Рішення № 8806906, 19.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" березня 2010 р. Справа № 20/025-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Україна»

до 1. Відкритого акціонерного товариства «Дніпровське»

2. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровське»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Україна»

2. Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області

про визнання права строкового платного користування земельною ділянкою

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Пальшин Ю.І. - керівник

від відповідача 1 за первісним позовом: Пєсков В.Г. - довіреність від 02.11.2009 р., Теклюк Я.В. - довіреність від 02.11.2009 р.

від відповідача 2 за первісним позовом: не з’явились

від третьої особи за первісним позовом: не з’явились

Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Індіго Україна»(далі –позивач за первісним позовом, відповідач 1 за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 31.12.2003 р., укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією (далі –відповідач 2 за первісним позовом) та Відкритим акціонерним товариством «Дніпровське»(далі –відповідач 1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 62,0463 га, яка складається з сільськогосподарських угідь площею 47,8590 га, земель водного фонду площею 14,1873 га, межує північною стороною з землями Гнідинської сільської ради, східною стороною з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, ВАТ «Дніпровське», з західної сторони - з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, з південної сторони із землями Київського управління експлуатації захисних споруд, що раніше була розташована поза межами населеного пункту с. Гнідин Бориспільського району Київської області, а з 19.02.2004 р. була включена у межі с. Гнідин, та про припинення дій ВАТ «Дніпровське»по оформленню зазначеної ділянки як самостійного об'єкта оренди.

Провадження у даній справі № 20/025-10 було порушено ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2010 р. Одночасно за клопотанням первісного позивача до участі у справі на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі –третя особа, відповідач 2 за зустрічним позовом).

В обґрунтування позовних вимог «Індіго Україна»посилається на те, що 19.02.2004 р. Київською обласною радою було прийнято рішення № 159-12-ХХІV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області», яким частину земельної ділянки площею 62,0463 га, яка складається із сільськогосподарських земель площею 47,8590 га, земель водного фонду площею 14,1873 га, межує північною стороною з землями Гнідинської сільської ради, східною стороною з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, ВАТ «Дніпровське», з західної сторони - з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, з південної сторони із землями Київського управління експлуатації захисних споруд та раніше була розташована поза межами населеного пункту с. Гнідин, було включено у межі с. Гнідин.

Позивач за первісним позовом вважає, що, беручи до уваги той факт, що спірна земельна ділянка є предметом договору оренди земельних ділянок, укладеного 31.12.2003 р. між Бориспільською районною державною адміністрацією та ВАТ «Дніпровське», з моменту зміни меж населеного пункту с. Гнідин Бориспільського району Київської області договір оренди від 31.12.2003 р. в частині передачі в оренду спірної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним. Окрім того, оскільки ВАТ «Дніпровське»здійснює дії по оформленню відповідної частини земельної ділянки як самостійного об'єкта оренди, позивач за первісним позовом просить припинити такі дії відповідача 1 за первісним позовом у судовому порядку.

24.02.2010 р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпровське»подало до господарського суду Київської області зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Україна»про визнання права строкового платного користування спірною земельною ділянкою, оскільки ТОВ «Індіго Україна»своїми діями фактично оспорює право ВАТ «Дніпровське»на оренду спірної земельної ділянки, правомірно набуте останнім у встановленому чинним законодавством порядку на підставі договору оренди від 31.12.2003 р., укладеного ВАТ «Дніпровське»та Бориспільською районною державною адміністрацією.

На думку позивача за зустрічним позовом, включення спірної земельної ділянки у межі села Гнідин не тягне за собою визнання недійсним та/або припинення права ВАТ «Дніпровське»на користування зазначеною вище земельною ділянкою, яке виникло у товариства з моменту державної реєстрації договору оренди від 31.12.2003 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2010 р. зустрічну позовну заяву ВАТ «Дніпровське»було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі № 20/025-10.

01.03.2010 р. до господарського суду Київської області від Гнідинської сільської ради надійшла заява № 1-25-54 від 22.02.2010 р. про розгляд даної справи без участі представника сільської ради.

У судовому засіданні 02.03.2010 р. представниками позивача за зустрічним позовом ВАТ «Дніпровське»було подано суду клопотання про витребування доказів, яке було залишено судом без задоволення.

Також представниками позивача за зустрічним позовом було подано суду клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом Гнідинської сільської ради з підстав невизнання останньою права ВАТ «Дніпровське»на користування спірною земельною ділянкою, яке було задоволено судом. Ухвалою від 12.03.2010 р. на підставі приписів ст. 24 Господарського процесуального кодексу України Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області було залучено до участі у справі в якості відповідача 2 за зустрічним позовом.

Окрім того, у судовому засіданні 02.03.2010 р. представником відповідача 1 за зустрічним позовом подано суду відзив на зустрічну позовну заяву, згідно з яким ТОВ «Індіго Україна»заперечує проти зустрічного позову. Водночас ТОВ «Індіго Україна»як позивач за первісним позовом доповнило підстави первісного позову та просило суд задовольнити первісний позов з огляду на неправомірність складання технічної документації щодо укладення спірного договору замість необхідного проекту відведення і, як наслідок, відсутність висновку державної експертизи землевпорядної документації, її неповноти, відсутність державної реєстрації оспорюваного договору, наявність у договорі оренди земель різних категорій та різного цільового призначення за відсутності погодження договору органами, що уповноважені виконувати функції контролю використання відповідних категорій земель, відсутність у договорі оренди всіх істотних умов, нецільове використання земель.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом свої позовні вимоги підтримували у повному обсязі.

Відповідач 2 за первісним позовом –Бориспільська районна державна адміністрація у судові засідання, про дату та час яких буда повідомлена належно, представників не направляла, відзиву на позов не надала.

Згідно з приписами статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2010 р. за згодою присутніх представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.03.1997р. Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області було прийнято Рішення 7 сесії ХХІІ скликання «Про передачу в колективну власність та постійне користування земельних ділянок відкритому акціонерному товариству «Дніпровське», відповідно до якого останньому було передано у власність 141,9 га та у надано у постійне користування 1920,8 га земель в складі водного фонду –260,9 га земель; лісового фонду - 17,5 га земель; природоохоронного значення - 1642,4 га.

29.05.1997р. Гнідинською сільською радою Бориспільського району Київської області було прийнято Рішення №33/1 «Про надання в постійне користування земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Дніпровське», відповідно до якого останньому було надано у постійне користування 505,7 га земель природоохоронного призначення.

Зазначені вище земельні ділянки знаходилися в адміністративних межах Вороньківської та Гнідинскої сільських рад Бориспільського району Київської області поза межами відповідних населених пунктів - сіл Вороньків та Гнідин.

30.07.1997р. за ВАТ «Дніпровське»на праві постійного користування було закріплено 505,7 га землі в межах Гнідинської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №000155 від 30.07.1997р. Зазначеним Державним актом визначено цільове призначення земельної ділянки –для сільськогосподарського виробництва.

08.08.1997р. за ВАТ «Дніпровське»на праві постійного користування було закріплено 1920,8 га землі в межах Вороньківської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №000156 від 08.08.1997р. Зазначеним актом визначено цільове призначення земельної ділянки –для сільськогосподарського виробництва.

Протягом 1997-2003 років за рахунок земель, що були у постійному користуванні ВАТ «Дніпровське», було здійснено надання земельних ділянок третім особам, внаслідок чого загальна площа ділянок, що знаходилася у постійному користуванні ВАТ «Дніпровське», зменшилася.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до абзацу першого пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Беручи до уваги знаходження спірної земельної ділянки станом на 2003 рік поза межами населеного пункту с.Гнідин Бориспільського району Київської області, що не заперечується іншими учасниками справи, 14.10.2003р. Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, яка діяла в межах компетенції, наданої їй відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, було прийнято Розпорядження №7-46-1880/1 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ВАТ «Дніпровське»для передачі в оренду земельних ділянок ВАТ «Дніпровське»в межах Вороньківської та Гнідинської сільських рад Бориспільського району».

На виконання Розпорядження Бориспільської РДА №7-46-1880/1 від 14.10.2003р. ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», діючи в межах технічних норм та правил, що діяли на той момент відповідно до законодавства України, розробило «Технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Відкритого акціонерного товариства «Дніпровське»по переоформленню права постійного користування земельних ділянок на право їх оренди в межах Гнідинської та Вороньківської сільських рад Бориспільського району Київської області».

29.12.2003р. Бориспільським районним відділом земельних ресурсів було надано висновок «Про наявні обмеження на використання земельних ділянок», в якому серед правових обмежень було зазначено: - «без зміни цільового використання (код 1.1.); - продаж земельних ділянок іноземним громадянам (код 1.2.)».

У розділі «Спеціальні обмеження»висновку було зазначено: «- в охоронних зонах та прибережних смугах річок та водойм забороняються дії, що призводять до порушення екологічних та природоохоронних умов господарювання згідно «Положення про водоохоронні зони малих річок та водоймищ».

29.12.2003р. аналогічний позитивний висновок було зроблено відділом містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації із додатковим обмеженням щодо використання земель в межах ліній електропередач.

31.12.2003р. було надано Висновок державної землевпорядної експертизи Київського обласного головного управління земельних ресурсів, відповідно до якого представлена на державну землевпорядну експертизу технічна документація відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-технічним документам і оцінюється позитивно.

31.12.2003р. Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №887 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ВАТ «Дніпровське»для передачі в оренду земельних ділянок ВАТ «Дніпровське»в межах Вороньківської та Гнідинської сільських рад Бориспільського району»було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ВАТ «Дніпровське»для передачі в оренду земельних ділянок ВАТ «Дніпровське»в межах Вороньківської та Гнідинської сільських рад 2208,50 га у довгострокову оренду строком на 49 років для ведення сільськогосподарського виробництва та зобов’язано ВАТ «Дніпровське»використовувати надані земельні ділянки за цільовим призначенням.

31.12.2003р. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Дніпровське»було укладено договір оренди, відповідно до якого Відкритому акціонерному товариству «Дніпровське»(орендареві) було передано в оренду строком на 49 років земельні ділянки загальною площею 2208,50 гектарів, в тому числі сіножаті –1700,73 га, пасовища - 56,21 га, господарські шляхи і прогони –19,51 га, вкриті лісовою рослинністю - 16,68 га, чагарники - 32,92 га, піски –34,19 га; болота -226,60 га, вкритих водою –121,66 га в адміністративних межах Вороньківської та Гнідинської сільських рад Бориспільського району Київської області з орендною платою 1290,50 грн. за кожний місяць.

Серед наданих за договором оренди земель була земельна ділянка №2 загальною площею 277,29 га, яка була розташована у межах Гнідинської сільської ради Бориспільского району Київської області.

          31.12.2003р. зазначений договір оренди було зареєстровано Бориспільським районним відділом земельних ресурсів за №9.

У період з 2004 по 2007 рік ВАТ «Дніпровське», з ініціативи місцевих органів влади, надавало згоду на вилучення зі свого землекористування частин орендованих земельних ділянок на території Гнідинської та Вороньківської сільських рад. Вилучені земельні ділянки передавалися уповноваженими органами на різних правових підставах третім особам та вибували з фактичного землекористування ВАТ «Дніпровське».

19.02.2004р. Київською обласною радою було прийнято рішення №159-12-ХХIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області»щодо змін меж населеного пункту с.Гнідин, внаслідок чого частина раніше існуючої земельної ділянки № 2 загальною площею 277,29 га, площею 62,0463 га, яка складається з сільськогосподарських земель площею 47,8590 га, земель водного фонду площею 14,1873 га та межує північною стороною з землями Гнідинської сільської ради, східною стороною - з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, ВАТ «Дніпровське», з західної сторони - з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, з південної сторони - із землями Київського управління експлуатації захисних споруд, що раніше була розташована поза межами населеного пункту с.Гнідин, була включена у межі с.Гнідин.

Таким чином, в результаті зміни меж населених пунктів, у ВАТ «Дніпровське»виникло право користування земельною ділянкою площею 62,0463 га, яка в результаті адміністративно-територіальних змін була включена у межі населеного пункту села Гнідин в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, з кадастровим номером 3220882600:04:006:0188 на підставі договору оренди від 31.12.2003р.

23.05.2006р. Гнідинською сільською радою було прийнято рішення №19-2-V «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у користуванні на умовах оренди у ВАТ «Дніпровське»в межах с.Гнідин, Гнідинської сільської ради та внесенню змін до документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ВАТ «Дніпровське»по переоформленню права постійного користування земельних ділянок на право їх оренди», відповідно до якого ВАТ «Дніпровське»було надано відповідний дозвіл на складання технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у користуванні на умовах оренди у ВАТ «Дніпровське»в межах с.Гнідин, Гнідинської сільської ради.

Зазначене рішення стосувалося земельної ділянки площею 62,0463 га, яка внаслідок зміни меж населеного пункту с.Гнідин опинилася в межах населеного пункту с.Гнідин.

06.10.2006р. Гнідинською сільською радою було прийнято рішення №101-5-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, що знаходяться у користуванні на умовах оренди ВАТ «Дніпровське» в с.Гнідин в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», яким була затверджена відповідна технічна документація.

17.01.2007р. Гнідинською сільською радою було прийнято рішення №169-8-V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ВАТ «Дніпровське», наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах с.Гнідин Гнідинської сільської ради», яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 62,0463 га.

03.04.2009р. Гнідинською сільською радою було прийнято рішення №602-32-V «Про розгляд протесту Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області на рішення Гнідинської сільської ради №101-5-V від 06.10.06», відповідно до якого рішення №101-5-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, що знаходяться у користуванні на умовах оренди ВАТ «Дніпровське»в с.Гнідин в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»було скасовано.

13.01.2010р. ТОВ «Індіго Україна»звернулося до Гнідинської сільської ради з клопотанням про надання йому в оренду земельної ділянки площею 62,0463 га, натомість 20.01.2010р. Гнідинська сільська рада листом №1-25-11 відмовила ТОВ «Індіго Україна»у наданні в оренду зазначеної земельної ділянки з огляду на діючий договір оренди, укладений 31.12.2003р. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Дніпровське».

З огляду на це ТОВ «Індіго Україна»звернулося до суду з первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову у повному обсязі та про наявність підстав для задоволення зустрічного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

31.12.2003р. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Дніпровське»було укладено згадуваний вище договір оренди, відповідно до якого товариству (орендареві) передано у оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельні ділянки загальною площею 2208,50 гектарів, в тому числі сіножаті –1700,73 га, пасовища -56,21 га, господарські шляхи і прогони –19,51 га, вкриті лісовою рослинністю -16,68 га, чагарники - 32,92 га, піски –34,19 га, болота - 226,60 га, вкритих водою –121,66 га в адміністративних межах Вороньківської та Гнідинської сільських рад Бориспільського району Київської області з орендною платою 1290,50 грн. за кожний місяць. Зміст зазначеного договору відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», який пов’язує укладання та набрання чинності договором з узгодженням істотних умов договору та його державною реєстрацією.

Як свідчить зміст договору, в ньому сторонами узгоджено всі необхідні істотні умови відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства: об'єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки (пункт 1.1. договору); строк дії договору оренди (пункт 2.2.); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (пункти 2.3.); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду (пункт 2.1.); умови збереження стану об'єкта оренди (пункти 2.5., 3.2.); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (пункт 1.1.); умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (пункти 2.5., 2.6.); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини (пункт 2.8.); відповідальність сторін (розділ 5).

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача за первісним позовом щодо недосягнення сторонами договору оренди землі згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі»державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок; забезпечення державної реєстрації договорів оренди покладається на районні відділи земельних ресурсів.

Як вбачається з договору оренди, його було зареєстровано у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів 31.12.2003р. за №9, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок. Така державна реєстрація була здійснена відповідно до діючого на момент реєстрації законодавства України, і, відповідно, з її моменту між сторонами виникли відносини оренди землі на підставі безпосередньо договору оренди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ВАТ «Дніпровське»на підставі договору оренди від 31.12.2003 р., який було належним чином зареєстровано Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 31.12.2003р. за №9, став законним орендарем земельних ділянок загальною площею 2208,50 гектарів, в тому числі сіножаті –1700,73 га, пасовища - 56,21 га; господарські шляхи і прогони –19,51 га, вкриті лісовою рослинністю -16,68 га, чагарники - 32,92 га, піски –34,19 га; болота - 226,60 га, вкритих водою –121,66 га з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частиною 3 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Таким чином, факт державної реєстрації договору оренди, проведеної у встановленому законом порядку, також додатково підтверджує наявність у ньому всіх передбачених законом істотних умов.

З приводу складу земельних ділянок, передача яких в оренду є предметом договору оренди, та нецільового використання земель слід зазначити наступне.

Як зазначалося вище, 30.07.1997р. за ВАТ «Дніпровське»на праві постійного користування було закріплено 505,7 га в межах Гнідинської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №000155 від 30.07.1997р. Зазначеним актом визначено цільове призначення земель –для сільськогосподарського виробництва.

Як видно із Державного акта на право постійного користування землею I-КВ № 000156 від 08.08.1997 р., рішенням 7 сесії ХХІІ скликання від 28.03.1997 р. Вороньківська сільська ради Бориспільського району Київської області надала ВАТ «Дніпровське»у постійне користування 1920,8 га землі так само для сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 1.1 договору оренди від 31.12.2003 р. встановлено, що орендареві передаються земельні ділянки загальною площею 2208,50 гектарів, в тому числі сіножаті –1700,73 га, пасовища - 56,21 га, господарські шляхи і прогони –19,51 га, вкриті лісовою рослинністю - 16,68 га, чагарники - 32,92 га, піски –34,19 га, болота - 226,60 га, вкритих водою –121,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 договору), частина з яких є землями, що раніше були закріплені за ВАТ «Дніпровське»на підставі Державних актів на право постійного користування землею серій І-КВ №000155 від 30.07.1997р. та І-КВ №000156 від 08.08.1997р.

Слід зазначити, що стаття 22 Земельного кодексу України, встановлюючи склад земель сільськогосподарського призначення визначає, що до таких земель можуть відноситися як угіддя, що безпосередньо використовуються у сільськогосподарському виробництві: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), так і землі, що безпосередньо не використовуються у сільськогосподарскому виробництві: несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відносячи до земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарські угіддя, стаття 22 ЗК України не встановлює виключний перелік таких угідь, що дає право зацікавленим особам отримати у складі земель сільського господарського призначення угіддя, що хоча й не можуть бути безпосередньо використані для товарного сільського господарського виробництва, натомість безпосередньо пов’язані із угіддями, що використовуються для сільськогосподарського товарного виробництва.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у даному випадку наявність у складі переданих земель вкритих водою земель, які при цьому безпосередньо пов’язані із угіддями, на яких провадиться товарне сільськогосподарське виробництво, не перешкоджає передачі таких земель в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва. Тим більше, що при виготовленні технічної документації, як із неї випливає, було здійснено відповідні польові роботи, які підтвердили можливість використання земель для товарного сільськогосподарського виробництва. Також, беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку й про необґрунтованість доводів первісного позивача щодо нецільового використання позивачем за зустрічним позовом виділених йому земельних ділянок. Так само, знаходження у складі 2208,50 га первісно переданих в оренду земель 16,68 га земель, вкритих лісовою рослинністю, також не впливає на дійсність договору та не вимагає додаткового погодження умов їх оренди.

Відносно знаходження земельних ділянок у межах різних адміністративно-територіальних одиниць як підстави для визнання договору недійсним слід зазначити наступне.

Пунктом 1.9. Інструкції Держкомзему від 04.05.1999 № 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі»встановлено, що при розташуванні земельної ділянки, що надається в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Договір оренди земельних ділянок від 31.12.2003р. регулює відносини оренди земельних ділянок, що розташовані на території різних адміністративно-територіальних одиниць, які на момент укладення оспорюваного договору знаходились поза межами населених пунктів. Відповідно, сторонами за договором є ВАТ «Дніпровське»(орендар) та Бориспільська районна державна адміністрація (орендодавець), на яку чинним законодавством покладено розпорядження такими землями.

Частиною 2 статті 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлення будь-яких обмежень Інструкцією Держкомзему щодо змісту договорів оренди в частині зобов’язання учасників господарських відносин укладати договори в залежності від знаходження земельної ділянки на території окремої адміністративно-територіальної одиниці не передбачено ані діючим Земельним кодексом України, ані Законом України «Про оренду землі».

Щодо складання технічної документації замість проекту землеустрою суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 124 ЗК України в редакції, що діяла станом на дату укладання спірного договору оренди, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Як встановлено судом, і при укладанні договору оренди у 2003 році і в процедурі упорядкування земельної ділянки у 2006 році дії Бориспільської районної державної адміністрації та ВАТ «Дніпровськ廴рунтувалися на необхідності виготовлення відповідної технічної документації.

На думку первісного позивача, в обох випадках потрібне було виготовлення проектів землеустрою на підставі частини 3 статті 124 ЗК України, враховуючи, що відповідно до статей 55, 56 Закону України «Про землеустрій»технічна документація розробляється після виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та винесення меж земельної ділянки в натурі.

Частина 3 статті 124 ЗК України дійсно встановлює необхідність розробки проекту відведення, однак, лише у випадках зміни цільового призначення земель та передачі земельних ділянок із земель запасу під забудову.

Проте в даному випадку цільове призначення земельних ділянок не змінювалося протягом всього періоду користування земельними ділянками, що виключає необхідність розробки проекту відведення на підставі статті 124 ЗК України. Посилання ж первісного позивача на статті 55, 56 Закону України «Про землеустрій»є необґрунтованим з огляду на те, що стаття 55 Закону регулює інший різновид суспільних відносин, а саме - процедуру встановлення меж земельної ділянки в натурі, а стаття 56 Закону України «Про землеустрій»не пов’язує виготовлення технічної документації з виготовленням та затвердженням проекту.

Окрім того, відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

На підставі викладеного суд вважає необґрунтованими посилання позивача за первісним позовом на зміну меж населеного пункту с. Гнідин і, відповідно, включення спірної земельної ділянки у межі с. Гнідин як підставу недійсності договору, оскільки ані чинне законодавство, ані законодавство України, що діяло на момент зміни адміністративно-територіальних меж с. Гнідин, не пов’язують припинення або недійсність відносин оренди землі зі зміною меж населеного пункту та/або включенням у межі населеного пункту земельних ділянок, які раніше знаходилися поза межами такого населеного пункту.

Стосовно змісту технічної документації щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки ВАТ «Дніпровське»слід зазначити, що відповідно до статті 62 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам.

Матеріали справи містять відповідні висновки державної експертизи землевпорядної документації стосовно відповідної технічної документації. При цьому Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»встановлює презумпцію законності відповідних висновків державної експертизи землевпорядної документації, яка може бути спростована виключно у порядку статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації». Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»встановлено, що замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Тобто чинним законодавством встановлено особливий позасудовий порядок спростування відповідних висновків державної експертизи землевпорядної документації. Беручи до уваги відсутність доказів спростування висновків державної експертизи землевпорядної документації, суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість.

Відносно вимоги первісного позивача припинити дії ВАТ «Дніпровське»по оформленню зазначеної земельної ділянки як самостійного об’єкта оренди, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої вимоги з огляду на відсутність у діях відповідачів за первісним позовом ознак порушення прав позивача.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає правомірним та обґрунтованим відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити повністю зустрічний позов.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Дніпровське»(08352, Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Українська, 104, код ЄДРПОУ 05431294) право строкового платного володіння і користування (право оренди) для сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою, що розташована в межах села Гнідин Бориспільського району Київської області площею 62,0463 га, яка складається із сільськогосподарських земель площею 47,8590 га, земель водного фонду площею 14,1873 га та межує північною стороною з землями Гнідинської сільської ради, східною стороною з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, ВАТ «Дніпровське», західною стороною з землями Київського управління експлуатації захисних споруд, південною стороною із землями Київського управління експлуатації захисних споруд і яка перебуває в оренді ВАТ «Дніпровське»на підставі договору оренди від 31.12.2003 р., укладеного між ВАТ «Дніпровське»та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та зареєстрованого 31.12.2003 р. Бориспільським районним відділом земельних ресурсів за № 9.

Суддя                                                             В.М.Бабкіна

Дата підписання рішення –29.03.2010 р.