Рішення № 88209694, 13.03.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/328/2020

Справа № 755/19162/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2020 м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря - Яворської А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною №5243 від 18 вересня 2019 року, про стягнення з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» 15373, 22 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він 25.11.2019 року дізнався що 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом БРНО Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною був вчинений виконавчий напис та зареєстрований в реєстрі за №5243, про стягнення з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221) 15 373 грн. 22 коп.

Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3.1 частини 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки заборгованість, що зазначена у виконавчому напису не є безспірною.

Письмову вимогу про усунення порушень він не отримував, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, тому у нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення суми заборгованості.

Більше того, він жодного договору не укладав з TOB «Росвен Інвест Україна» і жодних документів, підтверджуючих наявність будь-яких зобов`язань перед Відповідачем він не отримував.

Також вчиняючи 18 вересня 2019 року виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимоги банку стосовно зобов`язань з погашення відсотків минуло більше трьох років загальної позовної давності, а по пені минуло більше одного року спеціальної давності. Дані строки відповідач на день вчинення виконавчого напису пропустив.

Тобто відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням оспорюваного виконавчого напису поза межами строку позовної давності. Нотаріус дану обставину не перевірив та на його думку вчинив незаконний виконавчий напис.

Позивач ОСОБА_1 та його представник до судового засідання не з`явились, при цьому представником позивача до суду подано заяву, відповідно до якої останній позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна», який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. в судове засідання не з`явилася, хоча завчасно подала до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки виконавчий напис був вчинений на законних підставах та справу розглядати без її участі.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, пояснення щодо позову до суду не надходили.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, - постановив: провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність учасників судового розгляду.

Розглянувши справу, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 жовтня 2013 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №167634, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді Овердрафту та ліміт Овердрафту встановлено у розмірі 11 000 грн.

Згідно п. 2.3 Договору строк (період) кредитування: з 15 жовтня 2013 року по 15 жовтня 2014 року (включно). Датою остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів в межах Ліміту овердрафту є 15 жовтня 2014 року.

Відповідно до п.2.3.1 Договору період кредитування, зазначений в цьому пункті Кредитного договору продовжується на наступні 12 календарних місяців, на умовах визначених Публічною пропозицією та цим Кредитним договором у разі, якщо Банк не направить Позичальнику письмове повідомлення про відмову від продовження строку (періоду) кредитування за 5 (п`ять) робочих днів до Дати остаточного повернення кредитних коштів.

Згідно п.2.3.2 Договору сторони з укладенням цього Кредитного договору, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що у разі настання обставин, зазначених п.2.3.1 цього Кредитного договору, датою остаточного повернення кредитних коштів є – 15 жовтня 2015 року.

П. 2.3.4 Договору передбачено, що в дату остаточного повернення кредитних коштів Позичальник зобов`язується погасити всю кредитну заборгованість перед Банком за цим Договором, а саме: всі отримані кредити, проценти, комісійні винагороди, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені умовами цього Кредитного договору та умовами Публічної пропозиції.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

21 лютого 2018 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги №4, відповідно до якого до ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором №167634, який укладено 15 жовтня 2013 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 , що також підтверджується витягом з реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №4 від 21 лютого 2018 року, при цьому у вказаному витязі вказано, що датою закінчення кредитного договору №167634 від 15 жовтня 2013 року є 31 грудня 2015 року.

18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5243, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року, що украдений між ПАТ «ТЕРРА БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 , за період з 21 лютого 2018 року по 12 вересня 2019 року в розмірі 14 873,22 грн., в тому числі прострочена сума заборгованості за сумою кредиту становить 9 625,50 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3, 57 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 5 244,15 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, ТОВ «Росвен Інвест Україна» , в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, на підставі зазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. 17 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60336806 та постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Вольф Т.Л. від 06 листопада 2019 року, винесеною при виконанні виконавчого напису №5243, виданого 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 15 373 грн. 22 коп., звернуто стягнення на доходи боржника, який він отримує від ТОВ ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс».

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядок).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом не встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

П. 3.4 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду.

Таким чином, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, виконавчий напис за реєстровим номером 5243, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року, що укладений між ПАТ «ТЕРРА БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого за договором є ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 , за період з 21 лютого 2018 року по 12 вересня 2019 року в розмірі 14 873,22 грн., було вчинено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. 18 вересня 2019 року, хоча датою остаточного повернення кредитних коштів у разі настання обставин, зазначених п.2.3.1 Кредитного договору, сторонами узгоджено - 15 жовтня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з дня виникнення у кредитора права вимоги за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року минуло більше трьох років, отже, строк для звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису у даному випадку є пропущеним.

Що стосується безспірності заборгованості, то суд приходить до наступних висновків.

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» містить певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція суду відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На виконання ухвали суду від 23 січня 2020 року про забезпечення доказів приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. було надано копію виконавчого напису від 18 вересня 2019 року та копії документів, на підставі яких нею було вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року, який було додано відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» станом на 12 вересня 2019 року складає 14 873 грн. 22 коп.

Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення та не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином позивачем не доведено, що його заборгованість за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису не була безспірною, а тому суд вказані твердження позивача до уваги не приймає.

Як зазначено вище, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Згідно п.16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом.

Згідно ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня – 22 лютого 2017 року, отже і постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратила чинність з цього дня.

Як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус керувалась п.1 розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» Переліку.

Між тим, п.1 розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні будь – які докази того, що кредитний договір №167634 від 15 жовтня 2013 року, що укладений між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 був нотаріально посвідчений.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що як встановлено судом, право примусового стягнення боргу за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року у кредитора виникло 16 жовтня 2015 року, а відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 13 вересня 2019 року, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення у кредитора права вимоги за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року, то суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням приписів ст.87 та ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, ЄДРПОУ: 37616221), треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна (місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Шевченка, будинок 13, офіс 7), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 15) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 5243, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, ЄДРПОУ: 37616221) заборгованості за кредитним договором №167634 від 15 жовтня 2013 року, що укладений між ПАТ «ТЕРРА БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 , за період з 21 лютого 2018 року по 12 вересня 2019 року в розмірі 14 873,22 грн. та 500 грн. за вчинення цього виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, ЄДРПОУ: 37616221) на користь ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) – 1152 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 16 березня 2020 року.

Суддя: