Ухвала суду № 8816027, 09.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009 р.Справа № 2-а-37615/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Колієнко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009р. по справі№2-а-37615/09/2070

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерна компанія “Харківобленерго” ) звернулась до суду задміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, в якому з урахуванням уточнень просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009 року № 0000030843/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 1737,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 року адміністративний позов Акціонерної компанії „Харківобленерго” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено. Скасувано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 27.03.2009 р. № 0000030843/0.

В апеляційній скарзі СДПІ ВПП у м. Харкові просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог ст. 129 Конституції України, п. 2, 3 ст. 159 КАС України, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2009 року АК “Харківобленерго” було подано до СДПІ ВПП в м. Харкові уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у Декларації по податку на прибуток підприємства за 2008 рік (вх.2482), в зв’язку з чим, фахівцями СДПІ ВПП в м. Харкові була проведена камеральна перевірка податкової звітності по податку на прибуток Акціонерної компанії “Харківобленерго”, за результатами якої був складений акт від 20.03.2009 року № 807/43-010/00131954.

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, які на думку СДПІ ВПП в м. Харкова порушив позивач, що призвело до безпідставного зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на суму 6619,00 грн. та суму податку до сплати на 1655,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, із посиланням на пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” СДПІ ВПП у м. Харкові було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009 року № 0000030843/0, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання по податку на прибуток у загальній сумі 1737,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 1655,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 82,75 грн.

Висновок СДПІ ВПП у м. Харкові було зроблено внаслідок того, що підприємством помилково не були враховані валові витрати з заробітної плати робітників підприємства за жовтень 2008 року, які зайняті ремонтом основних засобів у сумі 6619,00 грн., в т.ч. витрати на оплату праці у сумі 4833,00 грн. та суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов’язкового страхування у розмірі 1786,00 грн., тому на думку відповідача, в Декларації в рядку 7 безпідставно зменшено суму податку на 1655,00 грн.

Заробітна плата робітників, зайнятих на проведенні усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видах поліпшення основних фондів не може збільшувати балансову вартість основних фондів, то повинна відображатися у складі валових витрат на підставі пп. 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує і пункт 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

При цьому, відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати на оплату праці робітникам, які були зайняті на роботах, що пов’язані з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів, АК “Харківобленерго" правомірно віднесло до складу валових витрат з дотриманням вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про прибуток, який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлено пунктом 5.6 цієї статті, положення якого застосовуються з урахуванням норм п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до пп. 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/92-ВР від 28 грудня 1994 року, з урахуванням п.5.3 цієї статі, до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання доходів оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Положенням наведеної норми права свідчать про те, що витрати на оплату праці робітників відносяться на валові витрати, якщо інше не передбачено п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/92-ВР від 28 грудня 1994 року.

Зокрема, пп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/92-ВР від 28 грудня 1994 року встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та пп.7.9.4 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/92-ВР від 28 грудня 1994 року встановлено, що амортизації підлягають витрати : з придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; з самостійного виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; з проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; з капітального поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

До складу витрат, які підлягають амортизації відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334, включається заробітна плата робітників, зайнятих виготовленням основних фондів. Щодо витрат на оплату праці при придбанні основних фондів для власного виробничого використання (перший абзац підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8) та витрат на оплату праці при проведенні всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів (абзац третій підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8) – то вони на думку суду цією нормою не врегульовані.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”встановлено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Нормативно встановлено, що лише у разі, коли у пунктах 5.3 - 5.8 вказаного вище Закону містяться певні обмеження або пряма заборона відносно включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. Суд зауважує, що витрати підприємства по сплаті заробітної платні у пунктах 5.3 - 5.8 вищезгаданого Закону законодавцем не віднесено до таких, які заборонено включати до складу валових витрат.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує і пункт 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2,3,4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що витрати на оплату праці робітникам, які були зайняті на роботах, що пов’язані з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів, АК “Харківобленерго" правомірно віднесло до складу валових витрат з дотриманням вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про прибуток, який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, позивач правомірно включив до складу валових витрат суми сплаченої заробітної плати робітників підприємства за жовтень 2008 року, що зайняті на проведенні ремонтів, у сумі 6619,00 грн. в т.ч. витрати на оплату праці у сумі 4833,00 грн., та суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов’язкового страхування у розмірі 1786,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін. Доводи апеляційної скарги щодо заниження позивачем об’єкту оподаткування по податку на прибуток за 2008 рік на суму 1655,00 грн., з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009р. по справі№2-а-37615/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2009 р.