Ухвала суду № 8816029, 16.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 р.Справа № 2-а-2477/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Колієнко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2009р. по справі№2-а-2477/08/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронік-Консалтінг" <Текст >

третя особа Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб підприємців Харківської міської ради <за участю ><Текст >

про визнання недійсним дій та документів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом до ТОВ «Електронік -Консалтінг», про визнання недійсним правочину зі створення ТОВ, свідоцтва платника податків та договорів, пов'язаних з господарською діяльністю ТОВ «Електронік -Консалтінг».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2009 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова до товариства з обмеженого відповідальністю "Еленктонік - Консалтінг" про визнання недійсними дій та документів -відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на не врахування судом першої інстанції, що створення ТОВ «Електронік -Консалтінг» як правонасупнтка ТОВ "Українсько-польська торгівельна компанія" відбувалося з використанням документів особи, яка не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не мала. Крім того, позивач зазначає, що судом при прийнятті рішення порушені норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Електронік-Консалтінг» перереєстровано свідоцтвом виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.06.2004 р. № 26488128ю0023930, як правонаступник ТОВ «Українсько-польська торгівельна компанія». ТОВ «Електронік-Консалтінг» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Харкова як платник податків, зборів, з 14.08.2001 р. Документи, подані для проведення перереєстрації ТОВ «Електронік-Консалтинг», відповідали вимогам Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності № 740 від 25.05.1998 р., яке діяло на момент перереєстрації означеного товариства.

Вказане Положення про державну реєстрацію втратило чинність в зв'язку зі вступом в силу 01.07.2004 р. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців». Даним законом можливість визнання недійсними установчих документів юридичної особи та свідоцтва про державну реєстрацію не передбачено.

Згідно даного закону, можливим є лише припинення юридичної особи шляхом визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. При розгляді справи судом першої інстанції таких обставин не встановлено.

Позивач просив суд визнати недійсним статут ТОВ «Електронік -Консалтинг», посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України щодо визнання недійсності правочинів. Відповідно до пункті 4.5. рекомендацій президії Вищого господарського суду України, вирішуючи спори про визнання недійсними установчих документів господарських товариств, судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином і тому до нього не можуть застосовуватися положення статей Цивільного Кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на ст. ст. 203, 215 ЦК України необґрунтованими та безпідставними.

Згідно положень Закону України "Про державну податкову службу", завданням державної податкової служби, зокрема, є формування та ведення державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію. Ст. 11 вказаного Закону передбачено, що органи державної податкової служби можуть подавати позов до суду про скасування державної реєстрації юридичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що даний позов не направлений на реалізацію повноважень органів державної податкової інспекції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ДПІ у Київському районі м. Харкова є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтями 2 – 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року, № 755-IV, передбачено декілька підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема серед переліку таких підстав передбачено - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Аналізуючи положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підстави для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, можуть бути підстави, передбачені статтями 24, 27 вказаного закону України для відмови у проведенні державної реєстрації або залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації.

При цьому одною з умов для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації є неможливість усунути порушення закону, допущені при створенні юридичної особи.

З позову та наданих до суду документів не вбачається жодних підстав для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

згідно з ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), а відповідно до ст.. 10 вказаного закону до функцій органів державної податкової служби в районах належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, та інші.

Аналізуючи зазначені норми закону колегія суддів приходить до висновку, що компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації лише в тих випадках, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби звертаючись з вимогою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, повинні навести на реалізацію якої владної компетенції вони заявляють такі вимоги, яким чином шляхом визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи можна усунути порушення правил оподаткування.

Позивач не навів жодного порушення податкового законодавства, допущеного відповідачем, з метою усунення якого він звернувся з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відповідача та не обґрунтував яким чином задоволення таких позовних вимог може усунути порушення правил оподаткування, допущених відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність цієї частини позовних вимог.

Посилання позивача на вимоги ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України щодо визнання недійсності правочинів при визначенні недійсним статуту ТОВ «Електронік -Консалтинг» колегія суддів не бере до уваги, оскільки статут та протоколи загальних зборів не є правочинами і тому на них не можуть поширюватися норми, які регламентують підстави недійсності правочинів.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про господарські товариства" при прийнятті постанови від 12.02.2009 року по справі № 2-а-2477/08/2070, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2009р. по справі№2-а-2477/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 21.12.2009 р.