Рішення № 88126400, 10.03.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Провадження номер № 2/0186/11/20

Справа № 188/420/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої - судді Янжули С. А.

при секретарі - Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поновлення строку на подання позовної заяви, захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що з 19 квітня 2012 року мав поточний рахунок № НОМЕР_1 у Петропавлівській філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України".

10 січня 2013 року він уклав договір №535973 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки, за яким відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 гривневий "Стандартний", куди надходила його пенсія по інвалідності, дивіденди від депозитних вкладів у відповідача, інколи платежі за судовими рішеннями та отримав платіжну картку VISA ELECTRON зі строком дії один рік.

У 2014 році йому безкоштовно видали нову платіжну картку VISA ELECTRON №4790820001447744 зі строком дії один рік по картковому рахунку № НОМЕР_3 .

Протягом 2015 року він мав у відповідача депозитні вклади на загальну суму 183 000 гривень, на даний час має депозитний вклад на суму 113 000 гривень.

За період часу з 2012 по 2016 рік ніяких конфліктів з відповідачем не було.

12 березня 2016 року після тривалої перерви, приблизно з серпня 2015 року, він звернувся до працівників банку щоб отримати нову платіжну картку, бо строк дії попередньої закінчився в грудні 2015 року. Працівник банку - ОСОБА_2 , заявила, що поточний рахунок № НОМЕР_3 закрито, необхідно відкривати новий, а оскільки він отримує пенсію на картку, то платіжну картку йому слід видати "Пенсійну". Він запитував, чи не втратить щось через ці зміни, але його запевнили, що так буде краще для нього. Також, сказала, що, враховуючи, що поточний рахунок № НОМЕР_3 закритий та необхідно відкривати новий, слід наявні на ньому грошові кошти в сумі 63 514,82 грн перекласти на новий рахунок, щоб він міг ними користуватися, що і було зроблено, при цьому, готівкові кошти йому не видавалися і від нього не приймалися, йому лише видали для підпису заяву на видачу готівки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) від 12 березня 2016 року та квитанцію №119296396 (4119296306) від 12 березня 2016 року. Його не попереджали, що за цю операцію банк може взяти з нього плату. Кошти в касі банку не отримував, їх перерахували з одного рахунку на інший. Такої суми коштів в касі і не було.

Також, ОСОБА_2 вказала в заяві на видачу готівки та квитанції про видачу готівки від 12 березня 2016 року розмір грошових коштів 63 514,00 грн, на його зауваження, куди поділися 82 коп, вона відповіла, що може їх теж перерахувати, але не зробила цього. Вона пообіцяла, що платіжну картку він отримає через кілька тижнів.

01 квітня 2016 року він отримав sms-повідомлення банку про надходження на його поточний рахунок № НОМЕР_3 дивідендів від депозитного вкладу "Довіра" в АТ "Державний ощадний банк України" за договором №50454003 від 31 серпня 2015 року, з якого з неприємним подивом дізнався, що його поточний рахунок № НОМЕР_6 не закритий, з суми дивідендів від депозитного вкладу "Довіра", які виплачуються щомісячно, банк утримав 634,32 грн. В цей же день він звернувся до ОСОБА_2 за поясненнями, вона пообіцяла розібратися. Через дві години видала нову платіжну картку "MasterCard" "Пенсійну" і пояснила, що банк утримав 634,32 грн за зняття начебто готівкою грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3 без картки, строк дії якої закінчився.

Фактично грошові кошти готівкою не знімалися, а були зараховані на новий рахунок № НОМЕР_7 , по якому йому видали нову картку.

Внаслідок неправильних дій відповідача шляхом безпідставного списання грошових коштів з його рахунку, йому 12 березня 2016 року завдана майнова шкода на суму 634,32 грн, про яку йому стало відомо 01 квітня 2016 року. Посилається на Закон України "Про захист прав споживачів", зокрема на ст.ст.10,19,22.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь або зобов`язати зарахувати на його поточний рахунок грошові кошти в розмірі 862,04 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 57,09 грн, а всього - 919,13 грн та судові витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду (на оплату поштових відправлень з відповіддю на відзив) в розмірі 66 грн.

19 вересня 2019 року позивачем подано заяву про поновлення строку для подачі позову до суду, оскільки він пропущений з поважних причин, про порушене право дізнався лише 01 квітня 2016 року, а з даним позовом звернувся до суду 01 квітня 2019 року, тобто в межах строку позовної давності. Просить поновити пропущений з поважної причини строк на подання даного позову до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити та при ухваленні рішення звернути увагу на надані відповідачем касові документи, з яких вбачається, що на час нібито видачі йому готівкових коштів такої суми готівкових коштів в касі не було, а тому видати таку суму готівкою касир йому не міг, зазначені документи свідчать про оформлення відповідачем безготівкової операції як готівкової, з метою безпідставного отримання комісії за начебто надану послугу по зняттю готівкових коштів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив відзив на позовну заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просить застосувати строк позовної давності, оскільки про порушене право позивач дізнався 12 березня 2016 року, а звернувся до суду з позовом лише 01 квітня 2019 року. Також, зазначив, що твердження позивача є припущеннями, які необґрунтовані належними доказами. Позивач додав до позову виписку по картковому рахунку (виписка від 17 травня 2019 року за №0030-26208500310935), з якої вбачається, що банком 12 березня 2016 року проведено операцію по видачі готівки через касу 119224307. Видача готівки з картрахунку в сумі 64 149,14 грн, з яких утримано комісію за проведення операції в сумі 635,14 грн та видано клієнту 63 514,00 грн. Належність та реальність цього доказу сторонами не оспорюється. Саме позивач в позові згадує про наявність двох документів, які надавалися йому на підпис, а саме: меморіальні ордери, які підтверджували операцію по зняттю коштів та утримання банком комісії. Дії банку є правомірними. Просить розглянути справу в його відсутність та відмовити в задоволенні позову.

03 вересня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому він вказує, що відзив подано з порушенням строку, встановленого ст.178 ЦПК України. Крім того, зазначив, що у відзиві представник відповідача, не надаючи ніяких доказів своїх заперечень проти позову, просто захищає протиправні дії працівників «Ощадбанку», посилаючись на те, що нібито надані ним роздруківки підтверджують факт зняття ним готівкових коштів в розмірі 64 149,14 грн, з яких нібито відразу ж було утримано комісію за проведення операції в розмірі 635,14 грн і видано йому 63 514,00 грн, що є недостовірною інформацією і суперечить роздруківкам з рахунків. У нього на рахунку № НОМЕР_3 були грошові кошти в розмірі 63 514 гривень 82 копійки (станом на 01 березня 2016 року було 61 377,81 грн, а потім 09 березня 2016 року надійшло 2 085,01 грн), а не 64 149,14 грн, як це бездоказово стверджує представник відповідача. І ці грошові кошти в розмірі 63 514 гривень 00 копійок 12 березня 2016 року були з рахунку № НОМЕР_3 списані (начебто зняті) без усякої комісії і відразу ж зараховані в тому ж розмірі 63 514 гривень 00 копійок на рахунок № НОМЕР_8 .

Комісія з операції по зняттю готівкою грошових коштів складає 1% і повинна утримуватися з клієнта банку одночасно з видачею йому грошових коштів. Від розміру наявних у нього на рахунку № НОМЕР_3 грошових коштів в розмірі 63 514 гривень 82 копійки це становить 635,14 грн, банк 01 квітня 2016 року з дивідендів від депозитного вкладу «Довіра» у ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором №50454003 від 31 серпня 2015 року, які виплачуються щомісячно і надійшли на його поточний рахунок № НОМЕР_9 - НОМЕР_10 утримав суму 634 гривні 32 копійки.

Тобто, банк утримав комісію не в день здійснення операції по начебто зняттю готівкових коштів12 березня 2016 року, а через дев`ятнадцять днів - 01 квітня 2016 року, і не з суми начебто виданих йому грошових коштів, а з суми дивідендів по іншому депозитному вкладу. Якби у нього не було цього іншого вкладу в банку, то відповідач взагалі не зміг би утримати з нього комісію за начебто зняття готівкових коштів.

Отже, заперечення проти позову ґрунтуються на недостовірній інформації, яка суперечить відомостям, наявним у наданих ним роздруківках руху коштів на його рахунках № НОМЕР_3 та № НОМЕР_8 . Що стосується начебто безпідставного його твердження про відсутність у Петропавлівській філії банку готівкових коштів в розмірі 63 514 гривень для видачі йому, то цю інформацію йому надали працівники банку, зокрема та ж сама ОСОБА_2 . Він спочатку дійсно хотів зняти цю суму готівкою, але вона сказала, що такої суми у філії на той час не було і запропонувала оформити цю суму на депозитний вклад на один місяць, а на 05 квітня 2016 року працівники відділення банку замовлять необхідну суму у Павлоградському відділенні банку. 05 квітня 2016 року він дійсно зняв ці кошти без будь якої комісії, що вбачається з роздруківки з рахунку № НОМЕР_8 .

Він звертався 01 квітня 2016 року з усною скаргою з приводу цих дій працівника банку ОСОБА_2 до в.о. начальника Петропавлівської філії банку, але вона не вирішила питання повернення йому безпідставно утриманих коштів, хоч і обіцяла, тому він звернувся до суду в межах строку позовної давності. Просить позов задовільнити.

04 жовтня 2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь позивача, в якому відповідач вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують його позовні вимоги. Так, Порядок здійснення операцій з приймання Платежів від фізичних осіб та суб`єктів господарювання в національній валюті через каси установ банку визначається Інструкцією про ведення касових операцій банками України, затвердженою постановою Національного банку від 01 червня 2011 року №174, яка діяла на момент виникнення спірних відносин. Відповідно до п.2.2 Розділу 2 Інструкції банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за відповідними прибутковими касовими документами. П.п. 2.9-2.10 зазначеної Інструкції передбачено: банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня” чи "післяопераційний час", а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Банк (філія, відділення) приймає від клієнта плату за банківські послуги за окремим касовим документом (прибутковий касовий ордер або заява на переказ готівки), оформленим банком у вигляді паперового або електронного документа відповідно до вимог цієї Інструкції та внутрішніх правил (інструкцій) банку.

На виконання п.10. Інструкції № 174, відповідно до якого банк згідно із вимогами законодавства України, зазначеної Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов`язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити в тому числі і порядок: 1) роботи операційної каси в операційний та післяопераційний час; 2) використання електронного документообігу; 3) опису технології та механізму електронного документообігу, використання ЕП, а також збереження банком інформації, процедуру надання за бажанням клієнта оригінала електронного касового документа / оригінала паперового документа / копії на папері з електронного документа (на вимогу клієнта) з усіма реквізитами тощо; 4) приймання, видачі, зберігання готівки та інших цінностей в операційній касі, у тому числі із застосуванням АТМ-систем та ін., постановою правління АТ „Ощадбанк” від 11 березня 2016 року № 196 затверджено Положення про здійснення операцій з приймання платежів у національній валюті від фізичних осіб та суб`єктів господарювання в установах АТ «Ощадбанк».

Так, відповідно до п.п.3.6.-3.7 Положення для здійснення платежу платник надає касиру прибутковий касовий документ з заповненими реквізитами платежу та власноручним підписом або повну інформацію щодо обов`язкових та додаткових реквізитів платежу. Інформація щодо реквізитів платежу може надаватися платником у будь - який спосіб, а саме: на паперовому носії у довільній формі; у вигляді довідки по платежу (рахунку/фактури), що надається платнику суб`єктом господарювання для здійснення платежу на його користь; у будь - який інший спосіб (наприклад, наданий для перегляду касиру електронний гаджет; договір з суб`єктом господарювання, де зазначені реквізити щомісячного платежу на його користь). Касир, відповідно до наданого платником заповненого касового документу, або відповідно до повної інформації про реквізити платежу, наданої платником, вводить реквізити платежу у систему, де автоматично формується заява на переказ готівки, реквізити якої зберігаються в електронній формі у базі даних системи, яка не допускає зміни їх змісту і є документом, що підтверджує виконання зазначеної касової операції.

Засобами системи роздруковується тільки квитанція від заяви на переказ готівки на сплату платежу. Квитанція з підписом касира надається платнику, як підтвердження здійснення операції банком. Касовий документ/документ з інформацією про реквізити платежу, наданий платником для здійснення платежу, повертається платнику без будь - якої відмітки банку про виконання. Таким чином, касиром виконані були вимоги проведення операції з приймання готівки від позивача, було проведено зняття грошових коштів, відповідно до Заяви на видачу готівки № НОМЕР_11 (#119224307) від 12 березня 2016 року та видана квитанція від 12 березня 2019 року. Позивач, як ініціатор платежу, не був позбавлений можливості перевірки зазначених у квитанції реквізитів для перерахування коштів та відміни операції. Під відміною касової операції з приймання платежу розуміється відміна операції приймання платежу у системі до моменту її завершення при виявленні помилки в реквізитах платежу чи у разі відмови платника від платежу (відсутності коштів на сплату повної суми платежу та таке інше), яка може бути здійснена за вимогою платника, з метою відміни/сторнування здійсненої операції платежу або з метою виправлення помилок у реквізитах платежу з вини платника та/або касира, що приймав платіж, шляхом відміни хибної операції до моменту завершення операції приймання платежу у системі (п.п.6.1-6.2 Положення).

Оскільки платіж відмінено не було заявою на видачу готівки № НОМЕР_12 (#119224307) від 12 березня 2016 року кошти в сумі 63 514,00 грн були видані з картрахунку позивачу. Положенням № 196 також передбачено сторнування платежу після здійснення належного перерахування коштів на рахунок отримувача, яке здійснюється на підставі звернення платника. Згідно із п.6.4. Положення: якщо платник з метою сторнування платежу звернувся до установи банку, яка здійснювала платіж, після здійснення належного перерахування коштів платежу на рахунок отримувача, необхідно порадити платнику звернутися безпосередньо до отримувача для вирішення питання можливості та способу повернення суми здійсненого платежу. Якщо отримувач визнає звернення платника правомірним, повернення коштів платежу здійснюється отримувачем у визначений ним спосіб самостійно.

Доказів факту звернення позивача до установи банку з метою відміни операції позивачем не надано. Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 919,13 грн, однак не зазначено в чому саме полягає ця майнова шкода. Просить відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вимоги ст.210 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності сторін без фіксування судового процесу, що відповідає положенням ст.247 ЦПК України.

Суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Що стосується вимог позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлена п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Оскільки про порушення свого права позивач дізнався лише 01 квітня 2016 року, коли отримав на свій номер телефону sms-повідомлення від банку про списання з грошових коштів (дивідендів), що надійшли на його картковий рахунок 01 квітня 2016 року суми комісії за начебто зняття готівкових коштів в касі банку 12 березня 2016 року, в розмірі 634,32 гривні, з позовом до суду звернувся 01 квітня 2019 року, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача або зобов`язання відповідача зарахувати на його поточний рахунок грошові кошти в розмірі 862,04 гривні з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 57,09 гривень, а всього: 919,13 гривень, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 січня 2013 року позивач уклав з відповідачем договір №535973 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки, за яким йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 гривневий "Стандартний".

У 2014 році позивачу видали нову платіжну картку VISA ELECTRON №4790820001447744 зі строком дії один рік по картковому рахунку № НОМЕР_3 .

На вказаному рахунку, станом на 01 березня 2016 року були грошові кошти в розмірі 61 377,81 гривень, а 09 березня 2016 року надійшло ще 2 085,01 гривень, всього станом на 12 березня 2016 року на картковому рахунку позивача №0030-26208500310935 було 63 514,82 гривень.

З виписки по вказаному картковому рахунку № НОМЕР_3 за період з 01 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року вбачається, що початковий баланс був 61 377,61 гривень, 01 березня 2016 року здійснено безготівкове зарахування на рахунок 52,20 гривень, 09 березня 2016 року здійснено безготівкове зарахування на рахунок пенсії 2 085,01 гривень та 12 березня 2016 року здійснено видачу готівки через касу #119224307 #Видача готівки з картрахунку - 63 514,00 гривень, комісія - 635,14 гривень, сума - 64 149,14 гривень. Оскільки на рахунку позивача станом на 12 березня 2016 року було 63 514,82 гривень, проведено операцію по зняттю готівки 63 514,00 гривень, то рахунок містив мінусовий баланс на суму комісії: - 635,14 гривень. 01 квітня 2016 року на вказаний рахунок було безготівково зараховано 1 617,97 гривень згідно договору №50454003 від 31 серпня 2015 року, з даної суми в той же день знято вищевказану суму комісії за начебто зняття готівкових коштів 12 березня 2016 року - 635,14 гривень і кінцевий баланс по вказаному картковому рахунку становив 969,78 гривень.

12 березня 2016 року позивачу відповідачем було відкрито новий картковий рахунок № НОМЕР_7 .

На підставі цього карткового рахунку 01 квітня 2016 року було видано нову платіжну картку "Master Card" "Пенсійна".

Випискою по вказаному картковому рахунку № НОМЕР_7 за період з 01 березня 2016 року по 01 червня 2016 року підтверджується, що 12 березня 2016 року банком було здійснено операцію по Безготівковому зарахуванню на рахунок #119296396#Поповнення картрахунку готівкою на суму 63 514,00 гривень.

Таким чином, вбачається, що 12 березня 2016 року з карткового рахунку позивача № НОМЕР_3 знято 63 514,00 гривень і відразу зараховано в тому ж розмірі 63 514,00 гривень на рахунок позивача № НОМЕР_8 , а суму комісії 635,14 гривень вирахувано 01 квітня 2016 року, після надходження на картковий рахунок позивача № НОМЕР_3 суми дивідендів в розмірі 1 617,97 гривень.

Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 від 12 березня 2016 року про видачу йому коштів з поточного/карткового рахунку № НОМЕР_13 в сумі 63 514 гривень в зв`язку із закриттям рахунку, що відкритий на його ім`я; копію квитанції від 12 березня 2016 року про видачу ОСОБА_1 готівки з картрахунку в сумі 63 514 гривень; копію квитанції від 12 березня 2016 року про переказ готівки в сумі 63 514 гривень на картковий рахунок позивача.

Згідно копії звіту №323 ЗДК:ТВБВ:касовий журнал ТВБВ №10003/0524 (Петропавлівський район, смт.Петропавлівка, вул.Миру, буд.46а) за 12 березня 2016 року, який містить вхідний залишок коштів в розрізі валют (станом на початок дня 12 березня 2016 року), вихідний залишок коштів в розрізі валют (станом на кінець дня 12 березня 2016 року) та інформації про касові операції за прибутком та видатком протягом операційного дня 12 березня 2016 року, - 12 березня 2016 року в графі "видаток" відображено проведення операції "видача готівки з картрахунку на суму 63 514 гривень" та в графі "надходження" - "поповнення картрахунку готівкою на суму 63 514 гривень". Також, в розділі "готівка" відображено проведення операції - видача готівки по БПК через касу банку 20 - зняття грошей в сумі 63 514 гривень та поповнення картрахунку готівкою на суму 64 514 гривень. Всього надходжень 115043,37 гривень, видаток 65 756,77 гривень. В зведеній довідці зазначено про наявність готівки в касі на початок дня 12 березня 2016 року - 2 633,28 гривень, надходження - 115 043,37 гривень, видаток - 65 756,77 гривень, залишок 51 919,08 гривень.

В зв`язку з чим, судом встановлено, що на початок робочого дня 12 березня 2016 року в касі банку були відсутні готівкові кошти в сумі 63 514 гривень, які могли бути видані позивачу саме готівкою, а не переведені відповідачем з одного на інший рахунок позивача.

Згідно роздруківки sms-повідомлень АТ "Державний ощадний банк України" на номер мобільного телефону ОСОБА_1 +380956042416 за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року вбачається, що 12 березня 2016 року об 11:27 годині позивачу було повідомлено про зняття грошових коштів з його рахунку на суму 63 514 гривень, баланс: -634,32 гривні, та в той же день об 11:28 годині про зарахування на його рахунок 63 514 гривень, баланс 63 514 гривень.

Тобто, операції по зняттю грошових коштів та перерахування їх на новий картковий рахунок здійснено за дуже незначний проміжок часу: з 11:27 по 11:28 годину 12 березня 2016 року, що ставить під сумнів твердження відповідача про зняття позивачем готівкових коштів через касу банку, а потім зарахування готівкових коштів на картковий рахунок, оскільки проведення операції по отриманню готівкових коштів в сумі 63 514 гривень та поповнення вказаною сумою карткового рахунку потребувало значно довшого часу.

Таким чином, зняття комісії в сумі 634,32 гривень з рахунку позивача за нібито зняття ним готівкових коштів в касі банку 12 березня 2016 року, суд вважає безпідставним. Суд також враховує, що вказана сума комісії була знята з карткового рахунку позивача лише 01 квітня 2016 року, після надходження на рахунок дивідендів, а не одразу, при начебто отриманні позивачем готівкових коштів в касі банку, що підтверджує твердження позивача про безготівкове зарахування коштів в розмірі 63 514 гривень з одного його карткового рахунку на інший 12 березня 2016 року.

Згідно ч.3 та ч.12 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи. Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов`язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Стаття 19 вказаного Закону передбачає, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 634,32 гривні безпідставно знятої з його карткового рахунку суми комісії, що з урахуванням індексів інфляції за період з березня 2016 року по лютий 2019 року включно становить 862,04 гривні (634,32 гривні х індекси інфляції за березень - грудень 2016 року 110,9% х індекси інфляції за 2017 рік 113,7% х індекси інфляції за 2018 рік 109,8% х індекси інфляції за січень - лютий 2019 року 101,5%).

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних за три роки, що становить: 634,32 гривні х 3% х 3 роки = 57,09 гривень.

Всього підлягає стягненню сума 919,13 гривень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Позивача звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про захист прав споживача, судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, таким чином підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 1 921 гривні, оскільки позов подано 01 квітня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 526,610,611,625,1073,1172 ЦК України, ст.ст.10,19, 21, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», -суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поновлення строку на подання позовної заяви, захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовільнити.

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для подання позовної заяви до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 919 (дев`ятиста дев`ятнадцяти) 13 копійок, які складаються із: 634,32 гривні - безпідставно знята сума комісії за видачу готівкових коштів з карткового рахунку позивача, що з урахуванням індексу інфляції за період з березня 2016 року по лютий 2019 року включно становить 862,04 гривні та три проценти річних за три роки - 57,09 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судовий збір на користь держави в розмірі 1 921 (однієї тисячі дев`ятиста двадцяти однієї) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: С.А.Янжула.