Ухвала суду № 88036505, 25.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/19472/19

Провадження № 1-кс/638/252/20

25.02.2020 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Юрченко Д.С.

За участю прокурора Арсені О.В.

Особи, у володінні якої знаходиться майно: ОСОБА_1 .

Захисника Мосенцевої О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Чередніченко І.Ю. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220480003927 від 02.10.2019р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся слідчий СВ Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Чередніченко І.Ю. з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 02.10.2019 року до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява гр. ОСОБА_2 , який є співзасновником ТОВ «Агрохімсоюз». Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 пояснив, що 01.09.2019 року до нього звернулась головний бухгалтер вказаного підприемства ОСОБА_3 , яка повідомила, що в ході обговорення робочих питань з ОСОБА_4 , з яким у підприемства укладений договір про надання посередницьких послуг, останній, переслав їй електронною поштою накладну на товар, який отримав від підприємства на реалізацію, але в якості постачальника товару у вказаному документі був зазначений не ТОВ «Агрохімсоюз», а ФОП ОСОБА_1 , в свою чергу покупцем товару зазначений ОСОБА_5 . Також в накладній зазначено, що постачальник товар відвантажив, а покупець отримав. Натомість, грошові кошти на розрахунковий рахунок підприємства за вказаний товар не надходили. Через вказані події ОСОБА_3 , вирішила провести інвентаризацію, під час якої було виявлено недостачу ТМЦ на загальну суму 759 289, 03 грн.

Вищевказаний факт розтрати ТМЦ підтверджується висновком спеціаліста - бухгалтера ОСОБА_6 , що був залучений під час досудового розслідування для встановлення зазначених збитків та згідно його висновку від 18.11.2019 матеріально-відповідальними особами ТОВ «Агрохімсоюз» підприємству було завдано збитків на суму 759 289,03 грн. Весь відсутній товар був переданий ОСОБА_7 для подалышої реалізації, грошові кошти за товар отримані підприємством не були, а ОСОБА_7 не надав зрозумілих поясненъ з того приводу, чому отриманий ним товар був реалізований від імені ФОП ОСОБА_1 , а не від ТОВ «Агрохімсоюз» і чому за нього не були отримані грошові кошти.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , пояснив, що він працює на посаді начальника складського господарства в ТОВ «Агрохімсоюз». В період часу з 2017 по серпень 2019 за вказівкою керівника вказаного підприемства ОСОБА_1 , він здійснював відвантаження ТМЦ ОСОБА_7 , який являється зятем ОСОБА_1 , для подальшої реалізації.

Таким чином у органу досудового розслідування виникли підстави вважати, що ОСОБА_7 разом з ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволоділи майном підприємства.

В ході досудового розслідування, було встановлено, що ОСОБА_1 є керівником підприемства С(Ф)Г «Івот», куди була відправлена частина привласнених товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Агрохімсоюз». Складські приміщення, де зберігаються зазначені ТМЦ розташовані за адресою: Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, провулок Куліша Пантелеймона, 8, Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, провулок Куліша Пантелеймона, 8 - К та Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, провулок Куліша Пантелеймона, 8-1. Офіс вказаного підприемства розташований за адресою: Сумська область, м. Шостка, вулиця Депутатська, 6.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 187803297, за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 6, розташоване приміщення належне: ПП «Енергопром - шостка», ОСОБА_9 , ПП «Філін - 2008». Під час огляду вказаної будівлі було встановлено, що офіс С(Ф)Г «Івот» розташований на 1 поверсі, слідчі дії планується проводит тільки за фактичним місцем знаходження офісу.

Так 26.12.2019року в період часу з 10 год. 30 хв. до І6 год.00 хв. на підставі ухвали Дзежинського районного суду м. Харкова № 638/19472/19 від 18 грудня 2019року слідчим Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліціі Шендриком М.М. було проведено обшук приміщення за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 6.

Згідно протоколу обшуку та опису до вказаного протоколу у приміщенні було вилучено:

Звіти СФГ «ІВОТ» 2017року, виписки кореспонденції СФГ «Івот», звіти СФГ «Івот» за грудень 2017року та січень-грудень 2019року, скорозшивач паперовий, скорозшивач переповий із надписом «інформація про землю», скорозшивач паперовий із надписом «Продукція склад СФГ «Івот», скорозшивач паперовий з надписом «Соняшник 2017», скорозшивач чорного кольору з надписом «СФГ Івот», скорозшивач паперовий із надписом «Карткові реквізити орендарів», договори на оренду землі, паперова папка з написом «вихідна Івот», копія договору №01/10-19, папка з написом «Звіти Івот 2018-2019рік», цивільно-правові договори, скорозшивач червоний з надписом ОСОБА_1 , скорозшивач з надписом «Реалізація інше 2019», скорозшивач паперовий з надписом «Склад 2017», товарний кредит СФГ «Івот 2019 відшкодування», договори поставки, договори з фізичними особами підприємцями, звіт про посів с\г продукції, паперовий скорозшивач з надписом СФГ «Івот», паперовий скорозшивач з надписом СФГ «Івот», скорозшивач з надписом «соняшник 2019», папки з написом «кукурудза 2019», паперова папка з написом « пшениця 2019», папка з документами «овощи 2019», паперова папка з написами договори «СФГ «Івот 2019».

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направлені на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив суд його задовольнити.

Особа, у володінні якої знаходиться майно та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положення абзацу першого частини третьої ст.170 КПК України, які в контексті співвідношення з положеннями ст.98 КПК України, як критеріями для визначення речей чи документів речовими доказами, встановлює, що окрім віднесення певного предмету до речового доказу, він обов`язково має відповідати критеріям, визначеним в ч.3 ст.170 КПК України, тобто має бути предметом матеріального світу, який перебуває у власності суб`єкта права та відповідати вимогам ст.190 ЦК України.

Речі в правовому розумінні відрізняються від інших об`єктів матеріального світу здатністю задовольняти потреби людини, бути об`єктом цивільно-правового обігу, мати споживчі якості. Не можуть бути визнані речами предмети матеріального світу, які не наділені корисними властивостями. Сліди злочину, як матеріальні об`єкти, є речовими доказами, але вони не мають споживчої цінності й у зв`язку із цим не можуть бути визначені як речі. Отже, визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ, а лише вказує на його речове походження.

Речові докази, які не містять сукупності вищенаведених ознак мають вилучатись та зберігатись в порядку, визначеному Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою Наказом від 27.08.2010 року № 51/401/649/471/23/125 у суворій відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Викладене свідчить, що відсутність достатніх підстав вважати, що вилучені в ході проведення слідчої дії - огляду місця події речі - є майном та у випадку не накладення на них арешту, можуть бути зіпсовані, знищені, приховані, приводить висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не є обґрунтованим, оскільки відсутність вказаних підстав нівелює необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, і, відповідно, звернення до слідчого судді для здійснення ним судового контролю при втручанні в майнові права .

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Із клопотання та доданих до нього документів не вбачається, чи набула будь-яка особа статусу підозрюваного, обвинуваченого, що давало б підстави визначити хто саме несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та не надано відомостей про наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у даному кримінальному провадженні.

Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить з того, що ТОВ «Агрохімсоюз» не зареєстроване у Шевченківському районі м. Харкова, а також з того, що склади, з яких зникли товарно-матеріальні цінності, не знаходяться у Шевченківському районі м. Харкова, що ставить під сумнів законність звернення до суду із вказаним клопотанням саме слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Харківській області.

Окрім того, не конкретизований перелік документів, на які повинні накласти арешт, не зазначено, які документи знаходяться в папках, на які слідчий просить накласти арешт, їх найменування та кількість аркушів, тощо.

Отже, враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання про арешт вказаного майна - відсутні.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Чередніченко І.Ю. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220480003927 від 02.10.2019р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 02.03.2020 року.

Слідчий суддя: