Рішення № 8806877, 18.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" березня 2010 р. Справа № 22/021-10          

За позовом відкритого акціонерного товариства «Віта», Київська обл., м. Біла Церква

до відкритого акціонерного товариства «Росава», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 5480,74 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники :

від позивача: Кононова Н.Ф., довіреність № 88 від 22 лютого 2010 року,

від відповідача: Декало Л.І., довіреність № 05-03 від 01 січня 2010 року.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство «Віта»(далі - Позивач) до відкритого акціонерного товариства «Росава»(далі - Відповідач) про стягнення 5480,74 грн., що складає 4920,04 грн. основного боргу; 20700,75 грн. пені; 377,85 грн. 59,85 грн. –3% річних та 123,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов Договору на поставку молока та молочних продуктів, морозива № 53/0000983 від 20 лютого 2008 року (далі –Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2010 року порушено провадження у справі № 22/021-10 та призначено її до розгляду на 02 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 березня 2010 року розгляд справи відкладено на 18 березня 2010 року у зв’язку з неявкою Відповідача.

В судовому засіданні 18 березня 2010 року представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 18 березня 2010 року, згідно якої зменшує позовні вимоги та заявляє до стягнення з Відповідача 4920,04 грн. основного боргу.

Представник Відповідача у судовому засіданні 18 березня 2010 року подав відзив на позовну заяву №112 від 16 березня 2010 року, в якій зазначає, що станом на 01 березня 2010 року, згідно бухгалтерського обліку відкритого акціонерного товариства «Росава», за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем в розмірі 4920,04 грн.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір на поставку молока та молочних продуктів, морозива № 53/0000983 від 20 лютого 2008 року (далі - Договір), згідно умов якого Продавець (Позивач) зобов’язався поставляти Покупцю (Відповідачу) товар в об’ємі та асортименті, погодженому сторонами, а Відповідач –забезпечити своєчасну оплату товару згідно умов даного договору (підпункт “а” пункту 2.1., підпункт “б” пункту 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.4. Договору поставка продукції оформлюється товарно-транспортними накладними, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Відповідач, відповідно до пункту 5.1. Договору, здійснює оплату продукції за ціною згідно прас-листа, що діє на момент отримання продукції, та вказується у накладних з урахуванням ПДВ та вважаються погодженими.

Відповідач проводить розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, або внесенням їх готівкою в касу Позивача; порядок оплати - передплата (пункт 5.2. Договору).

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу продукцію, на загальну суму 6349,68 грн., що підтверджується належним чином оформленими накладними № ві-0034773 від 10 липня 2009 року, № ві-0035004 від 11 липня 2009 року, № ві-0035307 від 13 липня 2009 року, № ві-0035549 від 14 липня 2009 року та відповідною довіреністю № 208 від 01 липня 2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач своїх договірних зобов’язань в частині оплати продукції своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 4920,04 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звертався до Відповідача з листом б/н від 25 серпня 2009 року та претензією №453 від 18 вересня 2009 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 4920,04 грн., які останнім залишилися без відповіді та без задоволення.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4920,04 грн., що визнано Відповідачем у відзиві на позовну заяву № 112 від 16 березня 2010 року та про що також свідчить акт зведення взаєморозрахунків клієнта ВАТ «Росава»з 01 червня 2009 року по 24 липня 2009 року.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 4920,04 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91, код 00152269) на користь відкритого акціонерного товариства «Віта» (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Терезине, вул. Першотравнева, буд. 2, код 00445794) 4920,04 грн. (чотири тисячі дев’ятсот двадцять гривень чотири копійки) основного боргу; 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 25 березня 2010 року.