Рішення № 8824055, 01.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.10 р.                     Справа № 34/50                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь

до відповідача - Житлово-комунального підприємства „Домовік-1”, м.Маріуполь

про стягнення 40928,77грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Тазарачева О.В. (за довіреністю)

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь до Житлово-комунального підприємства „Домовік-1”, м.Маріуполь про стягнення боргу за поставлену теплову енергію в сумі 24072,43грн та пені у розмірі 16856,34грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 24072,43грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не представив. Як вбачається з поштового повідомлення (а.с.34) №13488963 представник відповідача 22.03.2010р. отримав ухвалу про порушення провадження по справі, тобто був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

29 грудня 2007року між Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Житлово-комунальним підприємством „Домовік-1” (Споживач) укладено договір №50-02, за умовами якого Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, які перераховані в Додатку до договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник зобов’язується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії об’єктів Споживача, відповідно до умов договору.

Згідно із п. 3.2. Договору Споживач зобов’язується щомісячно сплачувати послуги теплопостачання відповідно до об’єктів теплоспоживання.

Кількість постачаємої теплової енергії Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключених розрахункових або проектним тепловим навантаженням опалювальних споруд в відповідності з „Нормами та вказівка з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, затвердженими Держжилкомунгоспом України 14.12.93р., а при наявності засобів обліку - за приборами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача. Прибори обліку опломбовуються у встановленому порядку (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду, Оплата здійснюється відповідно виставлених рахунків в строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається Постачальнику під підпис уповноваженому представнику або працівникам організації (установи, підприємства) Споживача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач зобов’язаний самостійно отримати у Постачальника.

В разі несплати рахунку в встановлений строк Споживачу нараховується пеня відповідно до Закону України №543/96ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності пеня нараховується відповідно до Закону України „про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожити комунальні послуги” №686-ХІV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожний день прострочення. (п.4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.6. договору у разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для застосування сторонами.

Пунктом 5.1. встановлено, що договір укладено строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку не поступить заяви від однієї із сторони про відмову від даного договору або його перегляді.

Договір підписано обома сторонами.

До договору №50-02 від 29.12.2007року було підписано Дислокацію, у якій зазначені об’єкти, на які Постачальником подається теплова енергія.

Факт подачі позивачем теплової енергії підтверджується актами на включення опалення від 15.10.2008р. по вул. Пашковського, 64-а, від 16.10.208р по б. Шевченко 228, від 15.10.2009р. по вул. Пєшковського, 64-а., від 15.10.2009р. по б. Шевченко, 228.

В період з листопада 2008р. по квітень 2009р. та з листопада 2009р. по лютий 2010р. позивачем було поставлено теплову енергію всього на загальну суму 24072,43грн, що підтверджується рахунками-фактурами, зокрема, рахунком-фактурою №11-2013/01 від 28.11.2008р. на суму 1800,89грн., рахунком-фактурою № №12-2013/01 від 23.12.2008р. на суму 1734,42грн., рахунком-фактурою №01-2013/01 від 26.01.2009р. на суму 2435,47грн., рахунком-фактурою №02-2013/01 від 24.02.2009р. на суму 2172,75грн., рахунком-фактурою №03-2013/01 від23.03.2009р. на суму 2170,50грн., рахунком-фактурою №04-2013/01 від 24.04.2009р. на суму 2423,91грн., рахунком-фактурою №11-2013/01 від 26.11.2009р. на суму 2556,09грн., рахунком-фактурою №12-2013/01 від 24.12.2009р. на суму 2617,50грн., рахунком-фактурою №01-2013/01 від 25.01.2010р. на суму 3027,38грн., рахунком-фактурою №02-2013/01 від 23.02.2010р. на суму 3133,52грн.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння взаєморозрахунків №2013 від 02.03.2010р. (а.с. 19) відповідач – Житлово-комунальне підприємство „Домовік-1” підтверджує наявність заборгованості за поставлену теплову енергію станом на 01.03.2010р. у розмірі 24072,43грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов’язання за договором на відпустку теплової енергії №50-02 від 29.12.2007р. належним чином не виконав, поставлену йому теплову енергію не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 24072,43грн., що підтверджується матеріалами справи та акту звіряння взаєморозрахунків №2013 від 02.03.2010р.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 24072,43грн. за договором постачання теплової енергії №50-02 від 29.12.2007р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 16856,34грн. за період з на підставі п. 4.3. договору.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50% до 8428,17грн. виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 8428,17грн. оскільки відповідач в акті звіряння взаєморозрахунків підтвердив наявність заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 24072,43грн. та також як і позивач є комунальним підприємством, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 8428,17грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь до Житлово-комунального підприємства „Домовік-1”, м.Маріуполь про стягнення боргу за поставлену теплову енергію в сумі 24072,43грн та пені у розмірі 16856,34грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства „Домовік-1” (87500, м. Маріуполь, б-р Шевченко, 228, код ЄДРПОУ 31132469, р/р 26002215069301 ДОФ АКБ Укрсоцбанк”, м.Маріуполь, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул.Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279, р/р 26006010488100 в філіалі ПАО „Донгорбанк”, МФО 335786) суму боргу у розмірі 24072,43грн., пеню у розмірі 8428,17грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства „Домовік-1” (87500, м. Маріуполь, б-р Шевченко, 228, код ЄДРПОУ 31132469, р/р 26002215069301 ДОФ АКБ Укрсоцбанк”, м.Маріуполь, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м.Маріуполь, вул.Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279, р/р 26006010488100 в філіалі ПАО „Донгорбанк”, МФО 335786) витраті по сплаті державного мита в розмірі 325грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 187,41грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя