Постанова № 8816130, 09.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009 р. Справа № 2-а-3872/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009р. по справі№2-а-3872/08/2070

за позовом ТОВ "Союз-Універсал" <Список ><Текст >

до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Союз-Універсал» звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011620/0 від 16.01.2008 року .

Посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі акту перевірки від 09.01.08р. не відповідає вимогам законодавства України.

В обґрунтування позову вказує, що у разі документального підтвердження податковим органом не відображення у складі податкових зобов'язань з ПДВ 3258,66 грн. у зв'язку з відвантаженням продукції, наданням послуг - висновки акту перевірки № 7/16-004/31940846 від 09.01.2008 р. можуть бути підтверджено.

Що стосується безпідставного віднесення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2007 р. ПДВ на суму 61918,0 грн. по податковій накладній від 19.09.2007 № 15703, виписаній ПП «РОС-АРМ» , по податковій накладній від 03.09.2007р. № 1009 на суму ПДВ 8583,33 грн., виписаній ТОВ «Енсвіт» , за жовтень 2007 р. ПДВ на суму 12500,0 грн. по податковій накладній від 15.10.2007 р. № 1510, виписаній ТОВ «Енсвіт» в яких не зазначено номенклатуру наданої послуги, що на думку ДПІ є порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 (є) та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , вважає встановлене порушення неправомірним, оскільки в матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання недійсними документів, які підтверджують факт вищевказаних господарських операцій. В розумінні положень пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обов’язок надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм) покладається на продавця, а ТОВ «Союз-Універсал» в ході операцій по придбанню послуг є покупцем, тому підприємство не мало можливості недотриматись вказаних вимог ;

Що стосується неправомірного включення до податкового кредиту ПДВ за вересень 2007 р. у розмірі 50000,0 грн. з отриманих ТМЦ — машини листоправильної семивалкової від ТОВ «Луганський машинобудівний завод» та порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» як непов'язаної з господарською діяльністю, позивач вважає висновки акту та рішення неправомірними, оскільки судові рішення про визнання документів, які підтверджують вищевказану операцію недійсною в матеріалах наданих на дослідження відсутні.

Позивач вважає, що виходячи з умовно підтверджених та непідтверджених сум заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку яка підлягає сплаті до бюджету згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума , розрахована згідно з підпунктом 7. 7.1 цього пункту у жовтні 2007 року має від'ємне значення.

Крім того, позивач вказав, що Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса надано висновок № 1054 від 14.02.08р. висновки акту перевірки не підтверджуються.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Універсал» задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000011620/0 від 16.01.2008 року.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова не погоджується з прийнятою постановою суду, вважає її прийнятою з порушенням норм як матеріального права , а саме - пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» так і процесуального права - ст. 86 КАС України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року скасувати , прийняти нове рішення, яким в задоволення позову підприємству відмовити.

ТОВ «Союз-Універсал» вважає, що постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підлягає залишенню без змін та просить суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що згідно декларації за жовтень 2007 р. позивачем заявлене бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 50000,0 грн. на рахунок платника в установі банку.

ДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Союз-Універсал» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року, про що складно акт від 09.01.2008 року № 7/16-004/31940846 яким було встановлено порушення , а саме:

- підприємством не нарахований податок на додану вартість у сумі 3258,66 грн. та не включений до податкових зобов'язань за вересень 2007 р., чим порушено пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2007 р. ПДВ на суму 61918,0 грн. та за жовтень 2007 р. ПДВ на суму 12500,0 грн., чим порушено п.п. 7.2.1 "є" п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги Наказу ДПА України від 30.05.97 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення».

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова дійшла висновку, що в порушення пп.7.2.1 «є» п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп. 7.7.2 «а» п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищене бюджетне відшкодування ПДВ на суму 50000,0 грн., у зв'язку з чим 16.01.2008 року було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000011620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року у розмірі 50000,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення та зменшення заявленого бюджетного відшкодування є висновок перевіряючих, що податкові та видаткові накладні заповнені з порушенням, а саме не зазначено номенклатуру наданої послуги тощо, а також, що відповідачем заперечувався факт товарності операції, звернув увагу, що відповідачем не оскаржувався факт розрахунку за отриманий товар та з посиланням на ст. 19 Конституції України , пп.7.2.1 , пп 7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1, пп. 7.7.2 «а» п.7.7. ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ,ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» , висновок № 1054 від 14.02.08р. Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса дійшов висновку про безпідставність висновків акту перевірки, прийнятого рішення та те, що інших доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України на підтвердження своїх доводів, відповідачем надано не було.

Судом першої інстанції не було прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що контрагентами позивача не сплачено до державного бюджету ПДВ, чи не можливо проведення зустрічної перевірки як підставу винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не сплата контрагентами позивача ПДВ до державного бюджету не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ фактично сплаченого в вартості отриманого товару, послуги.          

При прийнятті постанови, судом також взято також до уваги , що строк проведення позапланової перевірки заявленого від'ємного значення по ПДВ за червень 2007 року, передбачений п.п.7.7.5 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вже минув, а жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків, встановлених п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000011620/0 від 16.01.2008 року винесено відповідачем з порушенням норм чийого законодавства України.

Заслухавши суддю - доповідача , пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Союз-Універсал» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року, про що складно акт від 09.01.2008 року № 7/16-004/31940846 яким були зафіксовані порушення пп.7.2.1 «є» п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп. 7.7.2 «а» п.7.7. ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97 – ВР (надалі – Закон №168), і як наслідок відмовлено платнику податків у бюджетному відшкодуванні.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 та пп. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з проведеної податковим органом перевірки, постачальником послуг позивачу по передпродажній підготовці обладнання та станка було ПП «РОС-АРМ» і ТОВ «Енсвіт» суми ПДВ згідно податкових накладних № 15703 від 19.09.2007 року ПДВ 3333,33 грн.(а.с. 60) , № 1009 від 03.09.2007 року ПДВ 8583,30 грн. ( а.с. 65) та 3 1510 від 15.10.2007 року ПДВ 12500,0 грн.( а.с. 90 відповідно включені до податкового кредиту відповідного періоду – вересня 2007 року та жовтня 2007 року відповідно , відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.

Проте, відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону №168, платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 12, підпункт 12.2 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.97 №165 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037 встановлено, що до графа 3 накладної вносяться дані про номенклатуру поставки товарів (робіт, послуг);

Вказані податкові накладні не відповідають усім вимогам чинного законодавства, оскільки не містить номенклатури поставки товарів (робіт, послуг) та ставлять під сумнів надання послуги контрагентами позивача , а саме яку передпродажну підготовку та якого саме обладнання та станка було здійснено та об’єм послуги, що в свою чергу є суттєвим порушенням.

Недотримання порядку, визначеного ч. 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, допущення недоліків в заповненні податкової накладної є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту.

Колегія суддів підтверджує правомірність висновків органу ДПС щодо зменшення сум податкового кредиту у зв‘язку з тим, що суми, які включені підприємством до податкового кредиту, не підтверджені належним чином оформленою податковою накладною.

Враховуючи вищевикладене, господарська діяльність суб’єкта господарювання повинна відповідати нормам чинного законодавства України, що забезпечить правопорядок у суспільстві. При цьому наголошуємо на необхідності врахування положень інших нормативно – правових актів для забезпечення законності в діяльності різних суб’єктів господарювання, зокрема пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом).

Згідно змісту п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Союз-Універсал» у вересні 2007 р. згідно видаткових накладних РН-0000032, РН-0000033 від 27.09.07 р. відвантажило ЗАТ «Манометр-Харків» продукцію та відповідно до акту здачі-прийняття робіт виконало послуги на загальну суму 85485,97 грн. у т.ч. ПДВ 14247,66 грн.

Позивачем включено до податкового зобов'язання за вересень 2007 р. ПДВ з обсягу поставки товарів (виконаних послуг) ЗАТ «Манометр-Харків» у сумі 79304,67 грн. у т. ч. ПДВ 13217,0 грн. згідно податкових накладних № 42 від 14.09.07 р. та № 43 від 27.09.07 р., тобто позивачем не було виписано податкових накладних на відвантаження наступної продукції: роз'ємів 2 РМГ 22 Б 4ШЗЕ2Б у кількості 68 штук на суму 7344,0 грн. у т. ч. ПДВ 1224,0 грн., прижимів ІТЕК 753 171.001 у кількості 860 штук на суму 5676,0 грн. у т. ч. ПДВ 946,0 грн., радіаторів ІТЕК 741 542.001 967 шт. на суму 3399,97 грн. у т. ч. ПДВ 566,66 гри., відвантажених згідно видаткових накладних РН-0000032, РН-0000033 від 27.09.07 р. та не були виписані податкові накладні на виконання послуг згідно акту здачі-прийняття робіт, який засвідчує виконання послуг ЗАТ «Манометр-Харків»: порізку стрічки 36 (кількістю 87 шт.) на суму 3132,0 грн. у т.ч. ПДВ 522,0 грн. , не нарахований ПДВ у сумі 3258,66 грн. та не включено до податкових зобов'язань за вересень 2007 р.

Колегія суддів зазначає, оскільки у вересні 2007 року згідно наведених видаткових накладних відбулось відвантаження певної кількості товарів та надання послуг (тобто відбулась перша з подій, передбачена п.п.7.3.1 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»), позивач повинен був включити до податкових зобов'язань вересня 2007 року ПДВ від цих операцій, чого зроблено не було. Таким чином, позивачем були занижені податкові зобов'язання за вересень 2007 р. на 3258,66 грн.

Колегія суддів підтверджує правомірність висновків органу ДПС про заниження сум податкового зобов’язання з ПДВ по відвантаженому товару контрагенту ЗАТ «Манометр-Харків».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. А.Я.Пархоменко» укладено договір № Ж15004Р1167 від 28.08.2007 року на придбання машини листоправильної семивалкової моделі UBR 25x3150-7/16 на суму 300000,0 грн. у т.ч. ПДВ 50000,0 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Союз – Універсал» документально не доведено факт отримання товару, так як підприємством, у ході документальної виїзної перевірки, не надана видаткова накладна яка б засвідчувала факт товарної операції, оприбуткування товару (машини листоправильної), перевіркою не виявлено документів по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування ТМЦ, тобто вищезазначена операція із придбання машини листоправильної не мала реального товарного характеру.

Товарно-транспортна накладна, яка передбачає списання ТМЦ, облік на шляху їх переміщення, оприбуткування, складський, оперативний та бухгалтерський облік, а також є підставою для розрахунків при перевезенні вантажу та обліку виконаних робіт, заповнена з порушеннями.

Строк дії договору купівлі-продажу машини № Ж15004Р1167 від 28.08.2007 року встановлений до 15.09.2007р. , акт приймання-передачі складений 17.09.2007р. б/№, а товарно-транспортна накладна № 01 ААТ № 196267 видана 19.09.2007р. Тобто всі операції були здійснені після закінчення терміну дії угоди.

Оцінка машини листоправильної семивалкової здійснювалась ТОВ «Консалтингова група САБС» , у звіті якої зазначено про неможливість здійснити огляд і перевірити працездатність машини, пред 'явленої для оцінки, так як вона відключена від електропостачання і на дату оцінки, зі слів замовника ТОВ «Союз Універсал» знаходилась у демонтованому стані, навантажена на автомобіль для перевезеш і старанно упакована . Тому про технічний стан оцінщик судить виходячи із дати виготовлення, також, документації наданої власником.

Згідно наданого до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська листа ТОВ «Луганського машинобудівельного заводу ім. А.Я.Пархоменко» від 30.05.2008 р. за № 3081, спірна машина знаходилась у неробочому стані і електрична її частина потребувала модернізації. Ніякі додаткові роботи по ремонту і доукомплектації електричного обладнання не проводились, на дату реалізації листоправильної машини її вартість складала 38554,95 грн.

За отриманою відповіддю з ДПІ , в якій на обліку знаходиться ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. Я. Пархоменко» встановлено, що він не нараховував та не сплачував до бюджету ПДВ у вересні 2007 р. по спірній господарській операції, тоді як ТОВ « Союз – Універсал» було задекларовано до відшкодування ПДВ у сумі 50000,0 грн.

Як вже зазначалось вище , акт приймання - передачі машини листоправильної від ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. А.Я.Пархоменко «датований 17.09.2007 р. б/ н., товарно-транспортна накладна видана 19.09.2007 р., 21. 09.2007 р. відправлена на експорт у розібраному стані згідно вантажно-митних декларацій № 800000003/7/316398 загальною фактурною вартістю 85850,0 грн.; № 800000003/7/316399 загальною фактурною вартістю 126250,0 грн.; № 800000003/7/316400 загальною фактурною вартістю 101000,0 грн.

Позивачем надано для перевірки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.10.2007 р. про здійснення послуг передпродажної підготовки станка ТОВ «Енсвіт» , а 17.09.2007р. згідно акту оцінки «Консалтингової групи САБО» установлено, що обладнання знаходилось у демонтованому стані, товарно-транспортна накладна видана ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. А.Я.Пархоменко» датована 19.09.2007р., фактично станок відправлено на експорт у розібраному стані 21.09.2007р.

У ході документальної перевірки встановлено, що для ТОВ «Союз-Універсал» пов'язаною особою ПП «Торнадо-Брокер» (директором і бухгалтером підприємства є засновник ТОВ «Союз-Універсал» - Нісінова Яна Сергіївна) у вересні 2007р. виконувались послуги по митному оформленню товару експортованого за межі митної території України .

Перевезення отриманої позивачем машини здійснювалось на експорт трьома автомобілями СПД ФО Тимчишиним Р.В. За результатами проведеної зустрічної перевірки встановлено, що перевезення вантажу (двома автомобілями) здійснювалось по маршруту м. Харків, Україна-Маghега, Італія через експедицію Colden logistic LLC (USA) і одержувачем товару згідно штампу на СМR є AFV Acciaieria Beltrame S.p.А. в м. Маghега, Італія, тоді як згідно вантажно-митної декларації одержувачем товару є Tradecommerz AG , країна Ліхтенштейн, за адресою.

Відповідно до ВМД від 21.09.2007 р. № 800000003/7/316399 (графи 50 довіритель) транспортування товару (машини листоправильної)(третім автомобілем) було здійснено LA Nuora ADG Transport Internezionali Via Valtellina 20-20159 Milano, водій Sievert Rudolf Michael.

Згідно СМК № 30333 від 20.09.2007 р. (зазначеної у ВМД) транспортування товару (машини листоправильної) було здійснено зовсім іншим перевізником Sondertranporte GmbH und internationale Transporte, що підтверджується Чопською митницею.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком ДПІ, що документи на підставі яких здійснено експорт товару оформлені неналежним чином , що свідчить про безпідставне декларування підприємством нульової ставки по ПДВ відповідно ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів вважає безпідставне не врахування судом того факту, що суб’єктом господарювання при здійснення господарських операцій було порушено норми чинного законодавства України щодо порядку їх оформлення, що у свою чергу свідчить про їх сумнівність і як наслідок суб’єкт господарювання не мав права на формування податкового кредиту, оскільки у нього відсутні відповідні первинні документи (підтверджуючі, оформлені належним чином, достовірні).

Крім того, посилання суду на неправомірність проведення перевірки за спливом терміну на її проведення є безпідставним, оскільки підприємство самостійно допустило перевіряючих на перевірку та не скористалось наданим Законом правом не допуску у разі наявності підстав.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшли не вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративне суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливі дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 7 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дотримавшись наведених вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення — рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Доводи апеляційної скарги спростовують зазначені висновки суду першої інстанції інстанції, зроблені не у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим в наявності підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є правомірними та підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009р. скасувати .

Прийняти нову постанову , якою у задоволенні позову ТОВ "Союз-Універсал" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.