Ухвала суду № 88019719, 04.03.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2795/19

04 березня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.02.2020 від представника позивача через відділ документального забезпечення суду надійшла заява про відвід судді у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шульгача М.П., що, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відводу судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Шульгача М.П. визначено суддю Баранюка А.З.

Суддя, після отримання вказаної справи, ознайомившись із протоколом судового засідання та звукозаписом судового засідання від 03.03.2020 у справі №500/2795/19, встановив, що розглядаючи в судовому засіданні заяву представника позивача про відвід, головуючий суддя Шульгач М.П. роз`яснив, що у відповідності до ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу та виніс ухвалу про відкладення розгляду даної справи та її передачу іншому судді для розгляду клопотання про відвід, у відповідності до вимог ст.40 КАС України.

Суд зазначає, що в заяві від 28.02.2020 представник позивача вказує, що заявляє відвід судді Шульгачу М.П., оскільки вважає його упередженим щодо Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Вказує, що вирішуючи питання щодо поданої заяви Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання судового рішення в іншій справі, суддею Шульгачем М.П. було прийнято ухвалу про відмову в її задоволенні, хоча інші судді під час розгляду аналогічних заяв враховували важке фінансове становище підприємства їх задовольняли.

Тому вважає, що у судді Шульгача М.П. вже склались певні суб`єктивні переконання щодо цих правовідносин сторін, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду даної справи, що є порушенням ст.36 КАС України.

За своїм змістом заява про відвід ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб`єктивного тесту, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об`єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання позивача, що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості суддів. Жодних обставин тому, що суддя Шульгач М.П. не був вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що відповідач передусім не погоджуються із судовим рішеннями у справі №1940/1612/18 щодо вирішення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

В той же час, згідно із ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав визначених Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до яких суддя Шульгач М.П. підлягає відводу через упередженість у цій справі. Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді в результаті розгляду даної адміністративної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи не вбачається.

Враховуючи зазначене в задоволенні заяви про відвід судді Шульгача М.П. слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючому судді - Шульгачу М.П. у адміністративній справі №500/2795/19 за позовною заявою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

Копія вірна

Суддя Баранюк А.З.