Рішення № 8824298, 18.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р.Справа № 18/247 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І., розглянувши матеріали справи №18/247

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз", м. Кіровоград

до відповідача: Первозванівської сільської ради, с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного казначейства у Кіровоградській області;

про стягнення 96479 грн. 55 коп.

за зустрічною позовною заявою: Первозванівської сільської ради, с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного казначейства у Кіровоградській області

про визнання недійсним договору підряду №9 від 20.03.2006 року

Представники сторін:

від позивача - Гринь О.В. , довіреність № 07/07 від 10.01.10;

від відповідача - Ковальова Т.О., сільський голова на підставі рішення № 2 від 22.04.06;

від третьої особи - участі не брав.

У розгляді справи оголошувалась перерва до 16 год.00 хв. 18.03.2010 року. Про час та місце розгляду справи сторонам повідомлено під розписку у судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Первозванівської сільської ради на користь позивача 67116 грн. основного боргу, пеню в розмірі 16254 грн.26 коп., втрати від інфляції в розмірі 10190 грн.49 коп. та 2918 грн.80 коп. процентів річних на загальну суму 96479 грн. 55 коп. та судових витрат.

Первозванівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області подала зустрічний позов про визнання недійсним договору підряду №9 від 20.03.2006 року, укладеного нею з товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" як фіктивного. Ухвалою господарського суду від 14.04.2008 року зустрічний позов прийнято судом до розгляду разом з первісним.

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного повноважними представниками сторін 20.03.2006 року договору підряду №9 (в подальшому договір), предметом якого в результаті вільного волевиявлення сторони визначили порядок проведення робіт по газифікації вул. Першотравнева, 8-го Березня, Коноплянська в с.Первозванівка Кіровоградського району і області. Умови договору прийняті представниками сторін без будь-яких заперечень чи зауважень, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

Відповідно до пп. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін’юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб’єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Згідно до п.2.2 договору попередня вартість робіт визначається протоколом погодження договірної ціни та становить 77116 грн. Остаточна вартість договору визначається підрядником по фактичних результатах роботи і визначається актом приймання виконаних робіт.

У відповідності до п.4.1 договору замовник протягом 5 діб з моменту підписання договору проводить оплату в розмірі 100% договірної ціни в розмірі 77116 грн.

На виконання умов договору позивачем проведені будівельні роботи по газопостачанню вул. Первомайської, Коноплянської та 8-го Березня в с. Первозванівка та згідно до акту приймання виконаних робіт за березень 2006 року передано роботи замовнику. Умови договору підряду, Договірна ціна 02.06.2006 року зареєстровані в Управлінні державного казначейства, роботи підлягали до оплати у встановленому умовами договору порядку.

При проведенні господарських операцій сторонами застосовано умови договору від 29.08.2005 року №190, предметом якого було визначено проведення будівельних робіт по газифікації вул. Першотравневої та пров. Степового в с. Первозванівка з договірною ціною 187311 грн. Без будь- яких заперечень чи зауважень повноважними представниками сторін підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року на суму 180032 грн. 40 коп. Причому, при підписанні акта виконаних робіт за грудень 2006 року сторони погодили зняття суми по акту виконаних робіт за березень 2006 року в розмірі 77115 грн. 60 коп. та визначили узгоджену до оплати суму в розмірі 102916 грн. 80 коп. (т.1 а.с.149).

Однак, відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору та провів лише часткову оплату фактично вже прийнятих ним робіт в розмірі 10000 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом, що змусило позивача звернутись до суду для захисту своїх законних прав.

У заяві, поданій 11.02.08р. позивач збільшив розмір позовних вимог і просить, посилаючись на заперечення відповідача перерахування 14.08.06р. 10000 грн. в рахунок виконання зобов'язань за договором підряду № 9 від 20.03.06р., стягнути з останнього 77 115 грн. 60 коп. основного боргу, 6 872 грн. 78 коп. пені, 13 502 грн. "індексу інфляції", 3 473 грн. 36 коп. річних у розмірі 3 процентів, судові витрати по справі.

Збільшення розміру позовних вимог є правом позивача за ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Визначена ним ціна позову становить 100 963 грн. 74 коп.

Однак, в судовому засіданні 12.03.2010 року позивач заявою зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 49341 грн.26 коп. основної заборгованості та судових витрат по справі, а від стягнення 17774 грн. 784 коп. відмовляється у зв'язку з проведеною взаємозвіркою розрахунків. Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача за ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги за первісним позовом є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення, а позовні вимоги за зустрічним позовом не базуються на приписах діючого законодавства, тому в задоволенні вимог за зустрічним позовом необхідно повністю відмовити.

Такий висновок суд зробив на підставі наступного.

Визначальним для вирішення спору є наявність актів приймання- передачі виконаних робіт, оскільки наявність заборгованості в такому розмірі підтверджена підписаними представниками сторін документами: Договірною ціною (т.1 а.с. 11-12), та актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ- 2в за березень 2006 року. (т.1 а.с.13-19) та грудень 2006 року (т.1 а.с. 140-149).

Відповідно до спільного наказу Міністерства статистики України і Державного комітету України у справах містобудування та архітектури №237/5 від 21.06.2002 року “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва” ( в редакції яка діяла на серпень 2006 року) були затверджені типові форми первинних облікових документів і введені в дію з 01.07.2002 року № КБ 2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт”, №КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат” №4-А “Довідка про вартість проектно-вишукувальних робіт”. Дія типових документів зазначених форм була розповсюджена на об'єднання, підприємства та організації всіх форм власності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи ( п.п.1,2 Наказу). Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для розрахунку за виконанні будівельні роботи. Акт складається у двох примірниках (для підрядника і замовника) на основі журналу виконаних робіт ( форма №КБ-6). Таким чином, підтвердженням факту виконаних робіт є акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2В. Зазначені акти були складені та підписані сторонами.

Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необгрунтована позиція відповідача за первісним позовом стосовно того, що договір та акти виконаних робіт були складені без намірів створення будь- яких правовідносин, оскільки фактичні дії сторін спростовують вказану позицію. У встановленому порядку сторонами укладено договір, проведено часткову оплату вартості виконаних робіт, підписано акти приймання- передачі виконаних робіт.

Господарський суд не приймає до уваги та розцінює як необгрунтоване посилання представника відповідача в запереченні на позов як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог на ту обставину що фінансово- господарські операції між учасниками спору найшли своє відображення в акті ревізії КРУ №08-22/198 від 07.12.2006 року за наслідками якої відносно колишнього сільського голови Можаєвої Л.Я. прокуратурою області порушено кримінальну справу, яка перебуває у провадженні СВУСБУ в Кіровоградській області, оскільки як вбачається з інформації прокуратури Кіровоградської області №04/4-5-07 від 24.02.2010 року розслідування кримінальної справи відносно Можаєвої Л.Я. за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України проводиться прокуратурою Кіровоградського району. Крім того, кримінальна справа за фактом укладання фіктивного договору на виконання робіт по газифікації вул, Першотравневій, Коноплянській та 8-го Березня і пров. Степовому в с.Первозванівка Кіровоградського району не порушувалась. (т.3 а.с.145). Крім того, акт КРУ містить дані про проведення розрахунків між сторонами спору по всіх господарських операціях, а предметоим розгляду у справі №18/247 є лише розгляд позовних вимог за проведені конкретні роботи на підставі окремих договорів. Натомість, відповідач не подав доказів про належне виконання ним своїх зобов'язань по оплаті виконаних та прийнятих ним робіт, а введення в експлуатацію побудованого позивачем газопроводу є безспірним фактом, який не спростовано відповідачем.

За приписами ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, як вбачається із висновку №2179,2180/21 комплексної судової будівельно- технічної експертизи від 30.12.09 року (т.3 а.с. 2-38) зазаначені в акті приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 року та грудень 2006 року роботи фактично виконані в повному обсязі, а вартість побудованого газопроводу в с. Первозванівка по вул. Першотравневій, 8-го Березня, Коноплянській та пров. Степовому становить станом на 15.03.2006 року 342550 грн.

Господарським судом приймається до уваги, що відповідач визнав наявність заборгованості та її розмір, але при цьому враховуються приписи ч.3 ст. 43 ГПК України згідно до яких визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрнунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Крім того, сторонами надано для долучення до матеріалів справи акти звірки взаєморозрахунків згідно до якого станом на 11.03.2010 року за заявленими у справі №18/247 вимогами існує заборгованість відповідача у розмірі 49341 грн.26 коп. основного боргу. Вказаний акт звірки підписано безпосередньо керівниками підприємства та установи сторін спору. Причому, акт виконаних робіт за грудень 2006 року підписано сільським головою Ковальовою Т., яка безпосередньо приймала виконані роботи, що засвідчує про схвалення нею умов договору №190 від 29.08.2005 року, підписаного її попередником на посаді - Можаєвою Л.Я.

Як вбачається із судової практики, викладеній в Постанові Вищого Господарського Суду України від 22.07.2003 року у справі №21/308 " Використання актів звірки у судовій практиці" акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639, 837 ЦК України підтверджують що це саме договір підряду.

За приписами ст. 837 ЦК УКраїни за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача фактично визнав, оскільки не надав доказів належного виконання зобов’язання в повному обсязі.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг в сумі 49341 грн. 26 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має бути виконано в натурі.

За приписом ст. 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконати ним грошове зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим, господарський суд не знаходить підстав для визнання договору підряду №9 від 20.03.2006 року недійсним на підставі вмотивування позивачем за зустрічним позовом суті позовних вимог фіктивнистю. Посилання позивача за зустрічним позовом як на підставу своїх вимог на приписи ч.5 ст.203, ст.215, ст. 234 ЦК України є лише власним міркуванням позивача за зустрічним позовом і не грунтується на вимогах закону.

Згідно зі ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

При цьому господарський суд виходить з того, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. Ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша —намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним.

Поряд з цим, чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони вчиняли дії для здійснення укладеного правочину, суд повинен приймали рішення про відмову визнання такого правочину недійсним.

Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача повністю.

Саме таку правову позицію Верховного суду України викладено в Узагальненні "Практика розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Крім того, як фактично встановлено при розгляді справи судом договір №9 від 20.03.2006 року передбачав виконання підрядних робіт лише на вул. Першотравневій, 8-го Березня та Коноплянській, в той час коли сторонами погоджено прийняти до відома та виконання умови укладеного раніше договору №190 від 29.08.2005 року, предметом якого визначалось часткове проведення робіт по газифікації на вул. Першотравневій та пров. Степовому в с.Первозванівка (п1.2) та зобов'язання по закупці ГРП (контейнерного типу)- п.1.3 договору.

Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як безпідставне посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір №9 є фіктивним на факт прийняття в експлуатацію газопроводу Актом державної приймальної комісії від 14.03.2006 року, затвердженого розпорядженням Кіровоградської райдержадміністрації №141-р від 15.03.2006 року, оскільки вказані документи не мають будь- якого відношення до предмету спору щодо фактичного виконання передбачених умовами договору робіт та проведення оплати за прийняті роботи. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторонами в грудні 2006 року на підставі зовсім іншого договору №190 від 29.08.2005 року складено та підписано акти приймання виконаних робіт.

Державне мито, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом частково, пропорційно до розміру задоволених до стягнення сум, оскільки через порушення ним законних прав позивача він був змушений звертатись до суду та поніс додаткові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Такий висновок суду грунтується на п.7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/20 від 17.01.1995 року “Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів” та п.1 Роз'яснення від 04.03.1998 року №02-05/78 “Про деякі питання практики застосування розділу V1 Арбітражного процесуального кодексу України”. Однак, при цьому судом враховується, що при зверненні до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог до 100963 грн. 74 коп. позивачем не було доплачено державне мито на суму 44 грн. 63 коп., яка підлягає до стягнення з позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом повністю виходячи із суті прийнятого рішення, але не стягуються, оскільки ним повністю сплачені при зверненні із зустрічним позовом до суду (т1 а.с.51,52).

Крім того, господарський суд вважає за необхідне на підставі ст.44 ГПК України визначити до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді коштів у сумі 1984 грн. 20 коп. сплачених позивачем за проведення експертизи (т.4 а.с. 7-9)- 919 грн. 20 коп.+1065 грн =1984 грн.20 коп. При цьому до стягнення не підлягає сума в розмірі 1470 грн. 72 коп. сплачена позивачем за первісним позовом згідно до платіжного доручення №133 від 30.12.2009 року, оскільки вказаний платіж проведено для оплати рахунка №2179-2180, який стосується проведення дослідження у іншій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Первозванівської сільської ради (27652, с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області, вул. Гагаріна, 1, р/р №31422001000218 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 04365098) заборгованість в розмірі 49341 грн. 26 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 493 грн. 41 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн, сплачену суму за проведення експертизи в розмірі 1984 грн. 20 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" (25000, м. Кіровоград, пров. Вишняківський, 40, р/р №26004052901815 у КФ КБ "Приватбанк" м. Кіровограда, МФО 323583, ідентифікаційний код 32504885).

Наказ видати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз"(25000, м. Кіровоград, пров. Вишняківський, 40, р/р №26004052901815 у КФ КБ "Приватбанк" м. Кіровограда, МФО 323583, ідентифікаційний код 32504885) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - недоплачену суму державного мита в розмірі 44 грн. 63 коп.

Наказ видати.

В задоволенні зустрічного позову повністю відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Ю.І. Хилько

Повний текст рішення суду складено і підписано суддею відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 18.03.2010 р.