Ухвала суду № 8816166, 01.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р.Справа № 2-а-36043/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів – Макаренко Я.М., Русанова В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009р. по справі№2-а-36043/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино Місто"

до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Казино Місто" (далі по тексту –позивач, ТОВ "Казино Місто"), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту –відповідач), в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.12.2008 р. № 0004762305/0 Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова (відповідача) про визначення суми податкового зобов'язання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Казино місто»з податку на прибуток у розмірі 84 903,00 грн. (з яких 58 077,00 грн. становить сума, що підлягає сплаті за основним платежем, а 26 826,00 грн. —сума штрафних санкцій), а також положення Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 7480/2305/33205250 від 12.12.2008 р. в частині перерахунку валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та податку на прибуток та в частині донарахувания податку на прибуток, що підлягає сплаті, в розмірі 58 077,00 грн.

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.02.2009 р. № 0004762305/1 Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова (відповідача) про визначення суми податкового зобов'язання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Казино місто»з податку на прибуток у розмірі 84 903,00 грн. (з яких 58 077,00 грн. становить сума, що підлягає сплаті за основним платежем, а 26 826,00 грн. - сума штрафних санкцій).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 року частково задоволені позовні вимоги.

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення рішення від 25.12.2008 р. за № 0004762305/0 та податкове повідомлення рішення від 25.02.2009 р. за № 0004762305/1 Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визначення суми податкового зобов»язання позивача з податку на прибуток у розмірі 84903 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009р. по справі за №2а-36043/09 скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача, та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що ТОВ «Казино Місто»до складу валових витрат від надання послуг грального закладу не відносило вартість придбаних у гравців фішок.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 21.11.2008р. № 1260, виданого Державною податковою інспекцією Дзержинського району м. Харкова, його посадовими особами в період з 24.11.2008 р. по 06.12.2008 р. була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2008 р.

За наслідками перевірки складений акт від 12.12.2008 р. №7480/2305/33205250 та відповідачем встановлено, що позивач невірно визначав (занижував) склад валових доходів (стор. 7-8 Акту перевірки) та склад валових витрат (стор. 14 Акту перевірки), у зв'язку з чим відповідачем був здійснений їх перерахунок. Як наслідок відповідачем встановлено заниження валового доходу позивача на суму 98 836 664 гривень (таблиця перша на стор. 9 Акту перевірки) та валових витрат на суму 98 844 049 гривень (таблиця перша на стор. 14 Акту перевірки).

Відповідно до вказаного перерахунку посадовими особами відповідача було зроблено перерозподіл сум амортизаційних відрахувань окремо по видам діяльності, що патентуються (торгівля за готівку та гральний бізнес) - стор. 24 Акту перевірки, - та відповідне перерозподіл нарахованого податку на прибуток окремо по видам діяльності (стор 25, 26 Акту перевірки). За результатами такої перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 25.12.2008 р. № 0004762305/0, яким було визначене суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 84 903,00 грн. (з яких 58 077,00 грн. становить сума, що підлягає сплаті за основним платежем, а 26 826,00 грн. - сума штрафних санкцій), що було отримане позивачем 25.12.2008 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видача фішок (жетонів) в обмін на кошти, а потім обмін цих фішок (жетонів) на кошти є відповідно початком і закінченням надання послуги ігорного закладу, а значить підлягає розгляду як одна господарська операція. Також суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не порушувалися правила п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки дані норми закріплюють момент виникнення валових витрат, але не регулюють обсяг і правила його формування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.          

Згідно абз. 2 п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру по наданню результатів робіт (послуг), по наданню права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами й іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію.

Діяльність по організації грального бізнесу у казино, що провадиться ТОВ «Казино Місто»відноситься законодавством до сфери послуг.

Відповідно до ч.1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, виходячи з аналізу вказаної норми, сама сутність послуги полягає в тому, що вона споживається в процесі її надання.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР не містить будь-яких особливостей оподаткування грального бізнесу, в тому числі порядку ведення обліку валових доходів та валових витрат у цій сфері. Таким чином, оподаткування грального бізнесу, порядок ведення обліку валових доходів та валових витрат, здійснюється за загальними правилами, встановленими Законом № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4           Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

За приписами п. 5.1. ст. 5 вказаного Закону Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Крім того, відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У процесі проведення діяльності в сфері грального бізнесу не проводиться реалізація товару, а здійснюються операції по наданню послуг.

Згідно положень п. 1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством фінансів України від 18.04.2006 за № 40/374, азартна гра - гра, участь у якій дає змогу отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки; приз (виграш) - кошти, інше майно чи майнові права, які безоплатно передаються у власність гравцю внаслідок виграшу в азартну гру, відповідно до правил азартної гри; ігровий замінник гривні - обмінений на гроші у касі ліцензіата предмет установленого ліцензіатом зразка (жетон, фішка, електронна картка тощо), який використовується для проведення азартних ігор.

Особливістю діяльності у сфері грального бізнесу полягає в тому, що у момент обміну грошових коштів гравцем грального замінника гривні (фішки, жетону) через належним чином оформлений реєстратор розрахункових операцій (РРО), клієнт не споживає послугу, та на сплачує кошти за надання послуги, а здійснює обмін грошових коштів на гральний замінник, що в подальшому може дати йому можливість скористатися послугами позивача шляхом участі в азартній грі.

Таким чином, в момент розрахунку через РРО, послуга таким клієнтом не придбана та не спожита, тобто господарська операція у розумінні законодавства у сфері оподаткування не є завершеною. Отже, на момент здійснення операції щодо обміну грошей на фішку у касі позивача та реєстрації такої операції через РРО неможливо визначити кінцевий фінансовий результат надання послуг такому гравцю. Господарська операція по наданню послуг гравцю в азартній грі буде завершена лише в той момент, коли такий гравець звернеться до каси грального закладу з результатом спожитої послуги: при цьому у випадку зворотного одержання таким клієнтом через РРО коштів у розмірі більшому, ніж їм було внесено раніше, то така різниця вважається витратами казино; у випадку ж, якщо одержувана сума є меншої, то така різниця вважається доходом казино, у випадку ж, якщо клієнт взагалі не звернеться до каси казино про зворотній обмін гральних замінників гривні на грошові кошти, то увесь об'єм сплачених через РРО коштів таким клієнтом вважатиметься доходом казино. Обмін клієнтом коштів на фішки (жетони) і наступний обмін фішок (жетонів) на кошти - нерозривно зв'язані один з одним дії в рамках однієї господарської операції, результат якої визначений буде тільки після її завершення, тому що тільки після закінчення її повного циклу в рамках одного операційного дня позивач може визначити розмір свого доходу, що складається з сукупності результатів гри всіх гравців, що споживали послуги казино в цей день.

Згідно абз.2 п.1.31 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- «продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру по наданню результатів робіт (послуг), по наданню права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами й іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію...».

Відповідно до ст.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 «Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Господарська операція по наданню послуг гравцю в азартній грі розтягнута в часі та включає в себе декілька дій, а саме: придбання грального замінника в касі казіно, подальша участь в азартній грі та визначення її результату шляхом звернення до каси казино для зворотнього обміну гральних замінників гривні на грошові кошти.

Отже, до кінця гри неможливо встановити до доходів чи витрат у бухгалтерському обліку призвела гра та неможливо визначити валові доходи чи валові витрати необхідно відображати у податковому обліку. Прибуток фізичної особи визначається після завершення гри (обміну фішок на грошові кошти), в зв»язку з чим визначити доход чи витрати казино можливо лише після завершення ігор (обміну фішок на гроші). За таких обставин, відсутні підстави вважати, що обмін грошових коштів в касі казіно на гральні замінники гривні є доходом, а зворотній обмін –витратами.

Таким чином, видача фішок (жетонів) в обмін на кошти, а потім обмін цих фішок (жетонів) на кошти є відповідно початком і закінченням надання послуги ігорного закладу, а значить підлягає розгляду як одна господарська операція.

Пункт 9 Наказу № 1 позивача «Про організації бухгалтерського й податкового обліку, складанні фінансової й податкової звітності»викладає принципи формування витрат і доходів:

«Визнання й відбиття в обліку витрат здійснювати відповідно до вимог П(3)БУ 16 «Витрати», а визнання й відбиття в обліку доходів здійснювати відповідно до вимог П(3)БУ 15 «Доход»з урахуванням наступних особливостей господарської діяльності підприємства.

Пунктом 5 П(3)БУ 15 «Доходи»передбачено, що доход визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що визначає ріст власного капіталу (за винятком росту капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірна визначена. Як вже було наголошено, «дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції».

Правила формування позивачем валових доходів не суперечить нормам п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і валовий дохід позивач цілком відповідає визначенню валового доходу, закріпленому в даному пункті зазначеної статті: «Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами».

Позивач щоденно включає до складу валових доходів результат надходження коштів (інкасація наявної виручки, що відповідає наявній видачі по щоденному Z –звіті), які є загальною сумою доходу від надання послуг у сфері грального бізнесу та відповідають визначенню валового доходу, наведеного у п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що позивач не порушив встановленого діючим законодавством порядку формування валових витрат та валових доходів

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем приписів п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, вказаними нормами встановлюється правила щодо дати збільшення валового доходу та валових витрат, що було дотримано позивачем, оскільки валові витрати визначалися позивачем в день видачі коштів з каси, валові доходи - в день оприбуткування коштів в касі.

Між тим, вказані норми не регулюють обсяг і правила формування валових витрат і доходів.

Крім того, висновки суду першої інстанції також підтверджуються висновком спеціаліста –економіста Харківського Науково-дослідницького інституту ім. заслуженого професора Бокаріуса М.С. № 10453 від 25.12.2008 р., згідно якого висновки Акту перевірки ДГП у Дзержинському районі № 7480/2305/33205050 від 12.12.2008 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 58 077,00 грн. у зв'язку з застосуванням ТОВ «Казино Місто»порядку визначення валових витрат та валових доходів від грального бізнесу за методикою, яка суперечить Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не підтверджуються.

Отже, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова–залишити без задоволення.

           Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009р. по справі№2-а-36043/09/2070 –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Русанова В.Б. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.