Ухвала суду № 88169726, 11.03.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1824/20

Провадження № 1-кс/265/677/20

У Х В А Л А

11 березня 2020 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва І.М., за участю секретаря судового засідання Красноухова А.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Кірікіяс О.С., погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Голінко І.І., про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2020 року до суду надійшло вказане клопотання..

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.

В клопотанні детально викладені обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР 08 березня 2020 року за №12020050790000387.

Як зазначено в клопотанні, 08.03.2020 в період часу з 07:40 год. до 08:00 год. в ході проведення огляду місця події в приймальному відділенні МЛ№4 було виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_2 , а саме: джинси синього кольору, труси чоловічі, шкарпетки, ковдра жовтого кольору, мобільний телефон «Prestigio» в корпусі чорного кольору, банківські картки, грошові кошти у сумі 13 грн., які були направлені на зберігання до камери схову Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області.

Як зазначає слідчий, на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані речі, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, зникнення, знищення, використання, пересування та передачі.

На підставі вище викладеного, слідчий просить суд накласти арешт на вищезазначене майно.

В письмовій заяві слідчий просила розглянути клопотання без її участі, наполягала на задоволенні клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з наступного мотивування.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею, речі на які просить накласти арешт ініціатор клопотання, виявлено під час огляду місця події від 08 березня 2020 року та постановою слідчого органу досудового розслідування від 10 березня 2020 року визнано речовими доказами, що свідчить про можливість використання цих речей як доказів по кримінальному провадженню.

Таким чином, на підставі наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Кірікіяс О.С., погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Голінко І.І., про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на речі ОСОБА_2 , які були вилучені 08 березня 2020 року з приймального відділення МЛ№4, а саме: джинси синього кольору, труси чоловічі, шкарпетки, ковдра жовтого кольору, мобільний телефон «Prestigio» в корпусі чорного кольору, банківські картки, грошові кошти у сумі 13 грн.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя