Рішення № 88012763, 24.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15392/19

пр. № 2/759/1102/20

24 лютого 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судових засідань Шапаренка О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 72 882, 67 грн. за кредитним договором № 2016453148 від 22.09.2017 року, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позову вказує на те, що 22.09.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2016453148 у сумі 50 000, 00 грн., на споживчі цілі та придбання послуг. Строк кредитування до 22.09.2020 року, з відсотковою ставкою 36 % річних. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.08.2019 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 72 882, 67 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 412, 97 грн.; суми заборгованості за відсотками у розмірі 21 120,97 грн.; суми заборгованості за пропуск платежів у розмірі - 4 349,01 грн. Враховуючи вищевикладене просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомленням сторін.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження у справі від 27.08.2019 року разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялись за зареєстрованим місцем проживання (перебування).

Представник позивача за змістом позовної заяви зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач відзиву не подавав, будь-яких заяв до суду не подавав, відтак, на підставі статей 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою позивача.

За таких обставин, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 77, 78, 79 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на 22.09.2017 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 2016453148, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 50 000, 00 грн., на споживчі цілі та придбання послуг. Строк кредитування до 22.09.2020 року, з відсотковою ставкою 36 % річних.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.08.2019 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 72 882, 67 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 412, 97 грн.; суми заборгованості за відсотками у розмірі 21 120, 97 грн.; суми заборгованості за пропуск платежів у розмірі - 4 349, 01 грн.

Пунктом 1 договору встановлено, що кредит - кредитні кошти банку чи їх відповідна частина. Яка надається позичальнику однією сумою чи частинами в розмірі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, банк надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов кредитного договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором та додатком № 1 «Графік платежів».

Згідно з пунктом 1.4 договору, позичальник зобов`язався повернути банку суму кредиту та виконати інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 22.09.2020 року.

Відповідно до пункту 1.5 договору, сума отриманого кредиту погашається щомісяця та в розмірі, зазначеному в графіку платежів.

З пункту 1.6 договору вбачається, що за управління кредитом позичальник сплачує комісію, розмір якої зазначений в графіку платежів.

Відповідно до пункту 1.8 договору, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1. даного договору. Розмір щомісячних процентів, належний до сплати, зазначений в графіку платежів. Для розрахунку використовується база виходячи з 365 днів у році.

Згідно з пунктом 1.9 договору, за порушення позичальником строків або суми щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеного графіком платежів, позичальник сплачує штраф - за кожен факт порушення 25 грн.

Відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати взяті на себе зобов`язання відтак, банком 26.03.2019 року на його адресу направлена вимога про добровільне погашення заборгованості. Але вимоги зазначені в листі в 30-денний строк не виконані, заборгованість позичальником добровільно не погашена.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України про договір позики, якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, а тому, суд приходить до висновку, що факт наявності заборгованості за договоромпро надання споживчого кредиту № 2016453148 від 22.09.2017 року у сумі 47 412, 97 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 21 120,97 грн. та суми заборгованості за пропуск платежів у розмірі - 4 349,01 грн., належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи виконаний у відповідності до умов Договору та не оспорюється відповідачем.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 , слід стягнути на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за № 2016453148 від 22.09.2017 в розмірі 72 882, 67 грн.

У відповідності до приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2016453148 від 22.09.2017 року в розмірі 72 882, 67 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 412, 97 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 21 120, 97 грн., суми заборгованості за пропуск платежів у розмірі 4 349, 01 грн. та судовий збір в розмірі 109, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я.Р. Марко