Ухвала суду № 88197976, 13.03.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/205/20

Провадження № 2-з/673/5/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 р. м.Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Дворнін О.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2020 року АТ «Кредобанк» звернулося до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До відкриття провадження у справі, 03 березня 2020 року на адресу суду надійшла заява від АТ «Кредобанк» про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_1 нерухоме майно, яким є:

- 1/6 частина житлового будинку, загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 22 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина квартири, загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення, є суттєвою та становить 444080,80 грн., а обставини, що зумовити виникнення заборгованості, вказують на неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , який не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, протягом досить тривалого часу допускає прострочення чергових платежів, а тому невжиття такого заходу забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, позивач вказує на співмірність заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, виходячи із середньої вартості належних відповідачу будинку та квартири станом на 28 лютого 2020 року.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем заявлено вимогу про стягнення солідарно із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №2326/2016 від 30 червня 2016 року у розмірі 444080,80 грн.

Із доданих до заяви документів, зокрема, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20 січня 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником декількох об`єктів нерухомості, а саме:

- 1/6 частини житлового будинку, загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 22 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частини квартири, загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Є обґрунтованими і доводи позивача щодо середньої вартості належного відповідачу нерухомого майна станом на 28 лютого 2020 року.

Таким чином, означений захід забезпечення позову є співмірним із заявленою вимогою.

При цьому, суддею враховується, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України щодо змісту та форми, та подана в порядку, встановленому законом.

Таким чином, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача ОСОБА_1 , відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, із урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суддя пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що призведе до порушення прав позивача, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про забезпечення позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Накласти арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, яким є:

- 1/6 частина житлового будинку, загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 22 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина двокімнатної квартири, загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконання даної ухвали покласти на Сектор державної реєстрації прав Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області (32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 13), зобов`язавши представити суду відповідний документ про її виконання.

Копію ухвали для відома надіслати заявнику, а після її виконання – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена 13 березня 2020 року.

Суддя: О. С. Дворнін