Ухвала суду № 88075727, 04.03.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/913/20

Провадження № 1-кс/206/85/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., за участю секретаря судового засідання Гергіль Ю.І., слідчого Петренко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Петренка І.О., погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Павленко Є.Г. про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю,

ВСТАНОВИВ

Слідчий Петренко І.О. звернувся до слідчого судді з клопотання, погодженим прокурором Павленко Є.Г. про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що до СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в період часу з 23 год. 00 хв. 25.11.2019 по 07 год. 15 хв. 26.11.2019, невстановлена особа знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 незаконно заволоділа автомобілем марки MAZDA, модель 6, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . 26.11.2019 відомості за даним фактом внесені до ЄРДР № 12019040700001169 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. В ході досудового розслідування вже були отримані ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська по аналогічному клопотанню. В зв`язку із закінченням строку дії ухвали суду, отримати тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю не представилось можливим. Під час досудового розслідування працівниками УТЗО ГУНП в Дніпропетровській області, в ході виконання доручення проведено вимірювання ідентифікаторів базових станцій (радіорозвідку), за місцем скоєння кримінального правопорушення, а також ймовірного відходу зловмисників, та отримано відповідні дані. Слідчий зазначає, що інформація щодо моніторингу телефонних з`єднань абонентів, яка міститься в операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл», містить відомості, які в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження можуть мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використана як покази. Враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження є підстави вважати, що документи та інформація які будуть отримані від операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл» та містять охоронювану законом таємницю, а саме інформацію про усі вхідні, вихідні телефонні з`єднання, отримання та відправлення повідомлень, що відбувались із використанням вищевказаних абонентських номерів моніторингу телефонних з`єднань абонентів, що працювали в період вчинення кримінального правопорушення в зоні дії базових станцій операторів мобільного зв`язку, мають значення для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, та враховуючи, що вказана інформація зберігається не постійно та з часом буде знищена, а іншим чином вказану інформацію (докази) отримати не можливо, так як і не можливо іншим способом довести обставини вказаного кримінального правопорушення, слідчий просив задовольнити клопотання про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та доручити проведення тимчасового доступу слідчому Самарського ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Петренко Івану Олеговичу та членам слідчо-оперативної групи у кримінальному провадженні за № 12019040700001169, а саме слідчим: старшому лейтенанту поліції Підюменко Сергію Юрійовичу, старшому лейтенанту поліції Барильченко Олегу Олександровичу, до інформації про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, з 23.00 годин 25.11.2019 року по 07.20 годин 26.11.2019 року за терміналами мобільних зв`язків; групи слідчих, групі прокурорів, а також оперативному підрозділу за дорученням слідчого, прокурора відповідно до ст.ст. 36, 40, 41 КПК України, тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю їх вилучення, а сааме інформацію в електронному та друкованому вигляді, що зберігається у інформацію в електронному та друкованому вигляді, що зберігається у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-53А, а саме: АДРЕСА_1

ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 7373, 39122, 1022, 9182, 9181, 39123ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 15086, 25086, 31217, 35085ПрАТ "Київстар"LAC 47746CID 34073733, 34091832ПрАТ "Київстар"LAC 48126CID 251

м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка, 68

ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 1022, 9181, 37063, 16081, 37062, 37063, 16081, 37062, 9182ПрАТ "Київстар"LAC47146CID 12105, 22106, 32105ПрАТ "Київстар"LAC 47746CID 34091831,34370632,34091832, 34181042, 34073943

м. Дніпро, вул. Електрична 36

ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 72, 73, 71, 8073, 4202, 8072, 8071ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 11487, 21487, 31487ПрАТ "Київстар"LAC 47746CID 34080732, 34080743, 34080733

м. Дніпро, перехрестя вулиць Гаванська та Томська (АЗС «Юкон»)

ПрАТ " Київстар"LAC 47146CID 1021, 19021, 37061, 4203, 16081, 26203, 1023ПрАТ "Київстар"LAC 47146CID 23465, 13465, 39865, 33465ПрАТ "Київстар"LAC 47726CID 34090541ПрАТ "Київстар"LAC 47746CID 4190231, 34370631, 34190233, 34160831

ІМЕІ телефонів, тип з`єднання, вхідні/вихідні дзвінки, SMS і MMS - повідомлення, інформацію про GPRS - трафік, переадресацію, дату, час і тривалість з`єднань; ідентифікаційні ознаки кінцевого (абонент А), абонентський серійний ICCID, IMSI, номери сім карти і ІМЕІ, ідентифікаційні ознаки, термінали, з якими відбувається сеанс зв`язку (абонент В), з`єднання нульової тривалості, за наявності контрактної умови надати відомості про абонента, які містять інформацію у період часу (з 23.00 годин 25.11.2019 року по 07.20 годин 26.11.2019 року), в зоні дії зазначених станцій, з зазначенням азимутів та прив`язкою до місцевості.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, дослідивши клопотання, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю з огляду на таке.

Так, ч. 1 ст. 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Однак, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотання про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, що не передбачено діючим КПК України.

Крім того, слідчий просив слідчого суддю доручити проведення тимчасового доступу, що не входить до повноважень слідчого судді та не передбачено нормами діючого КПК України.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідає п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України.

Так, в підтвердження обставин викладених у клопотанні слідчим до клопотання було долучено наступні копії: витяг з ЄРДР, електронний рапорт, орієнтування, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події від 26.11.2010, протокол огляду місця події від 26.11.2019, протокол допиту потерпілого, рапорт, протокол допиту свідка (без дати та часу проведення слідчої дії, що суперечить ч. 3 ст. 104 КПК України), доручення від 24.02.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).

Між тим, дослідивши клопотання слідчого, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що жодна із обставин передбачених ч. ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, слідчим доведена не була.

Окрім цього, слідчий у своєму клопотанні посилається на дані проведення вимірювання ідентифікаторів базових станцій (радіорозвідки), однак належних доказів на підтвердження цієї інформації слідчому судді не надано, оскільки копія рапорту не може взагалі підтверджувати чи спростовувати ті чи інші обставини у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до п. 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, відноситься до внутрішніх документів МВС України. Більш того, в розумінні ст. 84 КПК України, рапорт не являється доказом у справі, оскільки фактичні дані, які отримані з джерел, що не передбачені даною нормою, не можуть бути використані у доказуванні як докази, а тим паче не може бути достовірною інформацією, як слідчий зазначає в своєму клопотанні, а тому слідчий суддя позбавлений можливості перевірити чи дійсно за даними адресами діють саме ці базові станції операторів мобільного зв`язку, а також те, що запитувана слідчим інформація сама по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Як вбачається із копій протоколів допиту потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , останні не містять відомостей про паспорт або інший документ, що засвідчує особу, в зв`язку із чим, слідчий суддя не може прийти до однозначного висновку про наявність таких осіб, та відповідно можливість таких осіб давати покази.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що протокол огляду ділянки місцевості розташованої навпроти 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_1 було складено слідчим СВ Самарського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшим лейтенатом поліції Рябенко І.Ю. 26.11.2010, враховуючи те, що відомості до ЄРДР внесені 26.11.2019.

Окрім того, орієнтування начальника Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайла Кабаненка містить прохання орієнтувати особовий склад, громадськість на предмет встановлення місцезнаходження гр., при тому що викрадено було транспортний засіб, а не людину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Натомість слідчий просить надати тимчасовий доступ до інформації з можливістю її вилучення, що прямо заборонено діючим КПК.

Відповідно до п. 2 Розділу IV наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» № 575 від 07.07.2017, утворення СОГ здійснюється наказом Голови Національної поліції України, першого заступника Голови Національної поліції України, заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління, керівника територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу поліції або осіб, які виконують їх обов`язки. Утворення СОГ наказом керівника територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу поліції погоджується з керівником органу досудового розслідування.

Згідно клопотання, слідчий просить надати тимчасовий доступ слідчому Самарського ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Петренко Івану Олеговичу та членам слідчо-оперативної групи у кримінальному провадженні за № 12019040700001169, а саме слідчим: старшому лейтенанту поліції Підюменко Сергію Юрійовичу, старшому лейтенанту поліції Барильченко Олегу Олександровичу, до інформації про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, з 23.00 годин 25.11.2019 року по 07.20 годин 26.11.2019 року за терміналами мобільних зв`язків; групи слідчих, групі прокурорів, а також оперативному підрозділу за дорученням слідчого, прокурора відповідно до ст.ст. 36, 40, 41 КПК України, однак відповідного наказу про створення слідчо-оперативної групи, слідчий до клопотання не долучив, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити повноваження зазначених осіб по даному кримінальному провадженню.

До того ж, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.

Натомість, слідчий просить надати тимчасовий доступ групі слідчих, групі прокурорів, а також оперативному підрозділу за дорученням слідчого, прокурора відповідно до ст.ст. 36, 40, 41 КПК України без зазначення ПІБ слідчих, прокурорів та співробітників оперативного підрозділу Національної поліції, що позбавляє слідчого суддю можливості винести законне рішення, яке буде відповідати вимогам КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Частиною 1 ст. 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Таким чином, рішення керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою у конкретному кримінальному провадженні є процесуальним і має бути винесено у формі постанови.

Дослідивши документи, які були додані до клопотання на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, слідчий суддя виявив відсутність постанови про призначення групи слідчих, а відтак всі дії вчинені у межах кримінального провадження є такими, що здійснені у порушення зазначених у даній ухвалі норм, оскільки повноваження слідчих, які здійснюють досудове розслідування наразі не підтверджено.

Не наділяє слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування передбачені ст. 40 КПК України, і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу досудового розслідування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 17.12.2019 по справі № 235/6337/18.

Слідчий суддя вважає за необхідне, також, послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з позицією ВСС України, викладеної в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи (витяг), яке обговорено та схвалено на нараді суддів судової палати у кримінальних справах 21.05.2014 та на засіданні пленуму ВССУ 17.10.2014 - недолучення оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, дослідження яких має значення для встановлення обставин, зазначених у клопотанні, також є підставою для відмови в його задоволенні.

Аналогічного висновку, щодо підстав для відмови в задоволенні клопотання, слід дійти і при розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Щодо долучених слідчим до клопотання копій матеріалів, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що під час перевірки копій документів, що подаються стороною кримінального провадження разом з клопотанням слід брати до уваги: правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації; уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації; Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55; Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5; інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55)

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис «Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07 листопада 2018 року №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання слідчого, жодна копія документу, яка долучена слідчим до матеріалів клопотання не засвідчена належним чином, відповідно до вимог визначених вище, що позбавляє слідчого суддю можливості вважати ці документи належними доказами в розумінні норм КПК України.

Таким чином, слід дійти висновку, що стороною обвинувачення не було долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин викладених у клопотанні.

До того ж, слід звернути увагу, що слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Петренко І.О. вже звертався з аналогічним клопотанням, яке ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцева О.П. від 11.12.2019 було задоволено та надано тимчасовий доступ до документів, строк дії ухвали до 09.01.2020.

Звертаючись вдруге з аналогічним клопотанням, слідчим не доведено жодних правових підстав для повторного отримання доступу до інформації, яку він об`єктивно мав можливість та повинен був отримати, а також причин несвоєчасної реалізації попередньої ухвали слідчого судді, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання.

При цьому, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Слід звернути увагу, що таке безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов`язків слідчим СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Петренко І.О. ускладнює роботу суду: судом безрезультатно витрачено час та грошові кошти для направлення судових повісток та виготовлення копій рішень.

До того ж строки досудового розслідування затягуються у зв`язку із несвоєчасною реалізацією слідчим ухвал слідчого судді.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини, більшість позовів громадян України поданих до Європейського суду, саме через порушення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - порушення розумних строків.

За змістом ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахування практики Європейського суду з прав людини.

Безпідставне невиконання слідчим ухвали суду та повторне звернення із аналогічним клопотанням, на думку суду, є неприпустимим, що викликає негативне сприйняття і ставлення з боку інших учасників кримінального провадження, що породжує необґрунтовану тяганину, порушення конституційних прав, що в майбутньому може бути приводом для звернення до Європейських організацій і негативним наслідком для держави України.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Цьому праву кореспондує обов`язок держави в особі її відповідних органів здійснити всі належні заходи для організації розслідування так, щоб, з одного боку, встановити об`єктивну істину, а з другого боку, зробити це без зволікань у як можливо коротший строк.

Своєю бездіяльністю та безвідповідальним ставленням до виконання своїх обов`язків слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Петренко І.О. підриває авторитет не тільки СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, але і держави в цілому.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Однак, такі дії слідчого, які полягають у нереалізації ухвал слідчого судді свідчать про те, що потреба досудового розслідування по даному кримінальному провадженню не випрадовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, так як повторне (безпідставне) втручання у права і свободи осіб через недбале відношення до своїх посадових обов`язків слідчим не допустиме.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи (які не завірені належним чином), за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого, а в діяннях прокурора, який повинен здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, слідчий суддя вбачає невиконання своїх обов`язків відповідно до ст. 36 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9, 22, 26, 36, 37, 39, 110, 131-132, 159-164, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Петренка І.О., погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Павленко Є.Г. про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню № 12019040700001169 - відмовити повністю.

Ухвала слідчого судді є остаточною і відповідно до КПК України оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя К.С. Маштак