Рішення № 8807134, 04.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2010 р. Справа № 5/014-10          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс», с. Побережка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Лука», с. Лука

про стягнення 30315,97 грн.

за участю представників:

позивача:Автуєвич Н.В. –дов. від 28.08.2009р.

відповідача:Бушинський А.В. –дов. від 04.02.2010р. № 27

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Лука»(далі –відповідач) про стягнення 30315,97 грн., з яких 27075,78 грн. основного боргу та 3240,19 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунків зі сплати суборендних платежів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Лука»- суборендар та Селянсько фермерським господарством “Добробут»правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс»- орендарем було укладено договір суборенди земельної ділянки від 10.11.2007р. № 8 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - орендар надає, а відповідач - суборендар приймає у платне строкове володіння і користування земельну ділянку яка знаходиться в с. Побережка Богуславського району Київської області.

У відповідності до п. 3.1 договору суборендар зобов’язався використовувати земельну ділянку за призначенням, забезпечити додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 10.11.2007р. площа суборендованованої земельної ділянки склала 323,279 га.

Орендна плата вноситься суборендарем у вигляді та розмірах 350 грн. в т.ч. ПДВ за 1 га. Орендна плата не може бути меншою 3% нормативно –грошової оцінки вартості земельної ділянки, що передається в оренду, а в разі відсутності такої оцінки –не менше розміру земельного податку (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору суборендар вносить плату в два етапи:

- 1-й до 10.04.2008р. 50%;

- 2-й після збору цукрових буряків, але не пізніше 01.11.2008р.

На виконання умов договору позивач –орендар передав, а відповідач –суборендар прийняв в суборенду земельну ділянку, яка знаходиться на землях в межах с. Побережка Богуславського району Київської області., про що свідчить акт прийому –передачі земельної ділянки від 10.04.2008р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо сплати суборендних платежів за оренду земельної ділянки своєчасно та в повному обсязі не виконав, чим порушив пункт 3.1 договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 27075,78 грн.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 15.06.2009р., згідно якого сальдо на користь позивача складає 27075,78 грн. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку зі сплати суборенд них платежів, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 27075,78 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення основного боргу в розмірі 27075,78 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 4.5 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 01.11.2008р. по 30.04.2009 р. складає 3240,19 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 27075,78 грн. основного боргу та 3240,19 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Лука»(09544, Київська область, Таращанський р-н., с. Лука, вул. Леніна, 84, код ЄДРПОУ 32405473) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс»(09732, Київська обл., Богуславський р-н., с. Побережка, вул. Леніна, 53, код ЄДРПОУ 30024319) 27075 (двадцять сім тисяч сімдесят п’ять) грн. 78 коп. –заборгованості, 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 19 коп. пені, 303 (триста три) грн. 15 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.