Рішення № 88019717, 24.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2053/19

24 лютого 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Зембри Є.Й.,

представника відповідача Студенної І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області Онишкевича Вячеслава Олександровича про визнання дій протиправними та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (у новій редакції) ОСОБА_1 до Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області Онишкевича Вячеслава Олександровича про визнання дій протиправними першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області при прийнятті розпорядження № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо позивача у вигляді догани та скасування розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо позивача у вигляді догани, підписаного першим заступником голови адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.08.2019 відповідач видав розпорядження № 38-с "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до позивача - начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення вимог частини першої статті 63 та пункту 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 № 19 "Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій" (далі - Рішення № 19), так як позивач неналежним чином виконала свої посадові обов`язки які виразилися щодо несвоєчасності подання ОСОБА_2 - головним спеціалістом - юрисконсультом служби у справах дітей РДА декларації про доходи за 2017 рік та не повідомлення ним про суттєві зміни свого майнового стану 14.02.2018.

Позивач вважає оскаржене розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки остання не була визначена головою Кременецької РДА уповноваженою особою у Кременецькій РДА з питань запобігання та виявлення корупції, а тому не може відповідати за дії ОСОБА_2 за несвоєчасне подання ним декларації. Водночас, позивач звернула увагу суду на те, що під час проведення службового розслідування було порушено порядок такого службового розслідування, оскільки відповідна Комісія не відбирала від позивача будь - яких пояснень щодо встановленого порушення, як наслідок позивач була позбавлена можливості робити заяви, подавати ті чи інші документи в свій захист, які, на її думку, були необхідні для проведення об`єктивного розслідування, чим порушено статтю 75 Закону № 889-VIII. Також позивач зазначила, що при організації і проведенні службового розслідування перший заступник голови адміністрації визначив голову комісії, але не визначив членів комісії, чим не дотримав вимоги чинного законодавства України. При цьому, позивач не могла звернутися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення зі складу комісії з проведення службового розслідування осіб, які були заінтересовані щодо результатів такого розслідування, так як про таке розслідування позивачу не було відомо.

З огляду на зазначене, позивач зазначила, що таке службове розслідування проходило без її відома та з актом службового розслідування від 14.08.2019 ознайомили її лише 04.09.2019 на підставі відповідної заяви. При цьому позивач перебувала на робочому місці, від нікого не переховувалась і неодноразово зверталась зі заявами про ознайомлення її з матеріалами службового розслідування, в тому числі і видачі їй копій документів дисциплінарної справи, які так і не отримала в повному обсязі, чим порушено статтю 76 Закону № 889-VIII.

Ухвалою суду від 01.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Водночас, ухвалою суду від 27.11.2019 продовжено процесуальні строки розгляду справи судом на 30 днів.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві (у новій редакції) та відповіді на відзив, просили позовні вимоги задовольнити (арк. справи 59-70, 114-118, 145-147).

Представник відповідача Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо видачі на підставі акта службового розслідування від 14.08.2019 оскарженого розпорядження "Про застосування дисциплінарного стягнення" здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене та посилаючись на відзив на позов, просила у задоволенні позовних вимог відмовити в частині скасування розпорядження № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" (арк. справи 85-88).

Відповідач - перший заступник голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області Онишкевич Вячеслав Олександрович в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позов в якому просить розгляд даної справи проводити без його участі. Водночас, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій протиправними щодо видачі оскарженого розпорядження, мотивуючи тим, що прийняте ним оскаржене розпорядження щодо позивача не тягне будь - які порушення з його сторони, так як за період проведення службового розслідування позивач не зверталася до нього із зауваженнями, скаргами або пропозиціями щодо зазначеного розслідування, в тому числі і до відповідної Комісії (арк. справи 129-130).

Допитана у процесі судового розгляду свідки, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надали наступні покази. Зокрема, вказали, що згідно розпорядження голови РДА та на виконання подання Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області у липні 2019 року було призначено службове розслідування стосовно позивача та ОСОБА_2 . На першому засіданні комісії ОСОБА_7 доручено зібрати документи, а саме отримати інформацію від служби у справах дітей районної державної адміністрації щодо призначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. На час складення акту запитувана інформація отримана не була, посадові інструкції на позивача. На другому засіданні дисциплінарної комісії 14.08.19 доповідала ОСОБА_7 , яка зазначила, що згідно посадової інструкції позивача та положення про службу у справах дітей районної державної адміністрації, позивач зобов`язана здійснювати заходи щодо запобігання і протидії корупції, тобто саме позивач мала провести перевірку факту подання декларації та повідомити НАЗК з приводу несвоєчасного подання декларації працівником служби Молінським О.В. Зазначила, що позивачу було повідомлено про час проведення засідання, однак така прибути відмовилась та пояснень не надала. До акту службового розслідування було долучено подання прокуратури та зазначені посадові інструкції, положення. Як наслідок комісією було одноголосно прийнято рішення вважати службове засідання завершеним та запропоновано притягнути позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В своє чергу допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надали аналогічні пояснення щодо зазначених вище обставин, що і інші допитані в ході судового розгляду свідки. Проте, з приводу підписання акту про ненадання пояснень під час проведення службового розслідування від 14.08.19 та акту про відмову від підписання документів від 15.08.2019 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що такі акти були складені ОСОБА_7 та були підписані після засідання комісії і за її клопотанням. Крім того вказали, що ними особисто та у їх присутності позивачу не повідомлялось про проведення службового розслідування (відмічено, що позивач на дату призначення розслідування перебувала у черговій відпустці), а також не пропонувалось ознайомитись з матеріалами службового розслідування (акто), чи надавати пояснення, зауваження та не повідомлялось про проведення засідання комісії 14.08.19.

Заслухавши пояснення сторін та показання свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, 05.07.2019 на адресу голови Кременецької РДА надійшло подання від керівника Кременецької місцевої прокуратури, в якому останній просив, відповідно до статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII), організувати та провести службове розслідування за фактом порушення вимог фінансового контролю головним спеціалістом - юрисконсультом служби у справах дітей Кременецької РДА, вирішити питання про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, а також відповідальних осіб, які не забезпечили належної роботи щодо протидії корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням до відповідальності, передбаченої законодавством. Також, пропонувалось розробити конкретні заходи спрямовані на недопущення надалі порушень антикорупційного законодавства працівниками Кременецької РДА (арк. справи 25-26).

У зв`язку з чим, 23.07.2019 відповідач видав розпорядження № 217-од "Про проведення службового розслідування", яким призначив службове розслідування щодо державних службовців: ОСОБА_1 - начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації, ОСОБА_2 - головного спеціаліста - юрисконсульта служби у справах дітей районної державної адміністрації, в період з 24.07.2019 по 24.08.2019. Для проведення службового розслідування призначено головою Комісії заступника керівника апарату - начальника відділу організаційної та інформаційної роботи апарату РДА ОСОБА_8 (арк. справи 27).

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ щодо державних службовців апарату та структурних підрозділів Кременецької РДА, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у складі, зокрема: ОСОБА_8 (голова комісії), Демчишин В.С., ОСОБА_10 Н.К. складено 14.08.2019 акт службового розслідування, у якому встановлено, що вина позивача виражається у формі неналежного виконання посадових обов`язків, чим порушила Закон № 889-VIII, пункти 1, 2 статті 49 Закону № 1700-VII. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є службова недбалість (арк. справи 28-30).

Водночас, розділом 5 зазначеного акта запропоновано службове розслідування вважати завершеним. За порушення вимог частини першої статті 63 та пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, Рішення № 19 запропоновано до позивача застосувати дисциплінарне стягнення - догана. До такого акта розслідування надано наступні документи: копію подання Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області від 03.07.2019 № 21.31/1505 вих. - 19; копію Положення про службу у справах дітей Кременецької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 01.02.2019 № 29-од; копію посадової інструкції Пилипчук С.К., про що свідчить розділ 6 зазначеного акта.

При цьому, суд встановив, що такий акт розслідування не підписаний членом комісії державним службовцем ОСОБА_11 .

Надалі, на підставі акта службового розслідування 30.08.2019 відповідач видав розпорядження № 38-с "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до позивача - начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення вимог частини першої статті 63 та пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, Рішення № 19.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбула Закону № 889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За приписами частини першої та другої статті 9 Закону № 889-VIII (частина перша в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки. Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).

Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Статтею 71 Закону № 889-VIII визначено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

При цьому, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 65 Закону № 1700-VII).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 691 (далі - Порядок № 950)).

Абзацом п`ятим та шостим пункту 1 Порядку № 950 визначено, що з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу). За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону № 1700-VII та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

За приписами пунктів 2-3, 5 Порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування). Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення.

Суд становив, що на виконання подання керівника Кременецької місцевої прокуратури в порядку статті 65 Закону № 1700-VII відповідач 23.07.2019 видав розпорядження № 217 - од "Про проведення службового розслідування" щодо позивача та призначив головою Комісії ОСОБА_8 . При цьому, суд встановив, що інших членів комісій зазначеним розпорядженням керівник органу не визначив, чим не дотримав пункт 3 Порядку № 950. Доказів ознайомлення позивача з зазначеним розпорядженням відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування. Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії. У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Водночас, пунктом 7 Порядку № 950 визначено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Пунктами 8, 9, 10 Порядку № 950 визначено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності. За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

З огляду на зазначене, службове розслідування повинно проводитися членами комісії повно, об`єктивно та неупереджено, у межах повноважень визначених пунктами 6, 7 Порядку № 950. При цьому, порядок складання та ознайомлення з актом службового розслідування, визначений пунктами 8, 9, 10 Порядку № 950.

Як слідує з змісту позовної заяви та пояснень позивача наданих позовній заяві та у судовому засіданні, відповідачем при проведенні службового розслідування не було запропоновано позивачу надати пояснення, а клопотання з приводу надання змоги ознайомитись з матеріалами службового розслідування та надати пояснення членами комісії проігноровано, також не повідомлено про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування. В свою чергу, відповідачем на спростування таких тверджень позивача надано Акт про не надання пояснень (матеріалів) під час проведення службового засідання від 14.08.2019 та Акт про відмову підписання документів від 15.08.2019 (арк. справи 95). Проте, судом не приймаються такі як належні да допустимі докази у справі на підтвердження дотримання відповідачем вимог 8, 9, 10 Порядку № 950 з огляду на наступне.

Як слідує з змісту акту від 14.08.2019, такий містить лише інформацію про права позивача передбачені пунктом 7 Порядку № 950 та про те, що позивач таким правом не скористалась. Про те, чи пропонувалось позивачу членами комісії надати такі пояснення не вказано, та будь яких доказів які б свідчили про таке, сторонами не надано та судом не здобуто.

В свою чергу, особою яка за розпорядженням голови проводила підготовку матеріалів розслідування ОСОБА_7 в ході допиту в якості свідка було зазначено, що позивачу не пропонувалось членами комісії надати будь які пояснення з тих мотивів, що надавати пояснення це право позивача, а члени комісії не зобов`язані сприяти та відбирати такі пояснення у особи щодо якої проводиться службове розслідування. Аналогічні пояснення свідком ОСОБА_7 надано і з приводу не повідомлення про можливість ознайомитись з актом розслідування.

Крім того, як зазначено з приводу акту про ненадання пояснень та акту про відмову від підписання документів від 15.08.2019 свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , то такі акти згідно їх показів були складені ОСОБА_7 та були підписані після засідання комісії за її клопотанням. В свою чергу, вказані свідки вказали, що ними особисто та у їх присутності позивачу не повідомлялось про проведення службового розслідування (відмічено, що позивач на дату призначення розслідування перебувала у черговій відпустці), а також не пропонувалось ознайомитись з матеріалами службового розслідування (актом), та надати пояснення. В свою чергу, як слідує з акту про відмову від підписання документів від 15.08.2019 саме підписами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 засвідчено факт не прибуття позивача для ознайомлення з актом розслідування та про повідомлення позивача 14.08.19 про місце ознайомлення з актом службового розслідування.

Таким чином, показами свідків спростовано викладені в акті факти повідомлення 14.08.19 позивача про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування. Слід ще раз відмітити, що позивачем в свою чергу викладені в акті обставини щодо її повідомлення про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування також заперечувались.

Крім того, в порушення Порядку № 950 згідно змісту розпорядження від 23.07.2019 №217-од, відповідачем не визначено належних членів комісії для проведення службового розслідування, а лише призначено голову комісії - ОСОБА_8 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за таких обставин відповідачем при проведені розслідування не дотримано вимог 8, 9, 10 Порядку № 950 та вимог частини другої статті 2 КАС щодо вчинення дій та прийняття рішень добросовісно, не упереджено та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Як наслідок, розпорядження № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що прийняте за результатами такого розслідування, є таким що підлягає до визнання протиправним та скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій протиправними першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області при прийнятті розпорядження № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо позивача у вигляді догани, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки у таких діях відповідача відсутня протиправна поведінка, так як керівник органу, на підставі пункту 10 Порядку № 950, прийняв оскаржене розпорядження за результатами акта службового розслідування та поданих до нього документів. При цьому, суд звертає увагу на те, що Порядком № 950 не визначено обов`язку керівника органу перевіряти достовірність висновків, які викладені в актів службового розслідування, в тому числі поданих до нього документів, а доказів які б свідчили, що керівник органу при прийнятті рішення був обізнаний про допущені комісією в ході розслідування порушення, зокрема щодо незабезпечення позивачеві права надати пояснення, а також не повідомлення позивача про дату та місце ознайомлення з актом розслідування, за наявності складених комісією актів, сторонами не надано та судом не здобуто.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Водночас, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно із частинами першою та третьою статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини друга статті 134 КАС).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено у частині п`ятій статті 134 КАС, згідно якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд встановив, що 04.09.2019 між адвокатом ОСОБА_12 (далі - адвокат) та ОСОБА_1 (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, згідно пункту 4 якого, адвокат представляє інтереси клієнта у судах під час здійснення, зокрема адміністративного судочинства (арк. справи 20).

Рахунком - фактурою, який є додатком № 3 до договору, підтверджується те, що адвокат одержав, а клієнт оплатив наступні послуги (арк. справи 23):

- ознайомлення з матеріалів справи: кількість годин - 2; вартість за одну годину - 250 грн; загальна сума - 500 грн;

- складання документів захисту (позовної заяви): кількість годин - 7, вартість за одну годину - 250 грн; загальна сума - 1750 грн;

- копіювання документів: 50 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг складає 2300 грн.

На підтвердження сплати клієнтом наданих адвокатом послуг до суду надано відповідну довідку, яка є додатком № 4 до зазначеного договору (арк. справи 24).

Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а, ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2300 грн є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 грн та 1300 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області Онишкевича Вячеслава Олександровича про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт другий розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо ОСОБА_1 .

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій першого заступника голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області при прийнятті розпорядження № 38-с від 30.08.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо позивача у вигляді догани, - відмовити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області судові витрати на суму сплаченого судового збору 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп. та 1300 (тисяча триста) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.03.2020.

Реквізити сторін:

позивач ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

відповідач Кременецька районна державна адміністрація Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, код ЄДРПОУ: 14042930).

відповідач перший заступник голови Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області Онишкевич Вячеслав Олександрович (місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Тернопільська область, 47003).

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.