Рішення № 8806971, 25.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" березня 2010 р. Справа № 9/056-10

За позовом Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина

№ 18 МОЗ Україна»

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 1320,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Ворошилов Є.О.(дов. б/н від 28.01.2010 р.)

Від відповідача ОСОБА_1 (паспорт Серія НОМЕР_1 Броварським МВГУ МВС України в Київській області)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна» (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1320,00 грн за договором про користування каналізаційною мережею № 53 (Договір).

Позовну заяву Позивач обґрунтовує тим, що Державне підприємство «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна» на виконання умов договору, виконало свої зобовязання по Договору, забезпечивши технічну можливість користування каналізаційними мережами Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, але Відповідач, станом на день подання позову, за надані послуги не розрахувався.

Ухвалою суду від 09.03.2010р. порушено провадження у справі № 9/056-10 та призначено розгляд справи на 25.03.2010 р., зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 09.03.2010р. явка представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

В судове засідання 25.03.2010 р. представники сторін зявилися, вимоги ухвали суду від 09.03.2010р. виконали, надавши необхідні документи; представник відповідача позовні вимоги визнає та вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2009 р. між Державним підприємством «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна» (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір про користування каналізаційною мережею № 53 (Договір).

Предметом даного договору є забезпечення позивачем технічної можливості користування каналізаційними мережами відповідачем відповідно до наказу Держжитлкомунпослуг України від 01.07.1994 року № 65 (п. 1.1 договору).

Відповідач здійснює оплату позивачу за користування його каналізайними комунікаціями та за ремонт систем каналізаційних мереж, пропорційно оплаті за користування останнім (п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідач розраховується з позивачем за надані послуги по користуванню каналізаційних мереж у пятиденний термін з дня представлення останнім рахунків-фактур (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання однією із сторін письмово і набуває чинності з моменту його підписання.

Сторони прийшли до узгодження ціни за користування каналізаційними мережами позивача в розмірі 600,00 грн. щомісячно (додаток 1 до договору № 53 від 01.03.09 р.)

За ствердженням позивача, він належним чином виконав свої зобовязання та забезпечив технічну можливість користування каналізаційними мережами відповідачем та направив відповідачу рахунки-фактури СФ-000579 від 31.03.09 р. та СФ-000823 від 30.04.09 р., що підтверджується листом претензією від 19.08.09 р. та описом документів.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач повинен був перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача 29.10.09 р.

За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обовязки щодо оплати отриманих послуг у строки, передбачені п. 4.1 Договору, не виконав та отримані роботи не оплатив.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання зявився, позовні вимоги визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 1200,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За безпідставну відмову від оплати наданих послуг відповідач сплачує шраф у розмірі 10 % від несплаченої суми (п. 5.2 договору).

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу штраф за порушення строків оплати наданих послуг на суму 120,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованність та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення штрафу, в звязку з чим штраф підлягає задоволенню в розмірі 120,00 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 225,712, 901 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1) на користь Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна»(04073, м. Київ, Московський проспект, 18, код ЄДРПОУ 32453658) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп., 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. штрафу та судові витрати: державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко