Рішення № 8806997, 23.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" березня 2010 р. Справа № 10/025-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/025-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська книжково журнальна фабрика», м. Київ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

смт. Терезине

про стягнення 107379,00 грн.

Представники:

від позивача: Федішин А.С, - довіреність № 5178-10 від 09.01.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська книжково журнальна фабрика»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позвом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з останньої 107379,00 грн., з яких 87770,00 грн. заборгованості, яка утворилась за неналежне виконання відповідачем умов Договору на виготовлення поліграфічної продукції № 0001 від 05.01.2008 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 19609,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі № 10/025-10 та призначено її розгляд на 02.03.2010 р.

В судове засідання 02.03.2010 р. представник позивача не зявився, проте, 01.03.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання № 124-10 від 01.03.2010 р., яким позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника за наявними матеріалами справи та надано документи, витребувані ухвалою суду від 15.02.2010р.

Присутнім в судовому засіданні 02.03.2010 р. відповідачем пояснено суду, що сума заборгованості становить 85770,00 грн., оскільки у травні 2009 р. відповідачем було сплачено 2000,00 грн., проте належних доказів такої оплати відповідачем не надано.

Ухвалою суду від 02.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 23.03.2010 р.

Присутнім в судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача надано суду довідку б/н від 23.03.2010 р., з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 85770,00 грн. Також, позивачем надано суду лист б/н від 23.03.2010 р., яким позивачем підтверджено часткову оплату заборгованості у сумі 2000,00 грн.

Присутнім в судовому засіданні 23.03.2010 р. відповідачем визнано позовні вимоги в суму 85770,00 грн., проте письмового відзиву на позов не надано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір на виготовлення поліграфічної продукції № 0001, відповідно до умов якого виконавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів роботи, а замовник зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити роботу по виготовленню продукції (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, замовник в строк до 3-х банківських днів з моменту підписання договору сплачує виконавцю 100 % вартості продукції.

12.01.2008 р. між сторонами підписаний Додаток до договору, відповідно до якого погоджено специфікацію продукції, її найменування, характеристика та термін виготовлення продукції.

На виконання умов Договору № 0001 від 05.01.2008 р. та специфікації до нього позивач виготовив та передав згідно з видатковою накладною № РН-0000006 від 30.01.2009 р., копія якої наявна в матеріалах справи, відповідачу продукцію у кількості 7000,00 шт. на суму 87770,00 грн.

Також, в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем надано податкову накладну № 8 від 30.01.2009 р., яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість, згідно вищезазначеної видаткової накладної та копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Проте, вартість продукції, отриманої згідно з накладною, на підставі договору, сплачена відповідачем позивачу частково у сумі 2000,00 грн. Вартість продукції у сумі 85770,00 грн. залишилась відповідачем несплаченою, про що також свідчить підписана між сторонами оборотно сальдова відомість за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., відповідно до якої сальдо на користь позивача становить 85770,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з умов Договору на виготовлення поліграфічної продукції № 0001 від 05.01.2008 р., він містить в собі елементи договору про надання послуг та договору підряду.

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача, надано суду довідку б/н від 23.03.2010 р., з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 85770,00 грн. Також, позивачем надано суду лист б/н від 23.03.2010 р., яким останнім підтверджено часткову сплату заборгованості у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідачем частково сплачено суму заборгованості у розмірі 2000,00 грн., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а вимога позивача про стягнення з відповідача 85770,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію відповідає фактичним обставинам справи та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути 19609,00 грн. штрафних санкцій з 09.01.2008 р. по 31.12.2009 р.

За своєю правовою природою штрафні санкції, які позивач просить суд стягнути з відповідача, є пенею, оскільки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення, з урахування облікової ставки НБУ.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 4.2 договору, при несвоєчасній оплаті продукції замовником сплачується штрафна санкція у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 9186,29 грн., яка розрахована з додержанням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 09.01.2008 р. по 08.07.2008 р. від суми заборгованості, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

85770.0009.01.2008 - 29.04.200811210.0000 %0.055 %*5249.31

85770.0030.04.2008 - 08.07.20087012.0000 %0.066 %*3936.98 Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 626, 628, 837 Цивільного кодексу України, ст. 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09133, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська книжково журнальна фабрика»(юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Вишняківська, 7-а, кв. 63; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 38/40; код ЄДРПОУ 34543879) 85770,00 грн. заборгованості та 9186,29 грн. пені, а також судові витрати: 949,56 грн. державного мита та 208,70 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2000,00 грн. заборгованості.

4. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 10422,71 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов