Рішення № 8807846, 01.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10                                                                                           Справа№ 11/49

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

по справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галхист», м.Дрогобич Львівської області

до відповідача: ДП ДУМБ Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м.Дрогобич Львівської області

про стягнення 27292,73грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Кішко М.В. –перст. доручення № 09/04 від 09.03.2010року

від відповідача: Мушинська І.С. –предст. доручення № 44 від 31.03.2010року

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:Товариство з обмеженою відповідальністю «Галхист», звернулося до господарського суду львівської області із позовом про стягнення із ДП ДУМБ Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»27292,73грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи.

Позивач позовні вимоги підтримав частково та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Від здійснення технічного звукозапису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір б/н від 20 березня 2009року відповідно до якого відповідач (замовник по договору) доручив, а позивач (виконавець по договору)прийняв на себе зобов»язання виконати роботи по об»єту будівництву міського кладовища по вул.П.Орлика /огорожа/.

На підставі вищезазначеного договору позивач зобов»язався відповідно до п.п. 2.2.4 договору до 20-го числа поточного місяця подавати замовнику акти виконаних робіт для перевірки і затвердження.

Згідно п.4.2 договору позивач зобов»язався оплачувати виконані роботи згідно актів виконаних робіт (форма КБ № 2) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) шляхом перерахунку авансу на закупівлю матеріалів в розмірі до 30% кошторисної вартості об»єкта.

На виконання умов договору в квітні 2009року позивачем було виконано передбачені договором роботи по об»єкту будівництва –«Будівництво міського кладовища по вул. П.Орлика в місті Дрогобичі на суму 97506грн., що підтверджено Актами виконаних робіт (форма КБ № 2) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) прийнятих та підписаних відповідачем 30 квітня 2009року.

Відповідно провів лише часткову оплату, внаслідок чого в грудні 2009року сторони підписали Акт звірки розрахунків на суму 22506,00грн.

Дана сума відповідачем на момент подання позову не погашена внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім основного боргу позивачем нараховано пеню в розмрі 2369,88грн., річні в розмірі 503,82грн. та інфляційні в розмірі 1913,03грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 27292,73грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

20 березня 2009року сторони уклали договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт по об»єкту будівництва «Будівництво міського кладовища по вул.П.Орлика в м.Дрогобичі, які полягали в монтажі металевої огорожі на вказаному об»єкті будівництва.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки щодо оплати не виконав чим порушив свої обов'язки за Договором.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов»язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки понесені ним внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань та 3% річних за користування чужими коштами.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Щодо нарахованої позивачем пені, то договором пеня не передбачена.

Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

З огляду на викладене, із врахуванням тог, що сторони у договорі не передбачили нарахування пені, суд відмовляє у її стягненні.

В судове засідання позивачем подано уточнення суми позовних вимог, відповідно до якого, позивач внаслідок визнання відповідачем суми основної заборгованості відмовляється від стягнення нарахованої пені.

Таким чином сума позову складає 24922,85грн.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005році та в першому півріччі 2006року” зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов»язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ДП ДУМБ Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», вул. Механізаторів, 1, м.Дрогобич Львівської області (код ЄДРПОУ 30084687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галхист», вул. Гайдамацька, 3, м.Дрогобич Львівської області (код ЄДРПОУ 35462073) 22506,00рн. основного боргу, 2369,88грн. інфляційних, 503,82грн. річних, 249,22грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя