Ухвала суду № 8814490, 11.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р.Справа № 2-а-38406/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання –Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі№2-а-38406/09/2070

за позовом закритого акціонерного товариства "Барвінкове-Агро"

до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, закрите акціонерне товариство „Барвінкове-Агро”, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, після уточнення позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ № 000012320/0 від 20.01.2009р., № 000012320/1 від 03.03.2009р. та № 000012320/2 від 28.04.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 17319,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі№2-а-38406/09/2070 адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Барвінкове-Агро" до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000012320/0 від 20.01.2009 р., №0000012320/1 від 03.03.2009 р. та № 0000012320/2 від 28.04.2009р. у загальному розмірі 17319,00 грн., з яких: 12371,00 грн. –основний платіж та 4948,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, Ізюмська об’єднана державна податкова інспекція Харківської області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом не взято до уваги, що заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 30.12.2008 р. фахівцями Ізюмської ОДПІ, за результатами виїзної планової перевірки ЗАТ “Барвінкове-Агро” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 року, іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 року, валютного законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 було складено акт перевірки № 2269/2320/31941792. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 1 квартал 2008 року встановлено його заниження в сумі 12371 грн. На підставі висновків акту перевірки ОДПІ про встановлення порушень позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 20.01.2009р. відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012320/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем : податок на прибуток в загальному розмірі 17319 грн., у т.ч. за основним платежем - 12371 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями –4948 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ЗАТ “Барвінкове-Агро” у відповідності до положень п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” здійснило процедуру апеляційного узгодження зазначених сум податкових зобов’язань.

За результатами розгляду первинної та повторних скарг ЗАТ “Барвінкове-Агро” рішеннями податкових органів скарги платника податків залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012320/1 від 03.03.2009 р. та № 0000012320/2 від 28.04.2009р. на такі ж саме суми податкових зобов’язань, що первісне.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ „Барвінкове-Агро” включило до складу валового доходу Товариства у грудні 2007р. суму нестягнутої кредиторської заборгованості в розмірі 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ –10000,00 грн. ЗАТ „Барвінкове-Агро” у грудні 2007 року здійснило списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, на суму 60000 грн. перед ТОВ „Техпромсервіс” за отримані 25.11.2002 р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9 на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ –10000,00 грн. (акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.11.2002р.), які в 2002 році були включені до складу валових витрат в сумі 50000,00 грн. В рахунок розрахунків за отримані послуги ЗАТ „Барвінкове-Агро” 23.05.2003 р. було видано простий вексель № 65307071693127. Операцію по списанню кредиторської заборгованості відображено у бухгалтерському обліку по дебету рахунку 62 „Короткострокові векселі видані” та кредиту рахунку 717 „Доход від списання кредиторської заборгованості” на загальну суму 60000 грн.

Як випливає з висновків акту перевірки, в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством при включенні суми кредиторської заборгованості перед ТОВ „Техпромсервіс” у розмірі 60000 грн. не зменшено валові витрати на суму оприбуткованих безоплатно отриманих у 2002 році послуг по відновленню верхньої галереї складу № 9 у розмірі 50000 грн., яка при списанні кредиторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону включена до складу валових доходів за 4 квартал 2007 р., чим завищено валові витрати за 2007 рік на суму 50000 грн. Крім того, в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року на суму 50000 грн., чим завищено валові витрати за 1 квартал 2008 р. на суму 50000 грн., за півріччя 2008 року на суму 50000 грн., за 9 місяців 2008 року на суму 50000 грн.

На думку податкового органу, у зв’язку з тим, що ЗАТ „Барвінкове-Агро” не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не містить обмежень щодо включення до складу валових витрат вартості отриманих послуг, та відсутність кредиторської заборгованості за спливом строку давності необхідно віднести до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом слід розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. До валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Згідно пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Матеріалами справи підтверджується, що у грудні 2007 року позивачем було списано кредиторську заборгованість, термін позовної давності якої минув, на суму 60000 грн. перед ТОВ „Техпромсервіс” за отримані 25.11.2002 р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9 на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ –10000,00 грн., яка у розумінні пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті. Пунктами 5.3. - 5.7. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлені обмеження щодо включення певних витрат до складу валових. Суд зауважує, що зазначені норми Закону не містять заборони відносно включення до складу валових витрат вартості отриманих послуг.

Положеннями п.11.2. ст.11 Закону регламентовано що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі наведеного, суд першої інтонації дійшов вірного висновку, що позивач, отримавши на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт від 25.11.2002 р. послуги по відновленню верхньої галереї складу № 9, правомірно та у відповідності до вимог п.11.2. ст.11, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відніс їх вартість до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки ЗАТ „Барвінкове-Агро” не проводило здійснення компенсації вартості послуг, які отримало безоплатно (вартість послуг залишилися не сплаченою по закінченні строку позовної давності і була списана позивачем), підприємство позивача не вправі було відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст.5 Закону, оскільки у разі відсутності факту оприбуткування товарів та віднесення їх вартості до валових витрат, мало місце відсутність кредиторської заборгованості, яку за спливом строку давності необхідно віднести до складу валових витрат.

Крім того, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не ставить в залежність право платника податку на включення вартості отриманих послуг по першій події до складу валових витрат від їх оплати в майбутньому. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування послуг), у разі несплати послуг у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушення ЗАТ „Барвінкове-Агро” пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв на не на підставі норм чинного законодавства та необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі№2-а-38406/09/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі№2-а-38406/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.

Судді< підпис >

< підпис >Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. < Список >< Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2009 р.