Постанова № 8816288, 09.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № АС 9/235/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Чміленко Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від05.06.2009 р. по справі№АС 9/235/5018

за позовом закритого акціонерного товариства "Українсько - Бельгійське спільне підприємство "Фобос"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, закрите акціонерне товариство "Українсько - бельгійське спільне підприємство "Фобос", звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003122301/1/1728 від 03.08.2007 р., яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 115750,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 27150,00 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05.06.2009р. по справі№АС 9/235/5018 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області № 0003122301/1/1728 від 03.08.2007 р. про визначення Закритому акціонерному товариству "Українсько-бельгійське спільне підприємство "Фобос" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 115750, 00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 27150, 00 грн.

Відповідач, Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція в Полтавській області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ЗАТ "УБСП "Фобос" отримувало від ЗАТ "Градосфера" послуги з охорони та супроводу касирів, кур'єрів та цінних паперів, інших документів, забезпечення безпеки підприємства замовника в сумі 48000 грн. Щодо послуг з охорони та супроводу касирів, кур'єрів та цінних паперів, інших документів, забезпечення безпеки підприємства та юридичних послуг, в первинних облікових бухгалтерських документах, зокрема, актах виконаних робіт, не визначено конкретний зміст виконаних послуг, що доводив би необхідність виробничої потреби ЗАТ «УБСП «Фобос»в отриманні таких послуг та віднесення цих сум до складу валових витрат. В первинних облікових бухгалтерських документах (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), містять лише назву наданих послуг та їх вартість. Проте самих виконаних видів послуг (зміст) не вказано, їх обсяг із зазначенням дати виконання та конкретної вартості кожної із них, що не дає можливості пов'язати зазначені послуги з господарською діяльністю підприємства. Крім того, відсутні документальні докази, що таку виплату проведено як компенсацію за фактично надані послуги (відпрацьований час). Стосовно витрат на юридичні послуги зазначає, що договори оренди, які укладались позивачем та АТ "Укртатнафта", типові, не містять додаткових умов при здачі в оренду майна, відрізняються тільки розміром орендної плати та містять умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства та не потребують щомісячного юридичного супроводу. Зазначає, що за перевірений період ЗАТ СП "Фобос" отримував юридичні послуги (комплексне юридичне обслуговування) від ТОВ "фірма "Юрбізнесколсантінг" (код 31574464, м. Кременчук), які полягали, в тому числі, у підготуванні юридичної частини або перевірки на відповідність діючому законодавству України проектів господарських договорів, інших документів, які відносяться до господарської діяльності.

Позивач надав заперечення проти апеляційної скарги, в яких проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що полягає в наступному. Статтею 129 Конституції України визначено основними конституційними засадами судочинства гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Згідно приписів ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Одночасно із технічним записом судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому відображається хід судового розгляду справи. Частиною 7 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Зазначена обставина підтверджується відсутністю журналу судового засідання, наявністю протоколів судового засідання.

Суд першої інстанції в постанові посилається на відсутність можливості здійснення технічної фіксації та письмове клопотання сторін. Колегія суддів зазначає, що Глава 4 «Фіксування адміністративного процесу»КАС України не містить жодних виключень з встановленого правила про обовязковість здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. На підставі наведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, здійснивши судовий розгляд справи без повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, порушив конституційні засади судочинства та вимоги ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції не здійснив фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до положень п. 1 та п. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. При цьому законним визнається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, передбачені ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому постанова суду підлягає скасуванню. Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ЗАТ СП «Фобос»з питань втримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 11.05.2007р. № 276/23-210/14277403. Як зазначено в акті від 11.05.2007р., відповідачем було встановлено заниження позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся, на суму 115750 грн., внаслідок заниження оподаткованого прибутку за цей період в сумі 463000 грн., що виникло в результаті завищення позивачем валових витрат у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум, сплачених за юридичні послуги за договорами №05/04-12/Ю від 104.2005 р., №05/08-Ю від 01.08.2005 р., в сумі 160000 грн. та 255000 грн. відповідно, а також в результаті включення до складу валових витрат сум, сплачених за послуги з охорони, що надавались за договором № 2/112/06 (06ф/05-167) від 01.11.2006р. на суму 48000 грн. в 4 кварталі 2006 року. В ході проведення перевірки Кременчуцькою ОДПІ було встановлено також і заниження позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся, (віднесення до складу валових витрат сум добровільного страхування), що знайшло своє відображення в акті від 11.05.2007р. № 276/23-210/14277403.

На підставі акту перевірки відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2007 р. № 0002172301/0/1052 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 235160 грн. і за штрафними в сумі 67634, 00 грн. Після апеляційного оскарження позивачем податкових зобов'язань, визначених за результатами перевірки, в процедурі адміністративного оскарження, рішенням відповідача від 30.07.2007р. №23049/10/25-010 було скасоване податкове повідомлення-рішення від 22.05.2007 р. № 0002172301/0/1052 в частині 119410 грн. основного платежу та 40484 грн. штрафних санкцій (щодо включення до складу валових витрат сум на добровільне страхування), і прийняте податкове повідомлення-рішення №0003122301/1/1728 від 03.08.2007 р. на загальну суму 142900 грн., у т.ч. 115750 грн. за основним платежем та 27150 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порядок віднесення витрат платника податку до складу валових витрат визначений ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. З акту перевірки від 11.05.2007р. № 276/23-210/14277403 вбачається, що позивачем віднесено до складу скоригованих валових витрат вартість юридичних послуг за 2006 рік в сумі 415000 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 р. в сумі 160000 грн., за 4 квартал 2006 р. в сумі 255000 грн.

Відповідно до договору №05/08-ю від 01.08.2005р., укладеного між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, виконавець зобов'язався надавати позивачу послуги правового характеру, які спрямовані на отримання (стягнення) суми боргу із зобов'язаних осіб за договором №3-Н від 10.08.1999 р. і подальшого використання у господарській діяльності. До предмету юридичних послуг за договором № 05/08-ю від 01.08.2005р., зокрема, включено складення та подання до суду позову з вимогою відмінити державну реєстрацію скасування (припинення) ТОВ «Нафтосінтез», яке не повернуло позивачу позику в розмірі 7835306 грн. за договором № 3-Н від 10.08.1999 р. (п.1.2. договору).

Колегія суддів зазначає про правомірність віднесення сплачених витрат на юридичні послуги до складу валових витрат, враховуючи наступне. Згідно з ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2007р. по справі №16/174 було задоволено позов підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ СП «Фобос»про стягнення боргу. Цим рішенням встановлені обставини, які не доказуються знову, а саме: рішенням від 05.06.2007р. по справі №16/174 встановлено, що за надані за договором № 05/08-ю від 01.08.2005 р. юридичні послуги на визначену договором суму 180 000 грн. ЗАТ СП «Фобос»сплатило підприємцю ОСОБА_1 160000 грн.; рішенням від 05.06.2007р. по справі №16/174 встановлено, що в результаті надання підприємцем ОСОБА_1 послуг за договором №05/08-ю від 01.08.2005р. було задоволено позов ЗАТ СП «Фобос»до Миколаївської районної державної адміністрації про відміну державної реєстрації скасування (припинення) ТОВ «Нафтосінтез»(рішення від 26.01.2006р. господарського суду Полтавської області по справі №17/187, яке залишене без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006р.); рішенням від 05.06.2007р. по справі №16/174 також встановлено (стор.4 рішення), що визначені договором № 05/08-Ю від 01.08.2005р. юридичні послуги, були надані підприємцем ОСОБА_1 для їх подальшого використання у власній господарській діяльності ЗАТ СП «Фобос», спрямованій на стягнення суми позики, що була надана останнім товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтосінтез»по договору №3-Н від 10.08.1999р. У цьому рішенні зазначено, що стягнення закритим акціонерним товариством «Українсько-бельгійське спільне підприємство «Фобос»боргу в сумі 18154582,96 грн. в судовому порядку із зобов'язаних осіб за договором №3-Н від 10.08.1999р., на що спрямовані юридичні послуги за договором № 05/08-Ю від 01.08.2005р., підтверджується ухвалами Господарського суду Полтавської області, у тому числі по справі № 20/138 від 11.04.2005р., по справі № 20/138-12/216 від 28.03.2006р.; рішенням від 05.06.2007р. по справі №16/174 також встановлено (стор.4 рішення), що підприємець ОСОБА_1 належним чином виконав обов'язок надати юридичні послуги, «визначені договором №05/08-Ю від 01.08.2005р.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що юридичні послуги, отримані позивачем за договором № 05/08-Ю від 01.08.2005р., є пов'язаними із господарською діяльністю позивача, оскільки згідно з п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи, в т.ч. через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Отримання позивачем юридичних послуг з метою стягнення в судовому порядку боргу та штрафу у загальній сумі 18 154 582,96 грн. з зобов'язаних осіб за договором № 3-Н від 10.08.1999р. свідчить про спрямованість цих дій на отримання доходу, що є визначальним для визначення зв'язку певної господарської операції із господарською діяльністю платника податків. Доводи Кременчуцької ОДПІ про те, що надані підприємцем ОСОБА_1 юридичні послуги не впливають на отримання підприємством доходу по податковому обліку є обґрунтованими також і тому, що у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при нормативному визначенні поняття «господарська діяльність»не вживається термін «дохід по податковому обліку». Інших доводів в обґрунтування неправомірності включення вартості юридичних послуг за договором №05/08-ю від О1.08.2005р до складу валових витрат позивача ні в акті перевірки від 11.05.2007р., ні в ході розгляду справи представниками Кременчуцької ОДПІ не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що є підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003122301/1/1728 від 03.08.2007 р., в цій частині.

Щодо висновків акту перевірки № 276/23-210/14277403 від 11.05.2007р. про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми 255000 грн. за юридичні послуги за договором № 05/04-12/ю від 12.04.2005р., укладеним між позивачем та підприємцем ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з розділом 1 договору №05/04-12/ю від 12.04.2005р. предметом цього договору є надання юридичних послуг для використання у господарській діяльності ЗАТ СП «Фобос» та отримання доходу. Зміст юридичних послуг включав, зокрема, розробку договорів оренди між ЗАТ СП «Фобос»та орендарем, предметом яких є оренда належного позивачу майна, що входить до складу установки з виробництва ароматичних вуглеводнів ЛГ-35-8/300Б, на умовах найбільш вигідних для позивача, які забезпечать отримання ним систематичного та значного доходу від оренди.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.11.2006р. по справі №16/307 було задоволено позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ЗАТ СП «Фобос»про стягнення 14311,43 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором №05/04-12/ю від 12.04.2005р. Як встановлено господарським судом Полтавської області у рішенні від 23.11.2006р. по справі № 16/307, що не потребує доказуванню на підставі ст.72 КАС України, на виконання договору № 05/04-12/Ю від 12.04.2005р. підприємцем ОСОБА_1 були розроблені договори оперативної оренди майна ЗАТ СП «Фобос», яке входить до складу установки з виробництва ароматичних вуглеводнів ЛГ-3 5-8/3 00Б, та здійснювався їх юридичний супровід, а ЗАТ СП «Фобос»були укладені та виконані наступні договори оперативної оренди: № 05Ф/05-72 від 28.04.2005р. строком дії з 01.05. по 31.05.2005р.; № 05Ф/05-85 від 31.05.2005р. строком дії з 01.06. по 29.06.2005р.; №05Ф/05-100 від 30.06.2005р. строком дії з 01.07. по 30.07.2005р.; № 05Ф/05-105 від 29.07.2005р. строком дії з 01.08. по 30.08.2005р.; № 05Ф/05-112 від 25.08.2005р. строком дії з 01.09. по 30.10.2005р.; № 05Ф/05-118 від 31.10.2005р. строком дії з 01.11. по 29.11.2005р.; № 05Ф/05-133 від 30.11.2005р. строком дії з 01.12. по 30.12.2005р.; № 05Ф/05-19 від 28.12.2005р. строком дії з 01.01. по 30.01.2006р. За вищевказаними договорами оперативної оренди ЗАТ СП «Фобос»отримало дохід в розмірі 7 428 000 грн., що встановлено рішенням від 23.11.2006р. по справі №16/307. Вказаним рішенням також встановлено, що вказані договори оперативної оренди, які були розроблені підприємцем ОСОБА_1, містять усі істотні умови, передбачені законодавством для договорів даного виду, є дійсними, відповідають усім вимогам закону, додержання яких є необхідним для чинності правочину, і що підприємець ОСОБА_1 належним чином виконав свої обов'язки за договором № 05/04-12/Ю від 12.04.2005р.

Колегія суддів не приймає доводи Кременчуцької ОДПІ про те, що здійснені позивачем витрати на юридичні послуги за договором № 05/04-12/Ю від 12.04.2005р. не пов'язані з використанням їх у господарській діяльності на тій підставі, що вищевказані договори оренди є типовими, не потребують юридичного супроводу, носять формальний характер, суперечать інтересам орендаря»на підставі наступного.

Чинним законодавством України не передбачено типові договори оренди майна, які можна були застосувати позивачу при передачі в оренду майна, яке входить до складу установки з виробництва ароматичних вуглеводнів ЛГ-35-8/300Б, у зв'язку з чим суб'єкти підприємницької діяльності вправі визначати умови договорів оренди на свій розсуд, керуючись власними інтересами, а висновки податного органу про зміст договорів оренди не можуть бути підставою для включення будь яких витрат підприємства до складу валових. Крім того, законодавство не обмежує суб'єктів господарювання у праві отримання юридичних послуг та їх оплати. Зв'язок юридичних послуг із господарською діяльністю позивача згідно з матеріалами справи та п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджується тим, що позивач отримав дохід за договорами оренди, які були розроблені на виконання договору про надання юридичних послуг.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на те, що протягом періоду, що перевірявся, юридичні послуги надавались позивачу і іншим суб'єктом господарювання - ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг», не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не доведено, що ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» надавало позивачу ті ж юридичні послуги, що і фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за договором №05/04-12/Ю від 12.04.2005р.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновків акту перевірки про наявність порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в цій частині.

Щодо висновків акту перевірки про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми 48000 грн., сплачених позивачем як компенсації вартості послуг з охорони за договором №2/112/06 (06ф/05-167) від 01.11.2006р., укладеним між позивачем та ЗАТ «Градосфера», колегія суддів зазначає наступне.

Відділом охорони «Гермес»ЗАТ «Градосфера» протягом перевіряємого періоду цілодобово здійснювалась охорона майна ЗАТ СП «Фобос», офісу підприємства, а також надавались послуги з охорони та супроводу касирів, кур'єрів та цінних паперів, інших цінних документів.

Колегія суддів зазначає про правомірність висновків акту перевірки про те, що отримані послуги з охорони не є такими, що повязані з господарською діяльністю і не підлягають віднесенню до валових витрат на підставі наступного. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є акти виконання послуг, які повинні містити всі необхідні реквізити, передбачені 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Колегія суддів зазначає, що відсутність змісту та обсягів наданих послуг, їх одиниці виміру та вартості, унеможливлює встановлення виду наданих послуг, та у звязку з цим унеможливлює підтвердження використання їх в господарській діяльності позивача.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що наданими до матеріалів справи доказами не підтверджуються повязаність надання послуг з охорони з господарською діяльністю, тому висновки податкової інспекції є обґрунтованими, а донарахування податку на прибуток в цій частині правомірним., як і застосування штрафних санкцій. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджуються наявність підстав для часткового задоволення позову, але суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів скасовує постанову суду з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняє частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, п.4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Полтавської області від05.06.2009 р. по справі№АС 9/235/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 0003122301/1/1728 від 03.08.2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 103750 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 25950 грн.

В решті вимог в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст постанови виготовлений р.