Постанова № 8820468, 09.06.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2009 року № 2-а-5756/09/1070

11:18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панової Г.В.,

при секретарі судового засідання: Бондаренко О.В.,

за участю представників:

від прокуратури - Сазонова С.В.,

від позивача - Бутенко Н.А.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Таращанського району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства завод «Мотор» про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Таращанського району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України у Таращаснькому районі (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства завод «Мотор» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 25759, 89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 12 місяців 2008 року в сумі 25759, 89 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 12 місяців 2008 року.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2009 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29.04.2009 о 10 год. 00 хв.

У зв'язку з неявкою представників відповідача, суд на підставі пункту З частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України відкладав розгляд даної справи на 22.05.2009 о 16 год. 30 хв. та на 09.06.2009 об 11 год. 00.

В судовому засіданні 09.06.2009 представник прокуратури та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання повторно не з'явились. Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 05488339, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство завод «Мотор» зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 10.21.03.0403.

Частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 №1058-IV) визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі -Інструкція), обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: 33.2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 14, частини шостої та дванадцятої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 12 місяців 2008 року. У вказаному розрахунку відповідач самостійно визначив суму страхових внесків за 12 місяців 2008 року в розмірі 25759, 89 грн, однак у встановлені строки відповідачем дана сума не сплачена.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV вручено відповідачу вимогу про сплату боргу від 02.02.2009 № Ю-71. Належним чином засвідчена копія корінця вказаної вимоги в якій зазначено, що вона 05.02.2009 отримана заступником директора Білоус В.М. наявна в матеріалах справи.

Вимога про сплату недоїмки відповідно до приписів частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV відповідачем у встановленому законом порядку до суду не оскаржувалась.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за 12 місяців 2008 року складає 25759, 89 грн.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства завод «Мотор» (09500, м. Тараща, вул. Рози Люксембург, 37-а, р/р 2600531553 у «Фортуна-банк» м. Київ, МФО 300904, код ЄДРПОУ 14312890) на користь Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області (09500, м. Тараща, вул. Леніна, 3, р/р 256043011021 у ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22202715) суму заборгованості у розмірі 25759 (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.В. Панова

З оригіналом згідно

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 15 червня 2009 року.