Рішення № 8823644, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 7/12                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства „Айтекс” м. Одеса

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристалпром” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення суми заборгованості – 47593, 53 грн., суми пені – 1890, 79 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:                     

ПП „Айтекс” м. Одеса звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Кристалпром” м. Донецьк про стягнення боргу – 47 593, 53 грн., пені – 1859, 13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №01-10/3 від 01.10.2009р.; видаткові накладні №2478 від 05.11.2009р., №2557 від 12.11.2009р., №2610 від 20.11.2009р.; податкові накладні №1846 від 05.11.2009р., №1908 від 12.11.2009р., №1970 від 20.11.2009р.; рахунки на оплату №1862 від 02.11.2009р., №1930 від 10.11.2009р., №1988 від 18.11.2009р.; виписки по обліковому рахунку; довіреності серії ЯОД №601140 від 04.11.2009р., №601141 від 12.11.2009р., №601142 від 20.11.2009р.; товарно-транспортні накладні №0511/5 від 05.11.2009р., №1211/2 від 12.11.2009р., №2011/10 від 20.11.2009р.

Позивачем до позову додано клопотання в порядку ст. 66 ГПК України, про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у розмірі 49452, 66 грн., які належать та знаходяться на поточних рахунках ТОВ „Кристалпром”.

Заявою від 17.03.2010р. №17/03-1 позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборговано сіть в сумі 47593, 53 грн., пеню в сумі 1890, 79 грн. Заява підписана повноважною особою, розглянута та прийнята судом.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином та розгляд справи відкладався з метою надання відповідачу права на захист.

Згідно витягу з ЄДРПОУ серії АД №№299437-299438, а також довідки Головного управління статистики від 19.03.2010р., які направлені на адресу суду за запитом, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кристалпром” зареєстровано як юридична особа за адресою: 83032, м.Донецьк, вул.Звєркова, буд.3-Г.

У зв’язку з викладеним, справа розглянута за наявними в ній документами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №01-10/3 від 01.10.2009р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.9.1 Договору, строк дії договору встановлений до 01.10.2010р.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, відповідно до умов цього Договору постачальник (позивач) зобов’язується передавати у власність покупця товар партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця (відповідача), а покупець зобов’язується своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку і в строки, передбачені цим Договором.

Порядок поставки передбачений у другому розділі Договору.

Передача товару постачальником і його приймання покупцем в асортименті, кількості та за ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Датами поставки товару вважається дати підписання накладних (п.2.5 Договору).

Асортимент, кількість та якість товару, сторони узгодили у розділі 3 Договору.

Пунктом 4.2.6 Договору передбачено, що покупець зобов’язаний своєчасно оплатити товар в розмірах і терміни, встановлені цим Договором.

Оплата товару здійснюється покупцем протягом 23 календарних днів з дати поставки товару (п.5.2 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором протягом листопада 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 91708, 23 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі, видатковими накладними №2478 від 05.11.2009р., №2557 від 12.11.2009р., №2610 від 20.11.2009р., які містять підписи та печатки обох сторін, а також податковими накладними №1846 від 05.11.2009р., №1908 від 12.11.2009р., №1970 від 20.11.2009р.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, поставлений товар своєчасно та у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 47593, 53 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за поставлений товар за накладними №2478 від 05.11.2009р., №2557 від 12.11.2009р., №2610 від 20.11.2009р. у розмірі 47593, 53 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2.1 Договору, за порушення термінів розрахунків, передбачених Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1890, 79 грн. за період з 29.11.2009р. по 22.01.2010р.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства та умов Договору, яка відповідно складає 1890, 79 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1890, 79 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом розглянуто клопотання позивача, надане разом із позовом в порядку ст. 66 ГПК України, про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у розмірі 49452, 66 грн., які належать та знаходяться на поточних рахунках ТОВ „Кристалпром”.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно приписів, статті 66 ГПК України, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтями 43, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 49452, 66 грн., які належать та знаходяться на поточних рахунках ТОВ „Кристалпром”, тоді як всупереч вимогам суду доказів того, що не вчинення судом зазначених дій може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі №7/12 не надав.

За таких умов, клопотання про забезпечення позову щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у розмірі 49452, 66 грн., які належать та знаходяться на поточних рахунках ТОВ „Кристалпром” залишено судом без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Айтекс” м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристалпром” м. Донецьк про стягнення 47 593, 53 грн. боргу, 1890, 79 грн. пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристалпром” (юр.адреса: 83032, м.Донецьк, вул.Звєркова, буд.3–Г, факт.адреса: 83032, м.Донецьк, вул.Павших комунарів, буд.102–Б, ІПН 35342631, п/р 26002198078091 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593; п/р 2600501020563 в Донецькій філії ВАТ „Кредобанк”, МФО 335753) на користь Приватного підприємства „Айтекс” (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, 2–А, ідентифікаційний код 30389874, п/р 2600236694980 в АКБ „Інвестбанк”, МФО 328210) борг в сумі 47593, 53 грн., пеню в сумі 1890, 79 грн., державне мито в сумі 494, 84 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя