Рішення № 8806711, 19.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" березня 2010 р. Справа № 14/017-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Резнікова В. О. (довіреність б/н від 11.02.2009 р.);

від відповідача: Марченко Г. В. (довіреність № 1.4-245 від 16.02.2009 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”, м. Бориспіль

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру „Київцентраеро”, м. Бориспіль

про стягнення 19142, 16 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру „Київцентраеро” Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення 19142, 16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за надані позивачем послуги згідно договору про надання послуг, підтвердженням укладення якого є двостороннє листування підприємств.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/017-10 за позовом ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” до Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру „Київцентраеро” Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення 19142, 16 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 26.02.2010 р.

26.02.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.03.2010 р.

19.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, заперечення проти позову на позовну заяву, у яких зазначив, що він не заперечує факт надання послуг позивачем, однак заперечує вартість таких послуг і вважає її необґрунтованою, у зв’язку із чим просить суд зобов’язати позивача обґрунтувати суму позову та надати калькуляцію витрат на послуги.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 1.4-1308 від 09.07.2009 р., яким просив вишукати можливість виділити техніку для покосу трави (20 га), з послідуючим її тюкуванням, на об’єктах РСП „Київцентраеро”.

На виконання домовленості, досягнутої сторонами згідно листа № 1.4-1308 від 09.07.2009 р., позивачем у липні 2009 р. було надано послуги, а саме використання трактора МТЗ-82.1 для покосу трави 25-30.07.2009 р., на загальну суму 19142, 16 грн., що підтверджується актом від 31.07.2009 р. приймання-здачі виконаних послуг згідно з листом № 1.4-1308 від 09.07.2009 р., рахунком-фактурою № 11/40 від 31.07.2009 р., дорожніми листами спеціального автомобіля і талонами до них, наявними у матеріалах справи.

05.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 14.1-37-341 від 03.11.2009 р., яким просив останнього погасити заборгованість за надані послуги згідно листа № 1.4-1308 від 09.07.2009 р.

На вказаний лист відповідач листом № 1.4-2179 від 11.11.2009 р. надав позивачу відповідь, у якій зазначив, що для сплати рахунків за надані позивачем послуги на суму 19142, 16 грн. необхідним є надання калькуляції витрат на ці послуги.

04.12.2009 р. позивач на лист № 1.4-2179 від 11.11.2009 р. відповідача надав останньому відповідь листом № 14.1-37-443 від 02.12.2009 р., у якому зазначив, що всі необхідні документи, що підтверджують факт надання послуг та їх вартість, були надані відповідачу у липні 2009 р. після надання послуг.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Отже, суд дійшов висновку, що у липні 2009 р. між сторонами виникли договірні відносини і зобов’язання, предметом яких було надання послуг, що підтверджується відповідним листуванням сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір про надання послуг у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, обов’язок відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг виник після закінчення семиденного строку від дня пред’явлення вимоги, в даному випадку пред’явлення 05.11.2009 р. листа № 14.1-37-341 від 03.11.2009 р., а саме з 13.11.2009 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 19142, 16 грн., що підтверджується вищевказаними актом від 31.07.2009 р. приймання-здачі виконаних послуг згідно з листом № 1.4-1308 від 09.07.2009 р., рахунком-фактурою № 11/40 від 31.07.2009 р., дорожніми листами спеціального автомобіля і талонами до них, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 19142, 16 грн. за договором надання послуг відповідно до акту від 31.07.2009 р. приймання-здачі виконаних послуг згідно з листом № 1.4-1308 від 09.07.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код 19477064) в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру „Київцентраеро” (ідентифікаційний код 13738233) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (ідентифікаційний код 20572069) 19142 (дев’ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 16 (шістнадцять) коп. заборгованості та судові витрати 191 (сто дев’яносто одна) грн. 42 (сорок дві) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

25 березня 2010 р.