Рішення № 8807247, 17.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2010 р.Справа № 17/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/20

за позовом: приватного підприємства "Сибриз-2007", м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 66362,07 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Горбунов Р.В., довіреність №1-Ю від 10.02.2010 р.;

від відповідача - Коробка С.В., довіреність №03-25 від 19.01.2010 р.

Приватним підприємством "Сибриз-2007" подано позов про стягнення з державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" 48113,70 грн. пені та 19993,14 грн. індексу інфляції, що виникли із договору №26 від 03.04.2009 року про надання послуг охоронців.

В судовому засіданні 17.03.2010 р. позивачем подано заяву "про уточнення позовних вимог", яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позивач просить стягнути з відповідача на його користь 39775,17 грн. пені та 26586,90 грн. інфляційних втрат (а.с.32).

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.30).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На виконання договору №26 від 03.04.2009 р., укладеного між приватним підприємством "Сибриз-2007" ("виконавець") та державним підприємством по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" ("замовник"), позивачем в період з квітня місяця 2009 р. по червень місяць 2009 р. були надані відповідачеві послуги по охороні об'єктів замовника на загальну суму 347047,44 грн.

Між тим замовник прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав, за надані послуги охорони своєчасно не розрахувався.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2010 р. по справі №16/2 за позовом приватного підприємства "Сибриз-2007" до відповідача: державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" про стягнення 347047,44 грн. боргу (далі - справа №16/2), який виник із договору №26 від 03.04.2009 р., позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 347047,44 грн. заборгованості (а.с.35-37).

Вказане рішення набрало законної сили 27.02.2010 р.; на його виконання судом видано відповідний наказ від 04.03.2010 р. (а.с.38).

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони за винятком встановлених рішенням третейського суду.

Враховуючи ідентичний суб'єктний склад сторін по справі №16/2 та у даній справі, господарський суд вважає доведеним факт несвоєчасного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №26 від 03.04.2009 р.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно правил статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На даний час рішення господарського суду від 11.02.2010 р. по справі №16/2 не виконано; докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 347047,44 грн., що виникла із договору №26 від 03.04.2009 р., в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подано. За повідомленням відповідача станом на 17.03.2010 р. на виконання рішення господарського суду від 11.02.2010 р. по справі №16/2 оплата не проводилась (а.с.30)

Відповідно до пункту 5.2 договору №26 від 03.04.2009р. у випадку несвоєчасної оплати за цим договором нараховується пеня за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунків позивача (а.с.21-22, 33-34) розмір неустойки за договором №26 від 03.04.2009р. становить 39775,17 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем визначено розмір неустойки (пені) без врахування вказаних вище норм.

Пунктом 3.4 договору №26 від 03.04.2009р. визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок виконавця за фактом їх надання на підставі акту виконаних робіт з відстрочкою платежу до 10 банківських днів.

Отже, кінцевим терміном проведення розрахунків за надані послуги охорони згідно акту виконаних робіт №ОУ-00000021 від 30.04.2010 р. є 19.05.2009 р., за надані послуги охорони згідно акту виконаних робіт №ОУ-00000026 від 29.05.2010 р. - 15.06.2009 р. р., за надані послуги охорони згідно акту виконаних робіт №ОУ-00000033 від 30.06.2009 р. - 14.07.2009 р. Прострочення виконання зобов’язання щодо проведення розрахунків за надані в квітні місяці 2009 р. послуги охорони виникло з 20 травня 2009 року, за надані в травні місяці 2009 р. - з 16 червня 2009 р.; за надані в червні місяці 2009 р. - з 15 липня 2009 р. Саме із зазначених дат (20.05.2009 р., 16.06.2009 р., 15.07.2009 р.) мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, тобто 20.11.2009 р, 16.12.2009 р., 15.01.2010 р. відповідно.

Відтак, за несвоєчасне виконання зобов'язань за квітень місяць 2009 р. за період з 20.05.2009 р. по 20.11.2009 р. відповідачу має бути нарахована пеня в розмірі 11944,17 грн., за несвоєчасне виконання зобов'язань за травень місяць 2009 р. за період з 16.06.2009 р. по 16.12.2009 р. в розмірі 12847,55 грн., за несвоєчасне виконання зобов'язань за червень місяць 2009 р. за період з 15.07.2009 р. по 15.01.2010 р. в розмірі 11308,36 грн. - на загальну суму 36100,08 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь приватного підприємства "Сибриз-2007" неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №26 від 03.04.2009 р. підлягають частковому задоволенню на суму 36100,08 грн.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків за період з червня місяця 2009 р. по лютий місяць 2010 р. в сумі 9314,77 грн. за прострочення виконання зобов'язань за квітень місяць 2009 р.; за період з липня місяця 2009 р. по лютий місяць 2010 р. в сумі 8877,91 грн. за прострочення виконання зобов'язань за травень місяць 2009 р.; за період з серпня місяця 2009 р. по лютий місяць 2010р. в сумі 8394,22 грн. за прострочення виконання зобов'язань за червень місяць 2009 р. - на загальну суму 26586,90 грн., оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Козинець, 36, ідентифікаційний код 34977347, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь приватного підприємства "Сибриз-2007" (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Пролетарська, 37а, кв.9, ідентифікаційний код 35301134, р/р №26000035137980 в філії "ПРРУ" ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 331564) - 36100,08 грн. пені, 26586,9 грн. інфляційних втрат, 626,87 грн. державного мита та 221,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран

Повний текст рішення суду складено і підписано суддею відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 18.03.2010 р.