
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.03.2020 Справа №607/496/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Холяви О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кісіль Т.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Климчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАК № 1938281 від 04.01.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позов мотивований тим, що позивач о 20.10 год. 04 січня 2020 року, керуючи автомобілем MAZDA д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на стоянці на Майдані Волі в м. Тернополі, де невдовзі до нього підійшли троє поліцейських, які вказали про невиконання ним вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та винесли постанову серії ЕАК № 1938281. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки вважає, що дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» не передбачений схемою організації дорожнього руху та розміщення дорожніх знаків у м. Тернопіль по вул. Листопадова та Сагайдачного, а отже встановлений з порушенням вимог п.8.12 Правил дорожнього руху. Оскільки, наявний дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» у м. Тернополі по вул. Листопадова та Сагайдачного є знаком, який самовільно встановлений невідомими особами, тому не може бути підставою для встановлення події і складу адміністративного правопорушення. На підставі наведеного, просить постанову серії ЕАК № 1938281 від 04.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі закрити.
Від Управління патрульної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених в ньому, та просив задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Климчук О.І. проти задоволення позову заперечила, вважає постанову законною та обґрунтованою.
Суд, заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАК № 1938281 від 04 січня 2020 року, винесеною поліцейським Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП сержантом поліції Березовською Л.В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 04 січня 2020 року о 20.12 год. в місті Тернополі по вул. Сагайдачного, 8 він, керуючи транспортним засобом MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», чим порушив вимоги п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до п.8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.4 "в" ПДР України заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Дорожній знак 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено".
Згідно чинних Правил дорожнього руху України вказаний знак застосовується для заборони руху всіх транспортних засобів на окремих ділянках дороги, вулиці, пішохідної зони тощо і встановлюється на кожному в`їзді на ділянку дороги або на територію, де вводиться заборона.
Згідно підрозділу 3 Додатку 1 ПДР України, не поширюється дія знаку "Рух механічних транспортних засобів заборонено" на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Зона дії знаку 3.2. поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним.
Позивач посилається на те, що наявний дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» у м. Тернополі по вул. Листопадова та Сагайдачного є знаком, який самовільно встановлений невідомими особами, тому не може бути підставою для встановлення події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 ст.9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Згідно ст.27 Закону України «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
З метою встановлення істини у справі судом було направлено запит про надання інформації до Тернопільської міскої ради з проханням надати схему організації руху по вул. Листопадова-Сагайдачного в м. Тернополі.
Згідно відповіді відділу технічного нагляду виконавчого комітету Тернопільської міської ради встановлено №106 від 14 лютого 2020 року встановлено, що дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» у м. Тернополі по вул. Листопадова та Сагайдачного не передбачений схемою організації дорожнього руху в м. Тернополі.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позивачем не було порушено вимоги п.33 ПДР України, а відповідачем в порушення вимог ст.280 КУпАП, додатково не було встановлено тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, та беручи до уваги, що розміщення дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» у м. Тернополі по вул. Листопадова та Сагайдачного не передбачено схемою організації дорожнього руху в м. Тернополі, а отже є самовільно встановленим знаком, тому не може бути підставою для встановлення події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями Правил дорожнього руху України, ст.ст.122, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1938281 від 04 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тернопільського міськрайонного
суду Тернопільської області Холява О.І.
Судове рішення № 88097884, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 05.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/496/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: