Постанова № 8809262, 23.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2010                                                                                           № 52/591

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           Нєсвєтову Н.М.

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Маценко О.В. (дов. №08-32 від 11.01.2010);

Від відповідачів: Андрусенко Ю.С. (дов. №28-28/50 - Д від 28.12.2009);

Від третьої особи: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009

у справі № 52/591 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Західенерго"

до                                                   Державне підприємство "Вугілля України"

третя особа           Державне підприємство "Добропіллявугілля"

про                                                   стягнення 42027,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 20.11.2009 у справі № 52/591 позовні вимоги задоволені: стягнуто з Державного підприємства „Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” 42027,73 грн. – збитків та судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення від 20.11.2009 у справі № 52/591 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування всіх обставин справи.

Скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що ВАТ „Західенерго”, порушуючи умови Договору постачання вугілля №02-ЕН/08 від 20.07.2007, не викликало представника постачальника для проведення спільного опробування вугілля, в результаті чого ДП „Вугілля України” було позбавлено можливості прибути для спільного відбору проб, та переконатися, що якість відвантаженого вугілля не відповідає умовам зазначеного Договору.

Крім того, Акт про фактичну якість вугілля підписаний представником ДП „Укрвуглеякість” без зазначення, в чиїх інтересах вони діють, та на підставі якої довіреності.

Також, у разі переадресування вантажів на адресу господарських товариств, приватних фірм та осіб, разом з заявою необхідно додавати підтвердження (телеграму або лист) начальника станції призначення про можливість нового одержувача прийняти вантаж. В свою чергу, на думку відповідача, судом першої інстанції не взято до уваги те, що ні вантажовідправник, ні відповідач не надавали згоди на прийняття вантажу у зворотному напрямку.

Ухвалою від 15.01.2010 розгляд апеляційної скарги було призначено на 09.02.2010.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010 №01-23/2/10 було змінено склад судової колегії на: головуючий суддя – Кондес Л.О., судді – Коршун Н.М., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою від 09.02.2010 розгляд справи було відкладено на 02.03.2010, в зв’язку з неявкою представника третьої особи та необхідністю витребування додаткових документів.

Ухвалою від 02.03.2010 розгляд справи було відкладено на 23.03.2010, в зв’язку з неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових документів.

Представники сторін в судове засідання з’явилися, позивач пояснив свої заперечення щодо апеляційної скаги, просить залишити її без задоволення, рішення – без змін, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовною заявою Відкрите акціонерне товариство “Західенерго” до Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення заборгованості в сумі 42027,73 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що всупереч умовам укладеного між ним та відповідачем Договору постачання вугілля №02-ЕН/08 від 20.07.2007, останній у квітні 2008 року передав йому вугілля у кількості 544 000,00 кг., яке не відповідає вимогам п.3.1. договору, зокрема по зольності.

Посилаючись на те, що з вини відповідача йому заподіяні збитки у вигляді витрат пов’язаних з переадресуванням вагонів у зворотному напрямку, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 42027,73грн. збитків, а також понесені у справі господарські витрати.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував і просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судові засідання не з’являвся, пояснень по даній справі не надавав.

Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Між Відкритим акціонерним товариством “Західенерго” (покупець) та Державним підприємством “Вугілля України” (постачальник) було укладено Договір постачання вугілля № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству”, ДСТУ 4083-2002 “Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки до лабораторного випробування”, ГТР34/09/110-2003 “Вхідний контроль палива на ТЕС, організація претензійної роботи”та/або іншими нормативними актами України прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечать даному договору.

Згідно із п. 4.4 Договору приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажовідправника.

Якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24-х годин з моменту отримання результатів, зобов’язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24-х годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача (п.4.8 Договору).

Відповідно до п.6.4 Договору за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця.

В п. 8.1 Договору сторони передбачили, що строк дії Договору встановлений з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання зобов’язання.

На виконання умов Договору у квітні 2008 року на адресу Ладижинської ТЕС надійшло вугілля у 6 напіввагонах за №№ 65380867, 64743222, 67165266, 66206855, 66240151, 65701773 партія №294 в кількості 406000,00 кг, та 2 напіввагонах №№ 67363705, 67899229 партія №269 в кількості 138000,00 кг, вантажовідправником якого є ДП “Добропіллявугілля”, що не заперечується сторонами.

При прийманні спірного вугілля позивачем був встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості, в зв’язку з чим телеграмами №№ 17-2679 від 17.04.2008р., 17-2781 від 23.04.2008р. були викликані представники відповідача.

Спільно з уповноваженими представниками вантажовідправника відбулося приймання вугілля по якості та виявлено значне перевищення граничних показників: партія №294 показник золи А0 у напіввагонах №№ 65380867, 64743222, 67165266, 66206855, 66240151, 65701773 –29,3%, партія № 269 показник золи А0 у напіввагонах №№ 67363705, 67899229 – 30,2%, що підтверджується актами про фактичну якість №№ 1501 від 16.04.2008р., 1593 від 22.04.2008р. та актами відбору проби №№ 1501 від 15.04.2008р., 1593 від 22.04.2008р. Тобто, було дотримано всі вимоги п.4.1 Договору.

Враховуючи те, що з находженням на Ладижинську ТЕС вугілля із значними перевищеннями встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості зазначені напіввагони в кількості 8 шт. були переадресовані на залізничні станції попереднього відвантаження (зал. ст. Новогродівка Донецької залізниці, ЗАТ ЦОФ „Селідовська”), що підтверджується квитанціями №№ 41600928, 41600935.

В свою чергу, внаслідок переадресування неякісного вугілля позивачем понесені витрати у сумі 42027,73 грн., що підтверджується накопичувальними картками №№26040349, 19040324, відомостями плати за користування вагонами №№ 19040229, 26040246 та переліком ТехПД.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №16-6796 від 23.10.2008 з вимогою відшкодувати збитки на суму 42027,73 грн., завдані поставкою неякісного вугілля, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В зв’язку з вищезазначеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 42027,73грн. – збитки понесені у зв’язку з поставкою вугілля неналежної якості, слід визнати обґрунтованими та такими, що доведені матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія критично оцінює доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки ухвалами від 09.02.2010 та від 02.03.2010 апеляційний господарський суд витребував у позивача додаткові документи, а саме, направлення телеграм відповідачу; довіреності на представників відповідача, які були присутні при спільному опробуванні спірного вугілля; згоду на переадресацію спірного вугілля.

В судове засідання Київського апеляційного господарського суду представником позивача було надано витребувані документи, а саме:

ь          копії телеграм (від 23.04.2008 та від 17.04.2008), які направлялися Ладижинською ТЕС до ДП „Добропіллявугілля”, в яких містяться посилання на якість поставленого вугілля та прохання до третьої особи, терміново надати згоду та готовність на отримання неприйняте покупцем вугілля (дані копії посвідчені Начальником ЦТП №9 Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”), тобто, було викликало представника постачальника для проведення спільного опробування вугілля;

ь          копії довіреностей ЗАТ ЦОФ „Селідовська” (№09-279 від 04.04.2008 та №09-228 від 21.03.2008), які видані на ім’я - Василенко О.В. та Трокай С.В., уповноважують даних осіб вирішувати питання, які зв’язані з якістю та кількістю вугільної продукції, яка була відвантажена ЗАТ ЦОФ „Селідовська” на адресу Ладижинської ТЕС, для спільного відбору проб, участі в виявленні результатів хімічних аналізів, а також в оформленні актів по якості та кількості відвантаженої вугільної продукції;

ь          копія довіреності ДП „Вугілля України” про уповноваження ДП „Укрвуглеякість”, вчиняти дії та представляти інтереси ДП „Вугілля України” перед ВАТ „Західенерго”, для виконання цієї довіреності ДП „Укрвуглеякість” надається право, при прийманні вугільної продукції, що постачається вантажовідправниками, зазначеними в додаткам до договорів поставки №02-ЕН/08 від 20.07.2007 між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго” на теплові електростанції цих товариств, вчиняти такі дії: брати участь у спільному прийманні вугільної продукції за якістю із ТЕС – вантажоодержувачами вугільної продукції, спільному відборі і підготовці проб, проведенні їх хімічних аналізів, а також, при виникненні розбіжностей у якості вугілля, понад гранично допустиму похибку ДСТУ 4096-2002, та кількості, понад 1% кількості вугілля, - викликати представників вантажовідправника також вугілля;

ь          копії листів – погодження (№09-300 від 17.04.2008 та №09-313 від 24.04.2008) ЗАТ ЦОФ „Селідовська” до ДП „Добропіллявугілля” про те, що ЗАТ ЦОФ „Селідовська” згодна прийняти вугіль енергетичний в кількості 138 тонн (вагони №№67363705, 67899229 по ж/д накладній №50392707) та згодна прийняти вугіль енергетичний в кількості 406 тонн (вагони №№65380867, 64743222, 67165266, 66206855, 66240151, 65701773 по ж/д накладній №50699791);

ь          копія довіреності (№02/1-231 від 14.04.2008) ДП „Укрвуглеякість”, якою уповноважено представників ДП „Укрвуглеякість”, від імені ДП „Вугілля України”, вчиняти дії та представляти інтереси ДП „Вугілля України” перд ВАТ „Західенерго” при виконанні умов Договору №02-ЕН/08 від 20.07.2007.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009 у справі № 52/591 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009 у справі № 52/591 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” – без задоволення.

2.Матеріали справи № 52/591 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Нєсвєтова Н.М.