Рішення № 88010535, 03.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/405/20

н/п 2-о/766/270/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.,

при секретарі Кобець А.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Херсоні цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особаКорабельний РВу м.ХерсоніУправління ДержавноїМіграційної СлужбиУкраїни вХерсонській області, Управліннядержавної міграційноїслужби Українив Херсонськійобласті про встановлення факту постійного проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України. Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку, Азербайджан на території України станом на 24 серпня 1991 року.

ОСОБА_1 в заяві вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Баку Азербайджан СРСР. На підставі свого паспорту громадянина СРСР був 04.01.1989р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З 11.01.1989 року по 24.11.1997 року він працював на посаді водія у Херсонському АТП 16528. З 08.09.1998р. по 01.10.1999р. працював у Херсонській дитячій стоматологічній поліклініці «Моя Україна». Заявник звернувся до Корабельного РВ у м.Херсоні Управління Державної Міграційної Служби України в Херсонській області для встановлення громадянства України, однак йому було відмовлено у його видачі та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, надали зави про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особиУправління державної міграційної служби України в Херсонській області в судове засідання не прибув, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При вирішенні заявлених вимог покладався на розсуд суду, заперечень не має.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу положень Закону України "Про громадянство України", Указу Президента України від 27 березня 2001 року "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", рішенням суду може підтверджуватись факт проживання особи на території України на певний час.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Так, згідно п. 2 ч. 1ст.3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України"(24 серпня 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цих Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Баку, що підтверджується копією паспорта громадянина Союзу радянських соціалістичних республік серії НОМЕР_1 виданого відділом внутрішніх справ Нарімановського райвиконкому м.Баку ( а.с.6-7)

Згідно до вимог ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.

Пунктом 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№ 5від 31.03.1995року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За результатами дослідженого в судовому засіданні, у суду не виникає сумнівів в існуванні факту, про встановлення якого просить заявник.

04.01.1989р. ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.7).

Як вбачається з трудової книжки - заявник 11.01.1989 року прийнятий на посаду водія Херсонського АТП 16528 на якій пропрацював до 24.11.1997р. З 08.09.1998 року прийнятий на посаду водія Херсонської міської дитячої стоматологічної поліклініки з якої звільнений 05.10.1998р. в зв`язку зі спливом строку договору. 06.01.1999р. ОСОБА_1 прийнятий в вищезазначену поліклініку на посаду робітника по поточному ремонту будівлі та споруд з якої звільнений 01.10.1999р. за власним бажанням.

Зі свідоцтва серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1 вбачається, що заявник в період з 05.05.1989р. по 31.07.1989 року навчався за програмою перепідготовка водіїв транспортних засобів. ( а.с.11)

На підставі зазначено вище свідоцтва про навчання ОСОБА_1 отримав водійське посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.08.1989 року в м.Хесроні ( а.с.8)

З матеріалів заяви також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Корабельного РВ у м.Херсоні ДМС України в Херсонській області з метою набуття громадянства України, однак йому було відмовлено, оскільки необхідно надати документ, що підтверджує факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання громадянства України.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього Законудає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах».

Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України Законом не передбачено.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч.2 ст.256 ЦПКсуди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст.256 ЦПК України тазалежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення. Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

В силуст. 17 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 рокумісцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Таким чином, надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами,які підтверджуютьфакт проживаннязаявника натериторії Українизокрема станом на 24.08.1991р.

Враховуючі наявність доказів, приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання громадянства України, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.7 ст.294ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючисьст.ст.5-10,12,13,76-78,81,141,259,263-265,315-316 ЦПК України,ст. 55 Конституції України,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особаКорабельний РВу м.ХерсоніУправління ДержавноїМіграційної СлужбиУкраїни вХерсонській області, Управліннядержавної міграційноїслужби Українив Херсонськійобласті про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку, Азербайджан на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Баку,Азербайджан ,зареєстрований АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа:Управління державноїміграційної службиУкраїни вХерсонській області 73036, м.Херсон, вул.Перекопська 168, ЄДРПОУ 37839478.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст судового рішення складено 03.03.2020р.