
Справа № 496/692/14-ц
Провадження № 2/496/866/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді Трушиної О.І.
за участю секретаря Горищенко К.І.
адвокатів Андрєєва В.М., Коваля О.В., Достаєвського Д.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 здійснити перебудови за власний рахунок самочинно збудованої прибудови до гаражу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до належного проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, перш за все – зробити відстань між будівлями не менше 8 метрів, шляхом демонтажу фундаменту під самочинно збудованою прибудовою до гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , засипати підвал під самочинно збудованою прибудовою до гаражу до рівня нульової відмітки, привести у первинний стан паркан між земельними ділянками по АДРЕСА_3 ; стягнути майнову шкоду в сумі 35042,92 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 50000 грн., а також судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок, йому належить Ѕ частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами: гараж, літня кухня, майстерня, вбиральня, сараї, котельня, гараж, літня кухня, погріб. За сусідньою адресою: АДРЕСА_2 , відповідач збудував житловий будинок з надвірними спорудами (гараж), зблокований з двоповерховим будинком. До вказаного гаражу відповідач прибудував ще одну прибудову, яка перебуває під одним дахом з гаражем та зв`язана з ним п`ятьома залізобетонними перемичками перекриття. Відповідно до висновку № 5686 судової будівельно-технічної експертизи від 28.04.2010 року, зазначена прибудова збудована без відповідних дозвільних документів (в проектній документації не передбачено будь-яких прибудов до гаражу) та з порушенням існуючих офіційних вимог будівельних норм і правил. Крім того, відповідач проводив будівництво з порушенням вимог всіх існуючих будівельних норм і правил, в результаті чого на відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення. Внаслідок зведення відповідачем вищевказаної прибудови та підвального приміщення під нею, його гаражу спричинено шкоду, оскільки відстань між будівлями повинна складати 8 м. При цьому, під час будування відповідачем прибудови до гаражу було пошкоджено водовідвід, за допомогою якого відводилась вода з даху його гаражу, а саме: розпилено навпіл чотири листи шиферу, за результатами чого водовід вкоротив удвічі. Зазначене підтверджується таблицею, яка додана до експертного висновку № 5686 і наявна в матеріалах справи. Майнова шкода, завдана навісу, становить 240,00 грн. Крім того, за результатами таких дій відповідача з`явилася ще додаткова причина появи дефектів гаражу і згідно вказаного висновку майнова шкода, заподіяна гаражеві, становить 31792,00 грн. Також під час самочинного будівництва був зруйнований паркан між земельними ділянками. В результаті неправомірних дій відповідача позивачеві завдано шкоду в сумі 32032 грн. Для визначення суми матеріальної шкоди він був змушений звернутися до експерта, за послуги якого він сплатив 2042,46 грн., вартість ксерокопії документів становить 248,46 грн. Крім того, він витратив кошти на проїзд в сумі 720 грн., в цілому загальна сума майнової шкоди складає 35042,92 грн. Також вказує, що пошкодження його майна, невідшкодування завданих збитків, неможливістю повноцінно використовувати свої будівлі, призвели до душевних страждань, які виразилися в нервових стресах та порушенні нормального ритму життя, в результаті душевних страждань розмір моральної шкоди він оцінює в 50000 грн., які просить стягнути з відповідача. У зв`язку з викладеним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав. При цьому пояснив, що прибудова до будинку відповідача (гараж) виконана без відповідних дозвільних документів та з порушенням існуючих офіційних вимог будівельних норм і правил. Вважає, що відповідач повинен виконати демонтаж фундаменту під гаражем, засипати підвал, а також привести у первинний стан паркан між земельними ділянками. Також наполягав на стягненні на його користь матеріальної та моральної шкоди.
Представник позивача – Андреєв В.М. в судовому засіданні підтримав доводи позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що відповідачем не доведено, що між побудованою протипожежною стіною та утворенням тріщин на будівлі гаражу, належному позивачеві, є безпосередній причинний зв`язок, а тому цивільно-правова відповідальність відповідача наставати не може. Крім того, відсутнє підтвердження того, що позивач не може вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном через побудовану протипожежну стіну. Просив у задоволенні позову відмовити. Після перерви відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, повідомлення про причини неявки від нього не надходило.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовну заяву не визнав, підтримав доводи відповідача, крім того, подав письмові пояснення і просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поясненні. Після перерви представник відповідача в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява, в якій він просив розглянути справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши експерта, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 317, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить Ѕ частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з одного будинку, гаражу, літньої кухні, майстерні, вбиральні, сараю, сараю, сараю, котельні, гаражу, літньої кухні, погребу, сараю, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.01.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.01.2008 року (т. 1 а.с. 11).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Біляївської міської ради № 269 від 27.09.2007 року «Про переведення квартири в Ѕ частину житлового будинку» ОСОБА_1 надано дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_4 (т. АДРЕСА_5 а.с. 159).
За сусідньою адресою - по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 збудовано житловий будинок з надвірними спорудами, в числі яких є гараж, зблокований з двоповерховим будинком. До зазначеного гаражу добудовано прибудову, яка перебуває під одним дахом з гаражем та зв`язана з ним п`ятьма залізобетонними перемичками.
Відповідно до висновку експерта № 5686 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 28.04.2010 року, на який посилається позивач, зазначена прибудова збудована без відповідних дозвільних документів (в проектній документації не передбачено будь-які прибудови до гаражу) та з порушенням вимог будівельних норм і правил (т. 1 а.с. 13-26).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 04.06.2008 року у відношенні ОСОБА_2 , останній проводив будівництво з порушенням вимог будівельних норм і правил та вчинив порушення статей 23, 24, 28, 29 Закону України «Про планування та забудову територій» (т. 1 а.с. 28).
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.08.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.11.2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 своєю власністю шляхом зобов`язання відповідача знести за власний рахунок незаконну прибудову до гаражу, демонтувати підвальне приміщення під прибудовою шляхом засипання його до рівня нульової відмітки та приведення висоти огорожі на висоту не більш 2-х метрів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 29, 30).
Згодом, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 26.08.2010 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та вищевказане рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26.08.2010 року скасоване на підставі ст. ст. 361-365 ЦПК України.
При цьому слід зазначити, що однією з підстав скасування зазначеного рішення було, зокрема встановлення судом нововиявленої обставини, а саме: 29.08.2011 року відповідач ОСОБА_2 отримав від Біляївського районного відділу ГУ МНС України в Одеський області лист про введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 з підписанням акту, яке відбудеться після виконання всіх вимог будівельних норм та правил, зазначених в проекті. У проекті будівництва будинку по АДРЕСА_2 висота огорожі зазначена 2 метра 20 см, для протипожежної безпеки.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06.02.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.06.2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Біляївська міська рада, виконком Біляївської міської ради, інспекція Держбудконтролю Біляївської райдержадміністрації, Біляївський районний відділ ГУ МНС України в Одеській області про зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні власністю, знесення самочинно збудованої прибудови до гаражу, демонтажу фундаменту під самочинно збудованою прибудовую до гаражу, засипання підвалу під самочинно збудованою прибудовую до гаражу до рівня нульової відмітки, приведення у первинний стан паркану між земельними ділянками та відшкодування майнової шкоди у сумі 35042,92 грн., та моральної шкоди – у сумі 50000 грн. відмовлено повністю (т. 1 а.с. 31-34).
Слід зазначити, що однією з підстав відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 у вищевказаній цивільній справі є те, що у висновку № 5686 від 28.04.2010 року експерт ОСОБА_4 не навів жодного опису та не вказав методу та методики за якими він зробив свої висновки, він обмежився візуальним оглядом, а не проводив дослідження, тощо.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що експерт у експертному висновку № 5686 від 28.04.2010 року не встановив, що пошкодження гаража виникли в результаті побудування прибудови ОСОБА_2 , а вказаний як один з можливих варіантів, який навіть нічим не обґрунтований.
Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Станом на теперішній час, вищезазначений висновок експерта суд до уваги не бере, оскільки експертом було взято в основу експертизи нормативно-технічна література, яка в більшості втратила чинність, а інша має суттєві зміни, в результаті чого ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2014 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза.
Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5698/24, складеного 16.06.2015 року, експерт зазначив наступне: в зв`язку з відсутністю прибудови до основної будівлі, визначити відповідність даної прибудови всім технічним нормам та правилам не надається можливим. В ході проведення обстеження та дослідження наданих матеріалів встановлено будівництво житлового будинку літ. «А», яке не відповідає наданому проекту за пунктами, вказаними в дослідницькій частині висновку. ОСОБА_2 були допущені порушення будівельних норм при будівництві будинку за адресою: АДРЕСА_2 . дослідницьку частину висновку), а саме: 1) в ході будівництва було здійснено відступлення від проекту; 2) не витримані протипожежні розриви між будівлями на суміжних ділянках; 3) можливе попадання атмосферних опадів за суміжну земельну ділянку.
Водночас, будівлі та споруди домоволодіння по АДРЕСА_2 відповідають наступним нормативним вимогам: по планувальним рішенням, ступені освітлення, обладнанням інженерними мережами: п.п. 2.9; 2.13; 2.14; 2.16; 2.17; 2.22; 2.24; 3.2; 3.4; 3.6; 5.13; 5.23 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки та споруди. Житлові будинки. Основні положення»; по можливості обслуговування житлового будинку п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова сільських та міських поселень»; по доброму технічному стану табл. 5.1 «Правил визначення фізичного зносу житлових будинків» СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234. 0015:2009.
В зв`язку з відсутністю дозволу на відкриття фундаменту гаражу літ. «Б», який належить ОСОБА_1 , визначити механізм спричинення ушкоджень конструкцій даної будівлі не надалося можливим.
В зв`язку з відсутністю встановлених маяків з вказанням дати встановлення, визначити давність появи механічних ушкоджень гаражу ОСОБА_1 не надалося можливим.
В зв`язку з відсутністю звіту по результатам геологічних вишукувань структури ґрунту під гаражем ОСОБА_1 та будинком ОСОБА_2 до та після будівництва житлового будинку ОСОБА_2 , встановити вид порушення структури ґрунту під гаражем ОСОБА_1 та будинком ОСОБА_2 та визначити яка була структура ґрунту під гаражем ОСОБА_1 до початку будівництва ОСОБА_2 та після будівництва не надалося можливим.
Для визначення, чи є вищевказані порушення ОСОБА_2 істотними відносно гаражу літ. «Б», який належить ОСОБА_1 , необхідно було на тріщини встановити маяки та вести спостереження і в разі продовження зрушення, що відображається шляхом появи тріщин на маяках, необхідно було б провести інженерно-геологічне дослідження та відкрити фундамент гаражу, після чого виконати проект стабілізації зрушень та відновлення несучої спроможності конструктивних елементів. З навісу, який виконаний між гаражем літ. «В» та межею необхідно забезпечити відвід атмосферних опадів в сторону земельної ділянки ОСОБА_2
Стіна, що встановлена на межі домоволодінь АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 може вважатися стіною та огорожею та можливо розглядати дану стіну в якості протипожежної стіни (т. 1 а.с. 109-116).
Згідно розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 19.12.2007 року № 1951/2007 «Про надання дозволу на забудову індивідуальних житлових будинків громадянам району, іншим питанням, пов`язаним з їх оформленням, експлуатацією та правом власності» ОСОБА_2 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 14.03.2006 року № 01.06.516.00073 (0.100 га), рішення виконкому міської ради від 08.11.2007 року № 313 по АДРЕСА_2 , 9 (т. 2 а.с. 136-137).
ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 286640 та зареєстрований 14.03.2006 року за № 01.06.516.00073 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території АДРЕСА_2 , загальною площею 0,100 га (т. 2 а.с. 144).
Крім того, ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 286641 та зареєстрований 14.03.2006 року за № 01.06.516.00072 для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0610 га (т. 2 а.с. 143).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 101928848 від 30.10.2017 року Іскрову належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 358,30 кв.м, житловою 109,70 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 703457 від 27.12.2012 року, виданого Виконавчим комітетом Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (т. 2 а.с. 138-139).
Згодом ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30.05.2018 року було призначено проведення комплексної судову будівельно-технічну експертизи.
Так, відповідно до висновку експерта № СЕ-2502-1-1005.18 від 26.02.2019 року за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи встановлено наступне.
Відповідь з першого питання.
Житловий будинок літ. “А” з гаражем з підвалом літ. “В”, літня кухня літ. “Г”, сараї літ. “Д, Е” розташовані по АДРЕСА_2 збудовані з порушенням існуючих будівельних норм та з технічної точки зору їх можна віднести до самочинного збудованих об`єктів.
Відповідь з другого питання.
Враховуючи те, що обстежити досліджувану споруду, яка розташована на межі сусідніх земельних ділянок, в повному обсязі не надалось можливості - визначити її фактичне функціональне призначення, зокрема чи є дана споруда стіною житлового будинку з гаражем, тобто чи пов`язана вона конструктивно з конструкціями житлового будинку з гаражем, або являє собою окрему стіну, а саме огорожу земельної ділянки - не надається можливості.
Фактична висота досліджуваної споруди, яка розташована на межі земельних ділянок АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 4,0 м.
Якщо розглядати досліджувану споруду як огорожу земельної ділянки (паркан), відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва висота огорожі, яка влаштовується на межі сусідніх земельних ділянок, повинна бути не більше 2,0 м. При цьому, згідно із наданою копією проекту 2-поверхового житлового будинку по АДРЕСА_2 , погодженого головним архітектором Біляївського р-ну Безродним Є.Г., зокрема відповідно до копії перерізу будинку 2-2, висота запроектованої огорожі на межі із земельною ділянкою АДРЕСА_6 вказана в межах: більше 3,0 м та менше 3,70 м (висотна відмітка верха забору відсутня на плані). Водночас, в пояснювальній записці зазначеного проекту вказано про те, що присадибна ділянка огороджується металевою сіткою.
Якщо розглядати досліджувану споруду як стіну житлового будинку з гаражем, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва висота такої стіни як частини житлового будинку повинна обумовлюватися дозвільною, проектною документацією, при цьому відповідно до п. 3.25* ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” “Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок” та відповідно до п.3.25а* ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” “Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.”. Тобто, якщо розглядати досліджувану споруду як стіну житлового будинку з гаражем повинна бути забезпечена не лише висота будівлі, але й протипожежні відстані між будівлями, розташованими на сусідніх земельних ділянках.
Відповідь з третього питання.
Враховуючи те, що обстежити досліджувану споруду, яка розташована на межі сусідніх земельних ділянок, в повному обсязі не надалось можливості - визначити її фактичне функціональне призначення, зокрема чи є дана споруда стіною житлового будинку з гаражем, тобто чи пов`язана вона конструктивно з конструкціями житлового будинку з гаражем, або являє собою окрему стіну, а саме огорожу земельної ділянки не надалось можливості, встановлення відповідності досліджуваної споруди будівельним нормам і правилам було розглянуто як для огорожі земельної ділянки та як для стіни житлового будинку з гаражем.
Якщо розглядати досліджувану споруду як огорожу земельної ділянки (паркан) - фактична висота не відповідає п. 2 СН 441-72* “Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений” та п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій”, де вказано що висота огорожі повинна бути не більше 2,0 м.
Якщо розглядати досліджувану споруду як стіну житлового будинку з гаражем - вказана споруда не відповідає будівельним вимогам, зокрема в частині відсутності відповідного проекту та порушення протипожежних вимог, зокрема наступних вимог нормативно-правових актів:
ст. 25 Закону України “Про основи містобудування”;
ст. ст. 7,9, 12, 27 Закону України “Про архітектурну діяльність” (редакція від 02.03.2004 р.);
ст. ст. 7, 9, 12, 27 Закону України “Про архітектурну діяльність” (редакція від 29.08.2006 р.);
ст. 23 Закону України “Про планування і забудову територій” (редакція від 20.04.2000 р. та від 14.03.2007 р.);
п. 1.1., п. 1.11 ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”;
п.3.25*, п.3.25а* ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”;
п. 1.4 ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”;
п. 3.1 ДБН В. 1.1.7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва”;
р. ІІ п. 21, р. ІІІ п.1.1. і п.1.4. Правила пожежної безпеки в Україні.
Відповідь з четвертого питання.
За результатами зіставлення фактичної межі між земельними ділянками АДРЕСА_3 з межею, визначеною координатами поворотних точок меж земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,10 га з кадастровим №5121010100:02:003:0114, експертом було встановлено, що виходячи з проведених обмірів, відображених у наданому Технічному звіті “Геодезичні роботи по зйомці земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Додаток №1 до даного висновку) фактична межа, у тому числі досліджувана споруда, зміщена в бік земельної ділянки № НОМЕР_2 , відносно межі, визначеної координатами поворотних точок, близько на 0,43 м - 0,63 м. Таким чином, самовільне захоплення частини земельної ділянки будинку АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_1 , з боку власника ділянки АДРЕСА_2 при будівництві споруди на межі ділянок вказаних будинків фактично відсутнє (див. рис. №13 на стор. 33 даного висновку).
Відповідь з п`ятого питання.
За результатами обстеження гаражу літ. “Б” по АДРЕСА_6 щодо технічного стану було виявлено наступні пошкодження, які зосереджені в цілому на фасадній стіні біля дверного прорізу та на куті будівлі, який розташований ближче до сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_7 НОМЕР_2 , а саме:
на фасадній стіні від воріт до верху карниза наявні похилі тріщини розкриттям до 13 мм;
оздоблення на фасадній стіні в мілких волосяних тріщинах, у тому числі в цокольній частині;
на правій стіні наявна поздовжня тріщина довжиною близько 1,0 м від верху карниза розкриттям 4 мм;
на цементному (бетонному) замощенні наявні тріщини з розкриттям до 10 мм, а також тріщини на стику замощення та фундаменту гаражу розкриттям до 10 мм.
Враховуючи те, що акти обстеження гаражу літ. “Б” по АДРЕСА_6 станом до початку будівництва будівель і споруд на сусідній земельній ділянці № НОМЕР_2 відсутні; звіт по результатам геологічних вишукувань структури ґрунту земельної ділянки АДРЕСА_6 станом до початку будівництва будівель і споруд, що розташовані на суміжній земельній ділянці № НОМЕР_2 та після будівництва (станом на даний час) відсутні; документи, які свідчать про наявність стихійного лиха відсутні, а також приймаючи до уваги те, що експертизу необхідно провести на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справи — визначити конкретну причину внаслідок чого виникли пошкодження гаражу літ. “Б”, зокрема тріщини, внаслідок залиття, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту або інше, а також встановити механізм появи пошкоджень - технічно неможливо.
Однак, враховуючи те, що в безпосередній близькості від досліджуваного гаражу літ. “Б” проводились роботи з нового будівництва, зокрема відкопування траншеї під влаштування споруди висотою 4,0 м, яка знаходиться на межі сусідніх земельних ділянок №7 і №9, а саме на відстані 1,56 м від досліджуваного гаражу; будівництво гаражу з підвалом літ. “В” на сусідній земельній ділянці № НОМЕР_3 , зокрема влаштування котловану під будівництво об`єкту, на відстані до 3,0 м від гаражу літ. “Б”, що в цілому призводить до зміщення ґрунтів, а також те, що досліджувана споруда висотою 4,0 м не обладнана водостічною системою, тобто атмосферні опади стікають на земельну ділянку № НОМЕР_3 під гараж літ. “Б”, що призводить до замочування ґрунту та фундаменту будівлі, приймаючи до уваги характер та місцерозташування тріщин, можна зробити висновок про те, що однією з можливих причин виникнення тріщин на будівлі гаражу літ. “Б” по АДРЕСА_6 може бути нерівномірне просідання фундаменту будівлі літ. «Б» через проведення нового будівництва на сусідній земельній ділянці № НОМЕР_2 в безпосередній близькості від досліджуваного гаражу.
Відповідь з шостого питання.
Співставляючи результати дослідження з вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва, викладеними на стор. 36-64 даного висновку, а також враховуючи наступне:
те, що доступу до домоволодіння АДРЕСА_2 експерту надано не було;
те, що житловий будинок літ. “А” загальною площею 358,0 м2, житловою площею 109,70 м2, з гаражем з підвалом літ. “В” площею 75,80 м2, збудовані на земельній ділянці АДРЕСА_2 , згідно із наданою копією Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 , виготовленого за станом на 08.11.2012 р., не відповідають ні копії Будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями забудовнику ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , ні копії проекту 2-поверхового житлового будинку по АДРЕСА_2 ;
те, що висновок комплексної державної експертизи на проект будівництва та архітектурно-технічний паспорт на досліджуваний житловий будинок з гаражем на дослідження надані не були;
те, що визначити фактичне функціональне призначення досліджуваної споруди, яка розташована на межі сусідніх земельних ділянок №7 і №9, зокрема чи є дана споруда стіною житлового будинку з гаражем, тобто чи пов`язана вона конструктивно з конструкціями житлового будинку з гаражем, або являє собою окрему стіну, а саме огорожу земельної ділянки - не надалось можливості,
та, експерт прийшов до висновку про те, що житловий будинок літ. «А» з гаражем з підвалом літ. «В», літня кухня літ. «Г», сараї літ. «Д, Е» збудовані з порушенням існуючих будівельних норм, де порушення виявлено у наступному:
ст. 25 Закону України “Про основи містобудування”;
ст. ст. 7,9, 12, 27 Закону України “Про архітектурну діяльність” (редакція від 02.03.2004 р.);
ст. ст. 7, 9, 12, 27 Закону України “Про архітектурну діяльність” (редакція від 29.08.2006 р.);
ст. 23 Закону України “Про планування і забудову територій” (редакція від 20.04.2000 р. та від 14.03.2007 р.);
п. 1.1., п. 1.11 ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”;
п.3.25*, п.3.25а* ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”;
п. 1.4 ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”;
п. 3.1 ДБН В. 1.1.7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва”;
р. ІІ п. 21, р.ІІІ п. 1.1. і п. 1.4. Правила пожежної безпеки в Україні.
Відповідь з сьомого питання
Враховуючи те, що згідно із наданою копією Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 , виготовленого за станом, на 08.11.2012 р. прибудова до гаражу відсутня на земельній ділянці АДРЕСА_2 , а доступу до вказаного домоволодіння надано не було — визначити наявність/відсутність вказаної прибудови, її місце розташування, відповідність вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не надається можливості. У зв`язку чим, визначити які роботи необхідно провести для приведення прибудови до гаражу у відповідності до існуючих нормативів (якщо в цьому є необхідність) не вбачається за можливе.
При цьому, враховуючи виявлені невідповідності житлового будинку з гаражем з підвалом в частині недотримання протипожежних вимог — необхідно розробити проект реконструкції вказаного будинку у відповідності до чинного законодавства, у тому числі щодо приведення існуючого будинку до чинних нормативів, зокрема в частині дотримання протипожежних відстаней.
Відповідь з восьмого питання.
Стан об`єкту забудови, який розташований на межі земельних ділянок АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 не відповідає р.ІІ п. 21, р.ІІІ п.1.1. і п.1.4. Правил пожежної безпеки в Україні, зокрема в частині забудови протипожежного розриву між житловим будинком з гаражем з підвалом, який розташований на земельній ділянці № НОМЕР_2 , та гаражем літ. “Б”, який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_6 (на момент проведення обстеження встановлені будівельні конструкції даху, стіна з дверним прорізом).
Відповідь з дев`ятого питання.
Фактична відстань від житлового будинку з гаражем, а саме від гаража з підвалом літ. “В”, який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 , до гаража літ. “Б”, який розташований на сусідній земельній ділянці № НОМЕР_3 , складає до 3,0 м. що не відповідає п. 3.25* ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” в частині порушення протипожежної відстані, яка повинна бути між вказаними будівлями не менше 8 м.
Відповідь з десятого питання.
Таким чином, розмір вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень гаражу літ. “Б”, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_6 , станом на момент проведення експертизи становить 8032 грн. (вісім тисяч тридцять дві грн) [див. кошторисний розрахунок, Додаток №2 до даного висновку].
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Знесення нерухомості, збудованої з істотними відхиленнями від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Позивач вказує, що відповідач при здійсненні самочинного будівництва, спричинив шкоду його гаражу, та на підставі статей 376 та 391 ЦК України звертається за захистом своїх прав.
Разом з цим, у висновку експерта встановлені незначні порушення з боку відповідача при будівництві прибудови, але конкретно не встановлено, що саме ці порушення порушують права позивача, є істотними та можуть негативно впливати на безпечність та загрожувати життю й здоров`ю позивача.
До того ж, експертним висновком не встановлено, що прибудова чи стіна побудовані з істотним відхиленням від проекту. Не вказано і те, що будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, а також, що є технічна можливість виконати перебудову. У висновку зазначено, що лише однією з можливих причин виникнення тріщин на будівлі гаражу по АДРЕСА_6 може бути нерівномірне просідання фундаменту будівлі через проведення нового будівництва на сусідній земельній ділянці АДРЕСА_2 АДРЕСА_6 . Однак, встановити походження таких тріщин неможливо.
Таким чином, експертний висновок носить ймовірнісний характер, що не виключає абсолютно іншого протилежного висновку, або декілька причин, які у сукупності призвели до появи ушкоджень гаражу.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Експертний висновок, у якому містяться такі припущення, а не точний причинний зв`язок виникнення пошкоджень, не можна розглядати як доказ порушення прав особи та завдання їй шкоди самочинним будівництвом.
Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 11.11.2019 року по справі № 523/393/15-ц.
Крім того, експертним висновком встановлено факт відсутності самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки позивача, натомість вказано протилежне, що фактично межа, у тому числі досліджувана споруда по АДРЕСА_6 зміщені в бік земельної ділянки № НОМЕР_2 , відносно межі, визначеної координатами поворотних точок близько на 0,43-0,63 м. Виходячи з чого, фактично позивач ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки, належної ОСОБА_2 .
У експертному висновку навіть не вказано, які можливі роботи необхідно провести для приведення прибудови до гаражу у відповідності до існуючих нормативів.
Що стосується зобов`язання відповідача здійснити перебудови за власний рахунок самочинно збудованої прибудови до гаражу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до належного проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, перш за все – зробивши відстань між будівлями не менше 8 метрів, шляхом демонтажу фундаменту під самочинно збудованою прибудовою до гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , засипання підвалу під самочинно збудованою прибудовою до гаражу до рівня нульової відмітки, приведення у первинний стан паркану між земельними ділянками по АДРЕСА_3 , суд зазначає наступне.
Відповідно до експертного висновку № СЕ-2502-1-1005.18 від 26.02.2019 року, згідно із наданою копією Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 , виготовленого за станом, на 08.11.2012 р. прибудова до гаражу відсутня на земельній ділянці АДРЕСА_2 , а доступу до вказаного домоволодіння надано не було, в результаті чого визначити наявність/відсутність вказаної прибудови, її місце розташування, відповідність вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не надалось можливим.
При цьому, враховуючи виявлені невідповідності житлового будинку з гаражем з підвалом в частині недотримання протипожежних вимог — необхідно розробити проект реконструкції вказаного будинку у відповідності до чинного законодавства, у тому числі щодо приведення існуючого будинку до чинних нормативів, зокрема в частині дотримання протипожежних відстаней.
Таким чином, виконати перебудову шляхом демонтажу фундаменту під самочинно збудованою прибудовою, що просить здійснити позивач, - неможливо без проекту реконструкції вказаного будинку у відповідності до чинного законодавства.
При цьому слід зазначити, що демонтаж є процедурою знесення, фундаментом є частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену природними ґрунтами чи штучними ґрунтами (ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель). Тобто, знесення фундаменту, фактично прирівнюється до знесення будівлі (прибудови, стіни) в цілому, так як прибудова стоїть на фундаменті. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою. Знесення допускається, якщо неможливо провести перебудову.
Крім того, експертний висновок не містить відомостей, що підвал та паркан порушують право позивача та негативно впливає (вплинув) на стан будівель (споруд), розташованих на земельній ділянці позивача.
Отже, в сукупності позивачем заявлена вимога про знесення прибудови, яку, як зазначалося вище, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06.02.2013 року по справі № 8-20/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.06.2013 року залишено без задоволення.
При цьому, відповідно експертного висновку № 5698/24 від 16.06.2015 року стіну, встановлену на межі домоволодінь АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 можливо розглядати в якості протипожежної стіни. Зазначена прибудова до гаражу по АДРЕСА_2 є протипожежною стіною, яка побудована у відповідності до пункту 11 проекту від 2008 року на будинок за вказаною адресою та у відповідності до п. 3.25. ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
Відповідно до ДБН В. 1.1- 7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва (п. 6.2) «до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни». Згідно п. 3.25 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. В даному випадку відстань від протипожежної стіни до межі сусідньою земельної ділянки становить більше 1 м.
Те, що відстань від протипожежної стіни до будівлі на сусідній ділянці повинна обов`язково бути не менше 8 метрів не передбачено будівельними нормами та правилами.
Окрім того, дана протипожежна стіна у разі виникнення пожежі на території домоволодіння ОСОБА_5 буде захищати домоволодіння ОСОБА_1 від вогневого ураження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, підстави для задоволення позову в частині усунення перешкод та зобов`язання відповідача здійснити перебудови, відсутні.
Що стосується позовних вимог про відшкодування майнової шкоди в сумі 35042,92 грн., суд вважає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди є похідними від вимог про усунення перешкод у користуванні майном, а позивачем не доведено, що саме діями відповідача при здійсненні добудови позивачеві було завдано майнову шкоду. Докази, які містяться в матеріалах справи, ґрунтуються лише на припущеннях. До того ж, в експертному висновку зазначено, що розмір матеріальної шкоди не визначався, так як визначити конкретну причину, внаслідок якої виникли пошкодження гаражу по АДРЕСА_6 , зокрема тріщини, внаслідок залиття, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту або інше – технічно неможливо.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині усунення перешкод та здійснення перебудови, підстави для стягнення майнової шкоди, яка складається з вартості шиферу, ксерокопій, витрат на проїзд та відновлення гаражу, відсутні.
Вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн. задоволенню також не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач ОСОБА_1 у позові зазначив, що пошкодження його майна, невідшкодування завданих збитків, неможливість повноцінно використовувати свої будівлі протягом багатьох років та байдужість з боку відповідача до даної ситуації призвели до душевних страждань, які виразилися в нервових стресах та порушенні нормального ритму життя. Він неодноразово звертався до лікарів, перебував на лікуванні, зазнав значних витрат з цього приводу.
Проте, позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, згідно посвідчення від 12.04.2012 року (т. 1 а.с. 35), а тому посилання позивача на звернення його за медичною допомогою, лікуванням, суд вважає, що зазначені питання не мають ніякого відношення до дій відповідача ОСОБА_2 , а є станом здоров`я внаслідок віку та інвалідності позивача.
Крім того, вищевказані вимоги позивача, які залишено без задоволення, є похідними, так як позивачем не доведено, що саме діями відповідача при здійсненні добудови позивачу було завдано зокрема моральну шкоду, суд також відмовляє у про стягненні з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 23, 376, 391, 1166, 1167 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_2 здійснити перебудови за власний рахунок самочинно збудованої прибудови до гаражу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до належного проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, перш за все – зробивши відстань між будівлями не менше 8 метрів, шляхом демонтажу фундаменту під самочинно збудованою прибудовою до гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , засипання підвалу під самочинно збудованою прибудовою до гаражу до рівня нульової відмітки, приведення у первинний стан паркану між земельними ділянками по АДРЕСА_3 ; стягнення майнової шкоди в сумі 35042,92 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн., стягнення судових витрат - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.
Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року.
Суддя О.І. Трушина
Судове рішення № 88217022, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 496/692/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: