Ухвала суду № 8812065, 20.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-12029/09/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

Представник відповідача - Рожков М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" на постанову Полтавський окружний адміністративний суд від р. по справі №2-а-12029/09

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"

про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос", в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 508879,59 грн. з червня по вересень 2008 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, відповідно до копії довідки № 09/2-1593 ВАТ БК «Букрос» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) 15.02.1994, ідентифікаційний код 00143136, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серії А00 082578.

Відповідно до ст.ст. 14, 15, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія «Букрос» є страхувальником - платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Октябрського району в м. Полтаві з 06 березня 1991 року ( реєстраційний номер 162808836).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачений ст.ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400, а саме 33,2% від фонду оплати праці та 2%, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною другою статті 20 Закону України '"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було складено та подано до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до рядку 8 розрахунків, які маються в матеріалах справи, відповідно до яких, належними сумами, що підлягають до сплати є: за червень 2008 року - 115114,31 грн., за липень 2008 - 124899,84 грн., серпень 2008 року - 133710,24 грн., вересень 2008 року - 135155,20 грн., а всього 508879,59 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників ВАТ БК "Букрос» із розрахунком недоїмки по сплаті страхових внесків за період з 01.03.2005 року по 09.02.2009 року включно, якою підтверджується наявність вищевказаної заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом для Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТ БК «Букрос» є календарний місяць. Відповідачем у вказаний термін страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не були сплачені.

Частиною 1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах визначених цією статтею.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи представника відповідача про не надіслання Управлінням Пенсійного фонду України в Октябрського району в м. Полтаві вимоги про сплату недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що позбавило їх права на оскарження вимоги до суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Статтею ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено порядок направлення вимоги про сплату недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок узгодження, оскарження та сплати недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, сума страхових внесків за період з червня 2008 року по вересень 2008 року в сумі 508879,59 грн. була самостійно обчислена ВАТ БК "Букрос", що не заперечує представник відповідача, за вказаний період органами Пенсійного фонду України донарахувань ВАТ БК "Букрос" по страхових внесках не проводилось, штрафні санкції не застосовувались.

Таким чином, самостійно нараховані відповідачем суми страхових внесків за період з червня 2008 року по вересень 2008 року в сумі 508879,59 грн. та несплачені у встановлений законом строк, являється недоїмкою, сума якої не оспорюється жодною із сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач свої зобов'язання по перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2008 року по вересень 2008 року не виконав.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання представника відповідача, щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ БК «Букрос», з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно за п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії ухвали Господарського суду Полтавської області про порушення провадження у справі № 18/257 про визнання банкрутом ВАТ БК «Букрос», мораторій на задоволення вимог кредиторів введено 18.07.2006 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зобов'язання ВАТ БК «Букрос» по перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виникли після дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після 18.07.2006 року, за період з червня 2008 року по вересень 2008 року і являються поточним платежем.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, не стосується сплати поточних платежів та не є підставою для не перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за загальнообов'язкове держане пенсійне страхування за період з червня 2008 року по вересень 2008 року в сумі 508879,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року по справі№2-а-12029/09 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавський окружний адміністративний суд від р. по справі №2-а-12029/09 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений р.