Ухвала суду № 88039156, 20.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/641/20

Провадження №1-кс/523/698/20

УХВАЛА

про повернення клопотання про арешт майна

20 лютого 2020 року

Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шурупов В.В., отримавши внесене у кримінальному провадженні №42019162040000086 від 18.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Хмарук В.Є. від 14.02.2020 року про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

18.02.2020 року до Суворовського районного суду м.Одеси від слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Хмарук В.Є. надійшло погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Дрей І.Ю. клопотання про арешт майна, за яким невстановлена особа в невідомий час самовільно зайняла земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014, загальною площею 0,49 га, розташованої на прибережній полосі парку «Лузанівка» за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 172, шляхом реєстрації права приватної власності.

Як слідує з клопотання, за заявою ОСОБА_1 , СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області розпочате кримінальне провадження №42019162040000086 від 18.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а у внесеному клопотанні слідчий Хмарук В.Є. просить слідчого суддю накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,49 га, за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога 172-В, зареєстровану за ТОВ «ЕЛІТ ЛЕНД АПАРТ», шляхом заборони розпорядження та відчуження власником та іншими особами, та в обґрунтування означеного клопотання слідчий посилається на те, що існує ризик відчуження майна та станом на теперішній час існує реальна загроза перепродажу зазначеного нерухомого майна третім особам, які не освідомленні про вищевказані обставини.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.

В силу ч.ч.1, 5 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу встановлено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Між тим, за ст.132 цього Кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя у контексті ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

Статтями 276, 277 КПК України регламентовано, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, а письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Згідно зі ст.171 наведеного Кодексу, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, наряду з іншим, повинні бути зазначені підстави і мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право на власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За ч.3 ст.172 означеного Кодексу, слідчий суддя чи суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків – після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Попри те, у внесеному клопотанні всупереч приписам ч.2 ст.171 КПК України не викладено відповідного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно та значення цього майна для потреб кримінального провадження у конкретному випадку, а пропонуючи у клопотанні накласти арешт на майно, яке є речовим доказом, сторона обвинувачення взагалі не надала в розпорядження суду жодного документу в розумінні ст.ст.98-100, 104, 110 цього Кодексу, на підтвердження визнання такого майна речовим доказом, його огляду з докладним описом та фотофіксацією.

Разом із тим, матеріали клопотання в порушення ч.3 ст.132 КПК України взагалі не містять відомостей щодо існування обґрунтованої підозри про вчинення відповідною особою кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування у конкретному випадку такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а матеріали означеного клопотання не містять відомостей щодо повідомлення в порядку ст.276 цього ж Кодексу відповідній особі про підозру у вчиненні злочину в даному кримінальному провадженні.

Крім того, слід зауважити на тому, що за ухвалою слідчого судді від 15.01.2020 року в межах досудового розслідування кримінального провадження №42019162040000086 дозвіл на проведення санкціонованого огляду земельної ділянки, кадастровий номер 5110137600:28:001:0014, реєстраційний номер 1659334451101, площею 0,49 га, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 172-В, що зареєстровано за ТОВ «Еліт Ленд Апарт» (код ЄДРПОУ 42530324) надано лише слідчому СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Хмаруку В.Є. та/або прокурору Одеської місцевої прокуратури №4 Дрей І.Ю., а відтак проведення огляду означеної земельної ділянки слідчим цього ВП Тендіт С.І. уявляє порушення приписів ст.ст.236, 237 КПК України та виходить за межі наданого за ухвалою слідчого судді дозволу на такий огляд саме відповідним особам.

Наведені обставини у контексті неодноразово застосованої Європейським Судом з прав людини концепції «плодів отруєного дерева» (зокрема, рішення ЄСПЛ від 20.04.2015 року у справі «Яременко проти України»), перешкоджають слідчому судді, як особі, уповноваженій законом на здійснення судового контролю у кримінальному провадженні, пересвідчитися у дотриманні органом досудового розслідування перелічених вище положень кримінального процесуального закону, а додані до внесеного клопотання відповідні матеріали в межах його розгляду неможливо визнати такими, що відповідають вимогам належності й допустимості доказів у кримінальному провадженні.

Між тим, пропонуючи слідчому судді накласти арешт на наведене у клопотанні майно, із забороною відчуження та розпорядження цієї земельною ділянкою, слідчим ОСОБА_2 належним чином не наведено обставин у контексті ч.11 ст.170 КПК України, які підтверджують, що їх незастосування призведене до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування або передачі майна.

Окремо звертає увагу те, що всупереч вимогам розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в органах Національної поліції», затвердженої наказом Голови Національної поліції України №414 від 20.05.2016 року, матеріали означеного клопотання не непрошиті, не містять опису, супровідного листа на матеріали клопотання та реєстраційного номеру вихідної кореспонденції, що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у дотриманні встановленого порядку надання таких матеріалів до суду.

Аналогічні висновки містяться в Розділі 1 та у п.п.6, 9 Розділу 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, затвердженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.

Оскільки з наданих до суду клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду слідчим СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Хмарук В.Є. і погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Дрей І.Ю. клопотання про арешт майна є необґрунтованим й безпідставним, зміст якого до того ж не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України, внаслідок чого та у контексті ст.ст.132, 172 цього ж Кодексу слідчий суддя доходить висновку про повернення клопотання до вказаної прокуратури для усунення недоліків, зі встановленням строку для їх усунення протягом 72-х годин з часу отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.2-3, 8-9, 13, 26, 132, 167, 170-172, 233, 237, 277-278, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Хмарук В.Є. від 14.02.2020 року, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Дрей І.Ю. та подане у кримінальному провадженні №42019162040000086 від 18.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про арешт майна, – повернути вказаному прокурору.

Надати Одеській місцевій прокуратурі №4 строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали, - протягом 72-х годин з часу отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: В.В.Шурупов