Рішення № 88060450, 06.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року справа № 580/3474/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаської міської ради (далі – міська рада, відповідач), в якому просить:

- визнати бездіяльність Черкаської міської ради щодо не розгляду на її пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 “Про затвердження проекту землеустрою “Щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 7110139700:02:020:0672)” та надання вказаної земельної ділянки у власність”, неприйняття останнім по ній кінцевого рішення у встановлений законом строк та спосіб – протиправною;

- зобов`язати Черкаську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2018 року “Про затвердження проекту землеустрою “Щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 7110136700:02:020:0672)” та надання вказаної земельної ділянки у власність” у відповідності до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України;

- стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі сто сорок три гривні;

- стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що 03 травня 2018 року до Черкаської міської ради через управління надання адміністративних послуг Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради за вихідним номером № 30920-з було подано заяву з відповідними додатками до неї про затвердження проекту землеустрою “Щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та надання вказаної земельної ділянки у власність.

З 03.05.2018 по даний час Черкаською міською радою з даного питання не прийнято жодного із рішень, які передбачені частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Таку бездіяльність Черкаської міської ради позивач вважає протиправною та такою, що порушує права позивача як громадянина України.

Також позивач стверджує, що безпідставне затягування розгляду заяви позивача в понад 16 місяців завдали останньому моральної шкоди, загальна сума якої становить 24990 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки.

18 листопада 2019 року позивач подав до суду клопотання на усунення з додатками.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18 грудня 2019 року представник Черкаської міської ради подав до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та відзив на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач 03.05.2018 звернувся із заявою № 30920-3 до Черкаської міської ради щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки комунальної власності у власність, користувача.

Дана заява позивача була розглянута та управлінням земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради було підготовлено проект рішення №2766-8-з “Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 . Грибній громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)”.

Відповідач наголошує, що позивач, звертаючись до суду із адміністративним позов пропустив шестимісячний строк звернення до суду, а тому Черкаська міська рада просить застосувати до адміністративного позову ОСОБА_1 позовну давність в зв`язку з пропущенням ним строку подачі адміністративного позову.

Також, відповідач зазначив, що позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 24990,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставини і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, так як, позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.

Окрім того, відповідач зазначив, що матеріальні витрати, які просить стягнути на свою користь ОСОБА_1 , не підтверджені жодними доказами.

24 грудня 2019 року позивач подав до суду заяву з додатками та відповідь на відзив, в якій зазначив, що Черкаською міською радою порушені норми частини 9 статті 118 Земельного кодексу України та пункту 14 статті12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що виражено у бездіяльності щодо розгляду заяви позивача із землеустрою та надання переваги іншим особам, та такі дії є протиправними.

Також, позивач зазначив, що у відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справах “Півень проти України” і “Жовнер проти України” від 29.06.2004 моральна шкода може також полягати у глибокому почутті несправедливості, яке викликане тим, що протягом досить тривалого часу всупереч остаточному і такому, що дає право на примусове виконання, судовому рішенню, потерпілий не отримав захисту своїх прав, а оскільки бездіяльність відповідача продовжується із 2015 року, то позивач має право на моральне відшкодування.

26 грудня 2019 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2020.

15 січня 2020 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву підготовчому засіданні до 23.01.2020.

23 січня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/3474/19 на тридцять днів, а усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання оголошено перерву підготовчому провадженні до 03.02.2020.

29 січня 2020 року представник відповідача подав до суду заяву з додатками.

30 січня 2020 року подав до суду супровідним листом клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

03 лютого 2020 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

03 лютого 2020 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.02.2020.

03 лютого 2020 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, а також документ, що підтверджує її отримання та заяву про розгляд справи № 580/3474/19 без його участі.

06 лютого 2020 року представник відповідача подав до суду клопотання, в якому зазначив, що не заперечує про розгляд справи у письмовому провадженні.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 03.02.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті і вирішено розглядати справу у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 03.05.2018 позивач подав до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради заяву, в якій просив затвердити документацію із землеустрою та надати земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим № 7110139700:02:020:0672. До заяви до дані документи, які зазначені в описі додатків на звороті.

Станом на момент подачі вказаного адміністративного позову Черкаською міською радою вказана заява позивача не розглянута та не прийнято жодного рішення, яке передбачене частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Вважаючи таку бездіяльність Черкаської міської ради протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно із пунктом “д” частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить організація землеустрою.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 25 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Як свідчать матеріали справи, заява позивача про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим № 7110139700:02:020:0672 подана 03 травня 2018 року.

Отже, Черкаська міська рада мала б розглянути вказану заяву ОСОБА_1 на пленарному засіданні сесії та прийняти рішення за результатом її розгляду. 07 червня 2018 року та 04 червня 2019 року Черкаська міська рада виносила на пленарне засідання питання про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 . Грибній громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО), разом з тим жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача прийняте не було і така бездіяльність відповідача є протиправною.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, поняття “збитки” передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Суд зазначає, що витрачені кошти на загальну суму 143,00 грн з метою підготування позову ОСОБА_2 не є завданим збитком у результаті порушення цивільного права позивача, а отже і не може вважатися збитками у розумінні статті 22 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди має бути з`ясована наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи, що матеріали адміністративної справи не містять доказів, які свідчили б про душевні страждання позивача та підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, то відповідно вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 5 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, а відповідач також не надав суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 “Про затвердження проекту землеустрою “Щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 7110139700:02:020:0672)” та надання вказаної земельної ділянки у власність”.

Зобов`язати Черкаську міську раду на найближчій сесії, після набрання рішення суду законної сили, розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2018 “Про затвердження проекту землеустрою “Щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 7110139700:02:020:0672)” та надання вказаної земельної ділянки у власність” та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – Черкаська міська рада (18002, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 06.03.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк