Рішення № 8806920, 12.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" березня 2010 р. Справа № 15/016-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом           Державної екологічної інспекції в Київській області, м.Київ

до                    приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Гореничі

про                     стягнення 5124,19 грн.

за участю представників:

від позивача: Журба С.В. (дов. № 2/01 від 29.01.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі-Позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(далі-Відповідач) про стягнення 5124,19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем ст. ст. 44, 49, 50 Водного кодексу України, оскільки при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПСП «Шевченківське»було встановлено, що відповідачем в період з 04.06.2008р. по 23.11.2009р. здійснювалося видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу. Позивачем нараховано відповідачу 5124,19 грн. збитків за самовільне водокористування. Позивач просить суд стягнути з відповідача на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Гореницької сільської ради 5124,19 грн. збитків заподіяних позивачем державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2010р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання 23.02.2010р. та 12.03.2010р. не з’явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення № 21730333 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі –Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території, відповідно до пункту 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі" (далі - Положення), затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. п. 1, 5, 6, 7, 9 ст. 5 Положення).

23 листопада 2009 року згідно з наданими ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” повноваженнями та на підставі доручення прокуратури Київської області № 07/4-2952 від 23.10.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Бабаєвим Ю,В. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Ярмолою С.В. у присутності директора ПСП «Шевченківське»Винника М.П. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське»вул. Шевченка в с.Лука Києво-Святошинського р-ну Київської області.

За результатами перевірки складено акт від 23 листопада 2009 року, яким встановлено, що водопостачання здійснюється з власної свердловини, паспорт на свердловину та дозвіл на спецводокористування відсутні, водолічильне обладнання відсутнє. З вищевказаної свердловини проводиться централізоване водопостачання села.

Відповідно до довідки № 143 від 23.11.2009р. директора ПСП «Шевченківське»Винника М.П. приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське»за період з 04.06.2008р. по 23.11.2009р. без дозволу на спеціальне водокористування використано 1297 м.куб. підземних вод, з них до 03.06.2008р. 200 м.куб., з 04.06.2008р. по 31.12.2008р. 375 м.куб., з 01.01.2009р. по 24.08.2009р. 424 м.куб., після 25.08.2009р. 298 м.куб.

Згідно з ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з ч.1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок здійснення самовільного водокористування підземних вод приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське», які нараховані з 03.06.2009р. по 24.08.2009р. згідно п. 6. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29.12.2001р., з 25.08.2009р. згідно п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, становить 5124,19 грн.

03.12.2009р. позивач направив на відповідачу претензію № 123 від 01.12.2009р. та розрахунок збитків, проведений державним інспектором з ОНПС Київської області Ярмолою С.В., які отримані відповідачем 04.12.2009р., що підтверджується повідомленням № 06614537 про вручення поштового відправлення. У претензії позивач повідомляє відповідача про те, що відповідач зобов’язаний в місячний термін відшкодувати заподіяні державі збитки у сумі 5124,19 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки завдані державі не відшкодував.

Згідно з п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ч 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Зважаючи на те, що збитки у розмірі 5124,19грн. відповідачем не відшкодовані, відсутність своєї вини у їх заподіянні відповідачем не спростована, вимога позивача про стягнення з відповідача 5124,19грн. збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код 30796166) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Гореницької сільської ради (р/р 31518921700366 в УДК у Київській області, Гореницька с/р, МФО 821018, код платежу 24062100, код 23569671) 5124,19 грн. (п’ять тисяч сто двадцять чотири грн. 19 коп.) збитків.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код 30796166) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 17.03.2010 р.