Ухвала суду № 8816025, 10.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 р.Справа № 2-а-37648/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної ДПІ в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2009р. по справі №2-а-37648/09/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі - Україна" <Список ><Текст >

до Дергачівської міжрайонної ДПІ в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі - Україна" (надалі по тексту –позивач) звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (надалі по тексту –відповідач), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 07.04.2009 року № 0001342311/0 по акту перевірки Сумської державної податкової інспекції № 00175/20/11/23/33527154 від 31.03.2009 р. про застосування штрафних санкцій на суму 5440,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року позовні вимоги ТОВ "Зигзаг Удачі - Україна" задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 р., Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 9, 202 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у своїй діяльності використовує гральні автомати ТУ У 36.5-2456217992-001:2007, які, згідно із розділом 11 Технічного паспорту грального автомату ТУ У 36.5-2456217992-001:2007 та розділом 2 Правил азартної гри на гральних автоматах „Мега Джек" від 03.04.2006 року, що долучені Міністерством фінансів України до ліцензійної справи № 082955, приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач (монетоприймач). Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються.

24.03.2009 року фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми на підставі направлень за № 325472 від 24.03.2009 року та за № 325437 від 23.03.2009 року проведена перевірка господарської одиниці позивача - грального залу, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2а, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт перевірки за № 2237/18/19/23/34634398/422 від 24.03.2009 року та висновок до матеріалів перевірки /а.с. 33-35/.

В акті перевірки з урахуванням висновку до матеріалів перевірки зроблений висновок про порушення позивачем ст.ст.1, 2, пп. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону № 265/95.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.04.2009 року № 0001342311/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п. 1,2,3 ст. 3 Закону № 265/95 відповідно до ст. 17 зазначеного Закону у сумі 5440,00 грн. /а.с. 6/.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно заповнювати розрахункові книжки, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього, тому розрахункові книжки не застосовуються. До теперішнього часу вимоги до гральних автоматів не розроблені, відсутні запам'ятовуючі пристрої (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, як такими що ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції застосовувати реєстратор розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також, зазначеним Законом визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових вітчизняного та іноземного виробництва які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пункт 9 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, надалі за текстом – Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом – Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом – Положення № 1315).

Згідно з визначенням норм цього Положення, Державний реєстр РРО – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також, визначено, що державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

Крім того, необхідно зазначити, що для застосування санкцій за п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 необхідно встановити факт розрахункової операції та суму операції. З акту перевірки не вбачається хто операцію здійснив, яким чином перевіряючи встановили суму не проведених операцій через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 10 грн. та невидачу розрахункового документу на зазначену суму. Документи підтверджуючи інвентаризацію коштів в ході перевірки суду не надані. Доказів інкасації коштів з автомату не надано. В зв'язку з наведеним суд не може вважати на підставі наданих документів що факт правопорушення доведений відповідачем.

Між тим, в акті перевірки зафіксовано, що розрахункова операція (кредити 200x0,05 на суму 10,00 грн.) проведена із застосуванням РРО, роздруковано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції чек № 0682 від 24.03.2009 року 13:03, реєстратор розрахункових операцій переведено в фіскальний режим роботи, в наявності пломби серії ВК № 396386 та 396387.

Виходячи зі змісту положень п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Станом на дату проведення перевірки діючий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 430 від 01 липня 2008 року, не містив жодного грального автомату обладнаного фіскальною пам'яттю, або пристрою для обладнання автоматів що вже діють.

З аналізу викладених норм вбачається, що використання грального автомату в якості реєстратора розрахункових операцій не можливе, оскільки він не призначений для реєстрації розрахункових операцій та не внесений в державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р.

Пунктом 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.

Крім того, абзацом 2 п. 1 Постанови № 121 передбачено, що до настання зазначених строків суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Разом з тим, "Порядком реєстрації й ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", затвердженим Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають у оплату за участь у грі – платіжні засоби у валюті України - монети, що також унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" № 265/95 -ВР, порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України. Даний порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки й виплачують виграш у валюті України в цей час відсутній, а позивач, як господарюючий суб'єкт, не має права й не може для себе встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно. Отже, через відсутність нормативної бази щодо ведення книг обліку розрахункових операцій та використання реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції, у позивача відсутній обов'язок щодо їх використання при застосуванні вищевказаних гральних автоматів в своїй господарській діяльності.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік - розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок обов'язкової фіскалізації гральних автоматів. Як встановлено судом, та не заперечується представником відповідача, розрахункові операції проведені позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операції, відтак порушення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» суд не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної ДПІ в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2009р. по справі №2-а-37648/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Кононенко З.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2009 р.