідності до специфікацій, вказаних в додатках, які являються невід'ємною частиною договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
В додатках до договору (специфікаціях) № 1 від 14.05.08р. та № 2 від 18.06.08р. сторонами визначена кількість, ціна, вартість та строки оплати і поставки товару. Додатки підписані представниками сторін та посвідчені печатками підприємств.
Даний договір є комбінованим та поєднує в собі договори поставки і підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. 265 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціна після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
На виконання умов договору та додатків до нього відповідач сплатив позивачу 50 % передоплати в сумі 220500 грн.
Позивач в свою чергу виготовив і передав відповідачу по накладним № 85 від 26.06.08р., № 130 від 16.09.08р., по довіреностям серія НБИ № 787595 від 26.06.08р., серія ЯПЗ № 980903 від 12.09.08р., шість резервуарів сталевих загальною вартістю 478200 грн.
В порушення п. 3 специфікації № 2 від 18.06.08р., на протязі трьох банківських днів з дати поставки товару, відповідач не перерахував на рахунок позивача залишок вартості виготовлених резервуарів.
Доказів сплати боргу в сумі 220500 грн. за виготовлений товар сторони, в тому числі і відповідач, суду не подали.
1 жовтня 2008 року між сторонами укладений договір зберігання № 01/10-08. За умовами договору поклажодавець /відповідач/ передає, а зберігач /позивач/ приймає на відповідальне зберігання майно згідно акту. Поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання в такому порядку, розмірах і в строки: 600 грн. за місяць зберігання один раз на квартал. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Частиною 1 статті 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
По акту прийому-передачі № 1 від 01.10.08р. резервуари 30 м. куб. двохсекційні в кількості трьох штук відповідач передав на зберігання позивачу.
Представниками сторін складені акти здачі-прийняття виконаних послуг від 31.12.08р. (за IV квартал 2008р.) на суму 1800 грн.; від 31.03.09р. (за I квартал 2009р.) на суму 1800 грн.; від 30.06.09р. (за II квартал 2009р.) на суму 1800 грн.; від 30.09.09р. (за III квартал 2009р.) на суму 1800 грн. Всі акти підписані представниками сторін та посвідчені печатками підприємств. В актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Сума наданих послуг по договору зберігання становить 7200 грн., доказів сплати яких сторони суду не надали.
Позовні вимоги в частині стягнення пені по пункту 6.4 договору від 14.05.08р. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку прострочки платежів покупець, на вимогу продавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ щоденно від суми невиконаного зобов'язання, але не більше 10 % вартості продукції у відповідній специфікації.
Статтею 223 ГК України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
З врахуванням дати поставки резервуарів по накладній від 16.09.08р., трьох банківських днів визначених п. 3 специфікації № 2 для остаточної оплати поставленого товару, отримані резервуари повинні бути оплачені відповідачем не пізніше 20 вересня 2008 року, тобто перебіг позовної давності стосовно нарахування пені розпочався 20 вересня 2008 року і закінчився 20 березня 2009 року.
З врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк спеціальної позовної давності для стягнення пені в один рік закінчився 20 вересня 2009 року.
Позовна заява зареєстрована в господарському суді 18 січня 2010 року, або майже через чотири місяці після закінчення строку позовної давності для стягнення пені.
Частина 3 ст. 267 ЦК України не може бути застосована до правовідносин сторін щодо стягнення пені, так як вказана частина стосується загального строку позовної давності в три роки передбаченого ст. 257 ЦК України, а не спеціальних строків позовної давності визначених ст. 258 ЦК України, в даному випадку один рік для стягнення пені.
Позовні вимоги в частині стягнення пені по пункту 4.4 договору від 01.10.08р. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правове регулювання стягнення пені визначено в ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України та ст. ст. 230 - 232 ГК України.
Пунктом 4.4 договору визначено, що за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків поклажодавець зобов'язаний сплатити зберігачу пеню у розмірі 1,0% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
Для нарахування та стягнення пені по акту від 31.12.08р. закінчились строки спеціальної позовної давності в один рік (31 грудня 2009 року) визначені п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України. Тому, нарахована позивачем пеня на суму боргу по акту від 31.12.09р. в сумі 215 грн. 56 коп. задоволенню не підлягає (додаток до листа позивача б/н і б/д зареєстрованого в суді 11.03.10р.).
Решта розрахунку позивача наведеного в додатку до цього листа, з врахуванням вимог ст. 343 ГК України, є вірним і з відповідача на користь позивача стягується 461 грн. 57 коп. пені.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та про витребування доказів судом по суті не розглядаються і не підлягають задоволенню, так як вони мотивовані ст. 151 ЦПК України, а розгляд справ в господарських судах регулюється нормами ГПК України.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 - 232, 265 ГК України, ст. ст. 258, 267, 546, 547, 549, 655, 692, 837, 854, 936 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ "Промтехресурс" м. Кіровоград, вул. Карабінерна 97 р/р 26008300155 в КФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" МФО 383147 код ЄДРПОУ 30462503 на користь ТОВ "ПЕТРОМЕТАЛ УКРАЇНА" м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 31 к. 10 р/р 26009001304634 ЗАТ "ОТП Банк" м. Києва МФО 350631 код ЄДРПОУ 33290985 - 227700 грн. боргу, 461 грн. 57 коп. пені, 2281 грн. 61 коп. сплаченого державного мита, 187 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя К.М.Мохонько
Судове рішення № 8824307, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 18.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/6. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: